Белград – У містечку Сребрениця, що в Східній Боснії, понад 40 тисяч громадян вшанували пам’ять майже восьми тисяч співвітчизників, ліквідованих підрозділами боснійських сербів.
На початку липня 1995 року сили боснійських сербів під командуванням генерала Ратка Младича захопили Сребреницю, що формально була під захистом ООН. Однак, батальйон нідерландських миротворців не мав змоги захистити місто. Упродовж наступних кількох днів серби розстріляли приблизно 8 тисяч полонених чоловіків босняцької національності. А жінки з дітьми через гори й ліси рушили на так званий «марш порятунку» завдовжки 120 кілометрів. Для більше ніж половини з них він став «маршем смерті». Цим самим шляхом тепер пройшли деякі з тих, хто вижив та чимало їхніх родичів і співгромадян.
Одним із учасників так званого маршу миру був Хасан Хасанович. «Я пережив марш смерті 1995 року. Вдень ми ховалися, а йшли ночами, – каже він. – По дорозі ми майже весь час наступали на трупи наших земляків і братів».
А Фатима Клемпич Даутбашич, лікар за професією, пригадує: «Рани в більшості поранених були дуже важкі. Жахливо було дивитися на них, ще важче було покидати їх».
Досі знайдено й ідентифіковано 6 тисяч 800 жертв жахливого злочину. Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії встановив, що в Сребрениці був скоєний геноцид.
Генерал Радислав Крстич, який безпосередньо командував сербськими підрозділами на місці, засуджений до 35 років ув’язнення. Засудили ще кількох сербських офіцерів. Судовий процес над президентом самопроголошеної республіки боснійських сербів Радованом Караджичем та командувачем сил боснійських сербів Ратко Младичем триває. Обох обвинувачують у скоєнні геноциду, скоєнні воєнних злочинів, депортації...
Найстарша жертва – 94-літня жінка
Серед 520 тих, чиї останки сьогодні перепоховали, були й шість підлітків та жінка, котрій на час смерті було 94 роки. Оскільки в Боснії триває передвиборча кампанія перед муніципальними виборами, політичних промов не було. До присутніх звернулися Мустафа Церич, головний улема боснійських мусульман та Артур Шнаєр, голова єврейської громади в Сполучених Штатах Америки. Він наголосив, що «злочин, скоєний в ім’я віри – найбільший злочин».
Президент США Барак Обама у своїй заяві зазначив, що події в Сребрениці «завжди асоціюватимуться з найпохмурішими сторінками історії ХХ століття». Він назвав різанину «нахабним актом геноциду, який вразив світ». Обама додав, що Сполучені Штати вшановують жертв разом із народом Боснії і Герцеговини.
Лідери боснійських сербів ігнорують геноцид над босняками
Лідери боснійських сербів проігнорували чергову річницю геноциду над босняками. Їхніх представників не було на жалобній церемонії в Сребрениці. Натомість, вони влаштовують урочистості з приводу свята Петра і Павла, в рамках якого проходять спортивні змагання та народні гуляння.
Белградські урядовці не подавали заяв з приводу річниці злочину. Неурядова організація «Жінки в чорному» та дві групи акторів у центрі Белграда влаштували програму під назвою «За незабуття геноциду».
Сташа Зайович, одна з учасниць цієї програми, зауважує: «Цілковита відсутність будь-яких згадок про геноцид у Сребрениці свідчить про безперервність політики та ідеології, що призвела до геноциду. Найвищим виразом цього стала заява нинішнього президента Сербії, який, спростовуючи рішення Міжнародного суду та Гаазького трибуналу, показує глибокий моральний занепад». Зайович має на увазі заяву нинішнього президента зроблену кілька років тому, в час, коли він був опозиційним політичним діячем.
Державне телебачення Сербії в інформаційних передачах докладно повідомляє про події в Сребрениці. У вечірній програмі два документальні фільми – сербський та норвезький, темою яких є найбільший злочин в Європі після Другої світової війни. Отож, не всі в Сербії байдуже ставляться до геноциду, скоєного боснійськими сербами.
На початку липня 1995 року сили боснійських сербів під командуванням генерала Ратка Младича захопили Сребреницю, що формально була під захистом ООН. Однак, батальйон нідерландських миротворців не мав змоги захистити місто. Упродовж наступних кількох днів серби розстріляли приблизно 8 тисяч полонених чоловіків босняцької національності. А жінки з дітьми через гори й ліси рушили на так званий «марш порятунку» завдовжки 120 кілометрів. Для більше ніж половини з них він став «маршем смерті». Цим самим шляхом тепер пройшли деякі з тих, хто вижив та чимало їхніх родичів і співгромадян.
Одним із учасників так званого маршу миру був Хасан Хасанович. «Я пережив марш смерті 1995 року. Вдень ми ховалися, а йшли ночами, – каже він. – По дорозі ми майже весь час наступали на трупи наших земляків і братів».
А Фатима Клемпич Даутбашич, лікар за професією, пригадує: «Рани в більшості поранених були дуже важкі. Жахливо було дивитися на них, ще важче було покидати їх».
Досі знайдено й ідентифіковано 6 тисяч 800 жертв жахливого злочину. Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії встановив, що в Сребрениці був скоєний геноцид.
Генерал Радислав Крстич, який безпосередньо командував сербськими підрозділами на місці, засуджений до 35 років ув’язнення. Засудили ще кількох сербських офіцерів. Судовий процес над президентом самопроголошеної республіки боснійських сербів Радованом Караджичем та командувачем сил боснійських сербів Ратко Младичем триває. Обох обвинувачують у скоєнні геноциду, скоєнні воєнних злочинів, депортації...
Найстарша жертва – 94-літня жінка
Серед 520 тих, чиї останки сьогодні перепоховали, були й шість підлітків та жінка, котрій на час смерті було 94 роки. Оскільки в Боснії триває передвиборча кампанія перед муніципальними виборами, політичних промов не було. До присутніх звернулися Мустафа Церич, головний улема боснійських мусульман та Артур Шнаєр, голова єврейської громади в Сполучених Штатах Америки. Він наголосив, що «злочин, скоєний в ім’я віри – найбільший злочин».
Президент США Барак Обама у своїй заяві зазначив, що події в Сребрениці «завжди асоціюватимуться з найпохмурішими сторінками історії ХХ століття». Він назвав різанину «нахабним актом геноциду, який вразив світ». Обама додав, що Сполучені Штати вшановують жертв разом із народом Боснії і Герцеговини.
Лідери боснійських сербів ігнорують геноцид над босняками
Лідери боснійських сербів проігнорували чергову річницю геноциду над босняками. Їхніх представників не було на жалобній церемонії в Сребрениці. Натомість, вони влаштовують урочистості з приводу свята Петра і Павла, в рамках якого проходять спортивні змагання та народні гуляння.
Белградські урядовці не подавали заяв з приводу річниці злочину. Неурядова організація «Жінки в чорному» та дві групи акторів у центрі Белграда влаштували програму під назвою «За незабуття геноциду».
Сташа Зайович, одна з учасниць цієї програми, зауважує: «Цілковита відсутність будь-яких згадок про геноцид у Сребрениці свідчить про безперервність політики та ідеології, що призвела до геноциду. Найвищим виразом цього стала заява нинішнього президента Сербії, який, спростовуючи рішення Міжнародного суду та Гаазького трибуналу, показує глибокий моральний занепад». Зайович має на увазі заяву нинішнього президента зроблену кілька років тому, в час, коли він був опозиційним політичним діячем.
Державне телебачення Сербії в інформаційних передачах докладно повідомляє про події в Сребрениці. У вечірній програмі два документальні фільми – сербський та норвезький, темою яких є найбільший злочин в Європі після Другої світової війни. Отож, не всі в Сербії байдуже ставляться до геноциду, скоєного боснійськими сербами.