Белград – У давньому Римі було прислів’я «Inter arma silent Musae» («Коли говорить зброя – музи мовчать»). Іншими словами, у воєнні часи немає умов для творчості й мистецтва.
Мешканці Сараєва довели, що може бути інакше. Сербські сили під командуванням генерала Ратка Младича оточили це місто навесні 1992 року. Облога й щоденні обстрілювання тривали до осені 1995 року.
Сараєво не здалося. Перемогу здобула не лише зброя, але й незламний дух міста. Проявом цього духу були численні літературні вечори, театральні виставки, концерти... Витвором цього духу влітку 1994 року став, мабуть, єдиний на всю історію фільмовий фестиваль у місті, що перебувало в облозі.
Цього року «Сараєво фільм-фестиваль» став повнолітнім, з гордістю зазначає його засновник й керівник Мірсад Пуриватра.
Упродовж десяти днів мешканці Сараєва та їхні гості зможуть побачити 210 фільмів із 57 країн. Серед гостей будуть такі зірки, як Шарлот Ремплінґ, Вікторія Авріл, а також колишній футболіст Ерік Кантона – персонаж цікавого фільму «Збунтовані футболісти».
Розширення культурних зв’язків у регіоні
Фестиваль відкрили кінокартиною під назвою «Діти Сараєва», яка на Канському фестивалі була високо оцінена критиками.
Режисер цього фільму Аіда Беґич зазначає: «Мені було цікаво займатися поколінням молодих людей, що були народжені під час війни. Перше, про що вони дізналися на цьому світі, була війна. Я готувала деякі документальні матеріали з дітьми та вивчала їхній досвід, коли йдеться про насильство. Було дуже цікаво спостерігати зміни, що відбуваються з цим молодим поколінням, відкривати їхні почуття та світогляд і таким чином збагнути, яку відповідальність ми маємо перед цим поколінням, котре згодом візьме нашу країну в свої руки».
Сараєвський фестиваль відіграв дуже важливу роль у відновленні культурних зв’язків між колишніми югославськими республіками, нині незалежними державами. Тут після кількалітньої перерви, спричиненої війнами, зустрічалися колишні друзі – актори, сценаристи, композитори, продюсери, журналісти тощо. Саме в столиці Боснії і Герцеговини було досягнуто домовленості про чимало спільних проектів.
Знову стало звичним, що сербські актори грають у Хорватії, хорватські в Боснії і Герцеговині, боснійські в Сербії... Одночасно, цей фестиваль став свого роду вікном у світ фільму, джерелом інформації та ринком, на якому можна об’єднаними силами дешевше купити нові фільми.
Чорнобиль у фільмах
Крім фільмів, які змагаються за призи фестивалю, в окремих відділах глядачам будуть запропоновані документальні стрічки, фільми на тему прав людини тощо. В рамках фестивалю організували й табір для юних авторів. У ньому 70 підлітків продемонструють свої кінематографічні вправи й матимуть змогу почути критику від видатних режисерів з регіону.
Глядачі побачать два фільми з українською, точніше чорнобильською тематикою. Йдеться про французько-українсько-польську кінострічку «Земля забуття» Міхаля Боганіма, в якій головну роль грає Ольга Куриленко та документальний фільм під назвою «Хлопчина – побратим смерті» словенського режисера Майї Вайс. Слід зауважити, що свій перший фільм про чорнобильську трагедію Майя Вайс зняла ще 1991 року.
Мешканці Сараєва довели, що може бути інакше. Сербські сили під командуванням генерала Ратка Младича оточили це місто навесні 1992 року. Облога й щоденні обстрілювання тривали до осені 1995 року.
Сараєво не здалося. Перемогу здобула не лише зброя, але й незламний дух міста. Проявом цього духу були численні літературні вечори, театральні виставки, концерти... Витвором цього духу влітку 1994 року став, мабуть, єдиний на всю історію фільмовий фестиваль у місті, що перебувало в облозі.
Цього року «Сараєво фільм-фестиваль» став повнолітнім, з гордістю зазначає його засновник й керівник Мірсад Пуриватра.
Упродовж десяти днів мешканці Сараєва та їхні гості зможуть побачити 210 фільмів із 57 країн. Серед гостей будуть такі зірки, як Шарлот Ремплінґ, Вікторія Авріл, а також колишній футболіст Ерік Кантона – персонаж цікавого фільму «Збунтовані футболісти».
Розширення культурних зв’язків у регіоні
Фестиваль відкрили кінокартиною під назвою «Діти Сараєва», яка на Канському фестивалі була високо оцінена критиками.
Мені було цікаво займатися поколінням молодих людей, що були народжені під час війниАіда Беґич
Режисер цього фільму Аіда Беґич зазначає: «Мені було цікаво займатися поколінням молодих людей, що були народжені під час війни. Перше, про що вони дізналися на цьому світі, була війна. Я готувала деякі документальні матеріали з дітьми та вивчала їхній досвід, коли йдеться про насильство. Було дуже цікаво спостерігати зміни, що відбуваються з цим молодим поколінням, відкривати їхні почуття та світогляд і таким чином збагнути, яку відповідальність ми маємо перед цим поколінням, котре згодом візьме нашу країну в свої руки».
Сараєвський фестиваль відіграв дуже важливу роль у відновленні культурних зв’язків між колишніми югославськими республіками, нині незалежними державами. Тут після кількалітньої перерви, спричиненої війнами, зустрічалися колишні друзі – актори, сценаристи, композитори, продюсери, журналісти тощо. Саме в столиці Боснії і Герцеговини було досягнуто домовленості про чимало спільних проектів.
Знову стало звичним, що сербські актори грають у Хорватії, хорватські в Боснії і Герцеговині, боснійські в Сербії... Одночасно, цей фестиваль став свого роду вікном у світ фільму, джерелом інформації та ринком, на якому можна об’єднаними силами дешевше купити нові фільми.
Чорнобиль у фільмах
Крім фільмів, які змагаються за призи фестивалю, в окремих відділах глядачам будуть запропоновані документальні стрічки, фільми на тему прав людини тощо. В рамках фестивалю організували й табір для юних авторів. У ньому 70 підлітків продемонструють свої кінематографічні вправи й матимуть змогу почути критику від видатних режисерів з регіону.
Глядачі побачать два фільми з українською, точніше чорнобильською тематикою. Йдеться про французько-українсько-польську кінострічку «Земля забуття» Міхаля Боганіма, в якій головну роль грає Ольга Куриленко та документальний фільм під назвою «Хлопчина – побратим смерті» словенського режисера Майї Вайс. Слід зауважити, що свій перший фільм про чорнобильську трагедію Майя Вайс зняла ще 1991 року.