Сімферополь – Бойкот з боку кримських татар майбутніх парламентських виборів в Україні – малоймовірний. Так вважає перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, лідер фракції «Курултай-Рух» у кримському парламенті Рефат Чубаров. Разом з тим, за його словами, рішення про участь у виборах і підтримку певної політичної сили має ухвалити Курултай – загальнонаціональний з’їзд кримських татар. Меджліс скликає цей з’їзд у Сімферополі 21 липня.
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров каже, що виключне право ухвалювати рішення про участь чи неучасть у виборах, а також вирішувати, яку політичну силу підтримувати – мають делегати Курултаю, які зберуться на загальнонаціональний з’їзд цієї суботи. Питання про парламентські вибори – друге у порядку денному цього форуму.
Незадовго до початку Курултаю, в українській пресі з’явилися повідомлення про можливість бойкотування кримськими татарами виборів – у випадку провалу переговорів із політичними силами про включення двох представників від кримських татар, рекомендованих Курултаєм, до прохідної частини виборчого списку.
І хоча рішення про це ухвалюватиметься лише за кілька днів, Рефат Чубаров висловив переконання, що більшість делегатів Курултаю не підтримає закликів бойкотувати вибори до українського парламенту.
«Я виключаю моменти, пов’язані з бойкотом, оскільки на сьогодні наше успішне просування на переговорах з нашими політичними партнерами не дають підстав говорити про те, що може бути бойкотування виборів», – зазначив Рефат Чубаров.
Він відмовився деталізувати результати і другого суб’єкта цих переговорів, але джерела в Меджлісі підтвердили, що мова йде про Об’єднану опозицію довкола «Батьківщини», у списку якої висуванці Курултаю можуть отримати одне прохідне місце у 3-4 десятку і одне – напівпрохідне на межі першої сотні. Найвірогідніше, що цими кандидатами стануть лідер Меджлісу, народний депутат України, в минулому відомий дисидент Мустафа Джемілєв, а також його перший заступник, президент Світового конгресу кримських татар, депутат Верховної Ради АРК Рефат Чубаров.
Бойкот кримських татар не вигідний ні опозиції, ні владі – експерти
Директор Центру близькосхідних досліджень, експерт із кримської етнополітики Ігор Семиволос теж відкидає можливість бойкоту кримськими татарами виборів. Він каже, що таке рішення пішло б у розріз із багатолітньою принциповою позицією Меджлісу і Курултаю – якнайактивніше впливати на розвиток ситуації в регіоні.
За його приблизними оцінками, підтримка кримськими татарами додасть Об’єднаній опозиції від 60 до 90 тисяч голосів.
«Враховуючи той факт, що спостерігається розчарування серед виборців, які голосували за Партію регіонів, у випадку мобілізації кримськотатарських виборців частка голосів, що отримає опозиція, може бути доволі значною», – вважає Ігор Семиволос.
На його думку, вона може бути суттєвою не лише для Криму, але й у загальноукраїнському масштабі.
Кримський політичний оглядач Микола Семена переконаний, що бойкот чи пасивна участь кримськотатарських виборців у голосуванні зашкодили б не лише Об’єднаній опозиції, а й іміджу держави. Це стало б серйозним свідченням того, що чвертьмільйонна кримськотатарська громада слабко інтегрована у політичну систему України і відповідальність за це несе насамперед влада, вважає експерт.
Рефат Чубаров
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров каже, що виключне право ухвалювати рішення про участь чи неучасть у виборах, а також вирішувати, яку політичну силу підтримувати – мають делегати Курултаю, які зберуться на загальнонаціональний з’їзд цієї суботи. Питання про парламентські вибори – друге у порядку денному цього форуму.
Незадовго до початку Курултаю, в українській пресі з’явилися повідомлення про можливість бойкотування кримськими татарами виборів – у випадку провалу переговорів із політичними силами про включення двох представників від кримських татар, рекомендованих Курултаєм, до прохідної частини виборчого списку.
І хоча рішення про це ухвалюватиметься лише за кілька днів, Рефат Чубаров висловив переконання, що більшість делегатів Курултаю не підтримає закликів бойкотувати вибори до українського парламенту.
Наше успішне просування на переговорах з нашими політичними партнерами не дають підстав говорити, що може бути бойкотування виборівРефат Чубаров
«Я виключаю моменти, пов’язані з бойкотом, оскільки на сьогодні наше успішне просування на переговорах з нашими політичними партнерами не дають підстав говорити про те, що може бути бойкотування виборів», – зазначив Рефат Чубаров.
Він відмовився деталізувати результати і другого суб’єкта цих переговорів, але джерела в Меджлісі підтвердили, що мова йде про Об’єднану опозицію довкола «Батьківщини», у списку якої висуванці Курултаю можуть отримати одне прохідне місце у 3-4 десятку і одне – напівпрохідне на межі першої сотні. Найвірогідніше, що цими кандидатами стануть лідер Меджлісу, народний депутат України, в минулому відомий дисидент Мустафа Джемілєв, а також його перший заступник, президент Світового конгресу кримських татар, депутат Верховної Ради АРК Рефат Чубаров.
Бойкот кримських татар не вигідний ні опозиції, ні владі – експерти
Директор Центру близькосхідних досліджень, експерт із кримської етнополітики Ігор Семиволос теж відкидає можливість бойкоту кримськими татарами виборів. Він каже, що таке рішення пішло б у розріз із багатолітньою принциповою позицією Меджлісу і Курултаю – якнайактивніше впливати на розвиток ситуації в регіоні.
За його приблизними оцінками, підтримка кримськими татарами додасть Об’єднаній опозиції від 60 до 90 тисяч голосів.
«Враховуючи той факт, що спостерігається розчарування серед виборців, які голосували за Партію регіонів, у випадку мобілізації кримськотатарських виборців частка голосів, що отримає опозиція, може бути доволі значною», – вважає Ігор Семиволос.
На його думку, вона може бути суттєвою не лише для Криму, але й у загальноукраїнському масштабі.
Кримський політичний оглядач Микола Семена переконаний, що бойкот чи пасивна участь кримськотатарських виборців у голосуванні зашкодили б не лише Об’єднаній опозиції, а й іміджу держави. Це стало б серйозним свідченням того, що чвертьмільйонна кримськотатарська громада слабко інтегрована у політичну систему України і відповідальність за це несе насамперед влада, вважає експерт.