Українці цього тижня здобули гучну перемогу: на конкурсі у Сіднеї команда винахідників із Донецька представила унікальну рукавицю, здатну «переформатовувати» мову жестів у звуки. Ця розробка настільки вразила журі конкурсу Imagine Cup, що те беззаперечно віддало їй перше місце у найпрестижнішій номінації. Цього тижня науковці обговорюють також можливі джерела появи води на Землі та причини амнезії.
Конкурс Imagine Cup завершився у Сіднеї в Австралії цього тижня перемогою українців. Розробники з команди quadSquad на чолі з капітаном Антоном Степановим здобули перше місце у номінації «Розробка програмних проектів» завдяки винаходові Enable Talk – прототипу рукавиці, здатної розпізнавати та озвучувати жести мови глухонімих за допомогою мобільного смартфону.
У компанії Microsoft, яка й організовувала цей конкурс технологій, винахід українців називають вражаючим. За задумом авторів розробки, датчики на рукавиці фіксують рухи рук у просторі та згинання пальців і, зрештою, передають інформацію на мобільний пристрій на основі платформ Windows Phone 7 або Windows 8. Отримані дані перетворюються на звуковий сигнал.
Як розповів Радіо Свобода директор департаменту стратегічних технологій українського представництва Microsoft Андрій Терехов, проект команди quadSquad дуже складний технологічно. На його створення пішло півроку, однак іще в квітні система була значно простішою. «Коли цей пристрій демонстрували у квітні на українському відборі, система розшифровувала лише літери. Ми тоді сказали хлопцям, що хоч і такий результат ефектний, пристрій має розпізнавати більше. За ці кілька місяців вони встигли допрацювати рукавиці», – зазначає він.
Пристрій команди quadSquad нині працює з американською мовою жестів. Водночас, як розповідає Андрій Терехов, система задумана таким чином, що може «навчатися», тобто якщо новий жест повторити 5–10 разів, вона його запам’ятовує. Таким чином, рукавиця може бути корисною для людей із вадами слуху та мовлення з будь-якої країни.
У фіналі Imagine Cup у Сіднеї взяли участь 72 країни. За перше місце донецькі винахідники отримали 25 тисяч доларів. Водночас усі фіналісти конкурсу претендують і на соціальні грошові гранти. У Microsoft інформують, що для цього потрібно подати відповідну заявку. У разі перемоги автори Enable Talk отримають 3 мільйони доларів – для створення власної компанії і налагодження виробництва.
Комети до води на Землі не мають ніякого стосунку?
Появі води на Землі варто завдячувати астероїдам, пише ABC Science. Видання посилається на результати дослідження групи науковців із американського Інституту Карнегі. Ті з’ясували, що вода на Землі, ймовірно, з’явилася завдяки утворенням у поясах цих небесних тіл, а не на кометах.
Вчені взялися за дослідження замерзлої води, що була поширена у більшій частині ранньої Сонячної системи. Нині сліди цього льоду зберігаються у кометах та водоносних вуглистих хондритах (найпоширенішому типі кам’яних метеоритів). За популярною наразі теорією появи води на Землі, ця речовина з’явилася завдяки «мандрівці» комет і хондритів, сформованих за орбітою Юпітера.
Вчені зі США вирішили порівняти, чи збігається ізотопний склад льоду у кометах та у вуглистих хондритах. Вони припустили, що одні з тіл – або комети, або метеорити – не мають до появи води на Землі ніякого стосунку. Запланований аналіз допоміг би з’ясувати, чи справді вода на них сформувалася в одних і тих самих областях Сонячної системи. Як проводиться таке дослідження? Завдяки порівнянню рівня дейтерію (стійкого ізотопу водню) у воді.
Аналіз співвідношення звичайного водню та його ізотопу дейтерію у замерзлій воді дає уявлення про відносну віддаленість від Сонця об’єктів, які мають у своєму складі воду, у період їхнього формування. Тіла, які сформувалися далеко від Сонця, переважно мають вищу концентрацію дейтерію, ніж ті, що сформувалися ближче до світила.
Вчені проаналізували зразки 85 вуглистих хондритів. Згідно з їхніми висновками, місце формування цих метеоритів і комет відрізняються: рівень дейтерію у хондритах значно нижчий, ніж у кометах. Тож ці кам’яні метеорити, як припускають дослідники з Інституту Карнегі, виникли у поясі астероїдів між орбітами Марса і Юпітера. Комети, вочевидь, мають дещо інше походження.
Крім того, виявилося, що співвідношення водню й дейтерію в земній воді дуже близьке до того, яке спостерігається в астероїдах. «Більшість летючих елементів, зокрема, й вода, прибули на Землю саме у хондритах із поясів астероїдів, а не в кометах», – резюмує керівник групи дослідників Конел Александер.
Хворі на амнезію потерпають насправді від надлишку спогадів
Амнезія пов’язана радше з надлишком спогадів, аніж із їхньою відсутністю, пише цього тижня Science News. Такого висновку дійшли вчені з Університету Торонто. Експеримент, який вони провели, продемонстрував: хворим на амнезію запам’ятовувати чи відтворювати інформацію заважають невпорядковані спогади.
Науковці пояснюють: амнезія часто супроводжується порушеннями у роботі периринальної кори – зони мозку, розташованої біля вух. Дослідники звернули увагу на те, що її пошкодження призводять іще й до проблем із розпізнаванням об’єктів. Під час експерименту хворим на амнезію показували серію зображень із різними об’єктами: вони були або ідентичні, або трохи відрізнялися. Завдання пацієнтів полягало в тому, щоб відповісти, чи відрізняється наступний об’єкт від попереднього.
Спочатку хворі на амнезію відповідали на запитання не гірше за здорових людей, однак в один момент їхні спогади начебто «зламалися». «Вони все робили чудово, а потім зненацька ніби натиснули вимикач», – розповідає співавтор дослідження Морґан Беренс.
Науковці припускають, що проблема полягала в тому, що людина бачила дедалі більше картинок з дедалі більшою кількістю деталей, які накопичувалися у голові. Зрештою, в якийсь момент мозок людини просто не зміг впоратися з цим.
Дослідники вважають, що проблема в пам’яті не про цілі об’єкти, зафіксовані на картинці, а про їхні повторювані деталі, як-то однакові нахили лінії чи відтінки. Адже коли вчені прибирали ці однакові деталі різних зображень, здатність пацієнтів розрізняти об’єкти покращувалася. Ці деталі, пояснюють канадські вчені, мають для хворих на амнезію принципове значення. Під час цієї хвороби пам’ять присутня, але сприймає ці об’єкти ніби у розібраному, а не в цілісному вигляді. Тому накопичення спогадів-деталей лише погіршує ситуацію.
Канадські науковці розглядали лише ситуацію, коли пошкодження зазнала периринальна зона. Водночас причин амнезії ціла низка, тож на категоричність висновки вчених із Торонто не претендують.
Конкурс Imagine Cup завершився у Сіднеї в Австралії цього тижня перемогою українців. Розробники з команди quadSquad на чолі з капітаном Антоном Степановим здобули перше місце у номінації «Розробка програмних проектів» завдяки винаходові Enable Talk – прототипу рукавиці, здатної розпізнавати та озвучувати жести мови глухонімих за допомогою мобільного смартфону.
У компанії Microsoft, яка й організовувала цей конкурс технологій, винахід українців називають вражаючим. За задумом авторів розробки, датчики на рукавиці фіксують рухи рук у просторі та згинання пальців і, зрештою, передають інформацію на мобільний пристрій на основі платформ Windows Phone 7 або Windows 8. Отримані дані перетворюються на звуковий сигнал.
Як розповів Радіо Свобода директор департаменту стратегічних технологій українського представництва Microsoft Андрій Терехов, проект команди quadSquad дуже складний технологічно. На його створення пішло півроку, однак іще в квітні система була значно простішою. «Коли цей пристрій демонстрували у квітні на українському відборі, система розшифровувала лише літери. Ми тоді сказали хлопцям, що хоч і такий результат ефектний, пристрій має розпізнавати більше. За ці кілька місяців вони встигли допрацювати рукавиці», – зазначає він.
Пристрій команди quadSquad нині працює з американською мовою жестів. Водночас, як розповідає Андрій Терехов, система задумана таким чином, що може «навчатися», тобто якщо новий жест повторити 5–10 разів, вона його запам’ятовує. Таким чином, рукавиця може бути корисною для людей із вадами слуху та мовлення з будь-якої країни.
У фіналі Imagine Cup у Сіднеї взяли участь 72 країни. За перше місце донецькі винахідники отримали 25 тисяч доларів. Водночас усі фіналісти конкурсу претендують і на соціальні грошові гранти. У Microsoft інформують, що для цього потрібно подати відповідну заявку. У разі перемоги автори Enable Talk отримають 3 мільйони доларів – для створення власної компанії і налагодження виробництва.
Комети до води на Землі не мають ніякого стосунку?
Появі води на Землі варто завдячувати астероїдам, пише ABC Science. Видання посилається на результати дослідження групи науковців із американського Інституту Карнегі. Ті з’ясували, що вода на Землі, ймовірно, з’явилася завдяки утворенням у поясах цих небесних тіл, а не на кометах.
Вчені взялися за дослідження замерзлої води, що була поширена у більшій частині ранньої Сонячної системи. Нині сліди цього льоду зберігаються у кометах та водоносних вуглистих хондритах (найпоширенішому типі кам’яних метеоритів). За популярною наразі теорією появи води на Землі, ця речовина з’явилася завдяки «мандрівці» комет і хондритів, сформованих за орбітою Юпітера.
Вчені зі США вирішили порівняти, чи збігається ізотопний склад льоду у кометах та у вуглистих хондритах. Вони припустили, що одні з тіл – або комети, або метеорити – не мають до появи води на Землі ніякого стосунку. Запланований аналіз допоміг би з’ясувати, чи справді вода на них сформувалася в одних і тих самих областях Сонячної системи. Як проводиться таке дослідження? Завдяки порівнянню рівня дейтерію (стійкого ізотопу водню) у воді.
Аналіз співвідношення звичайного водню та його ізотопу дейтерію у замерзлій воді дає уявлення про відносну віддаленість від Сонця об’єктів, які мають у своєму складі воду, у період їхнього формування. Тіла, які сформувалися далеко від Сонця, переважно мають вищу концентрацію дейтерію, ніж ті, що сформувалися ближче до світила.
Вчені проаналізували зразки 85 вуглистих хондритів. Згідно з їхніми висновками, місце формування цих метеоритів і комет відрізняються: рівень дейтерію у хондритах значно нижчий, ніж у кометах. Тож ці кам’яні метеорити, як припускають дослідники з Інституту Карнегі, виникли у поясі астероїдів між орбітами Марса і Юпітера. Комети, вочевидь, мають дещо інше походження.
Крім того, виявилося, що співвідношення водню й дейтерію в земній воді дуже близьке до того, яке спостерігається в астероїдах. «Більшість летючих елементів, зокрема, й вода, прибули на Землю саме у хондритах із поясів астероїдів, а не в кометах», – резюмує керівник групи дослідників Конел Александер.
Хворі на амнезію потерпають насправді від надлишку спогадів
Амнезія пов’язана радше з надлишком спогадів, аніж із їхньою відсутністю, пише цього тижня Science News. Такого висновку дійшли вчені з Університету Торонто. Експеримент, який вони провели, продемонстрував: хворим на амнезію запам’ятовувати чи відтворювати інформацію заважають невпорядковані спогади.
Науковці пояснюють: амнезія часто супроводжується порушеннями у роботі периринальної кори – зони мозку, розташованої біля вух. Дослідники звернули увагу на те, що її пошкодження призводять іще й до проблем із розпізнаванням об’єктів. Під час експерименту хворим на амнезію показували серію зображень із різними об’єктами: вони були або ідентичні, або трохи відрізнялися. Завдання пацієнтів полягало в тому, щоб відповісти, чи відрізняється наступний об’єкт від попереднього.
Спочатку хворі на амнезію відповідали на запитання не гірше за здорових людей, однак в один момент їхні спогади начебто «зламалися». «Вони все робили чудово, а потім зненацька ніби натиснули вимикач», – розповідає співавтор дослідження Морґан Беренс.
Науковці припускають, що проблема полягала в тому, що людина бачила дедалі більше картинок з дедалі більшою кількістю деталей, які накопичувалися у голові. Зрештою, в якийсь момент мозок людини просто не зміг впоратися з цим.
Дослідники вважають, що проблема в пам’яті не про цілі об’єкти, зафіксовані на картинці, а про їхні повторювані деталі, як-то однакові нахили лінії чи відтінки. Адже коли вчені прибирали ці однакові деталі різних зображень, здатність пацієнтів розрізняти об’єкти покращувалася. Ці деталі, пояснюють канадські вчені, мають для хворих на амнезію принципове значення. Під час цієї хвороби пам’ять присутня, але сприймає ці об’єкти ніби у розібраному, а не в цілісному вигляді. Тому накопичення спогадів-деталей лише погіршує ситуацію.
Канадські науковці розглядали лише ситуацію, коли пошкодження зазнала периринальна зона. Водночас причин амнезії ціла низка, тож на категоричність висновки вчених із Торонто не претендують.