Черкаси – У Черкаському театрі імені Шевченка сьогодні – прем’єра вистави «Дощ у Нойкьольні» німецького драматурга Пауля Бродовскі. За задумом режисера Андрія Мая, глядачам варто чекати на несподіванки – сидіти вони будуть на сцені, а зі сцени у залу звели спеціальний подіум, по якому ходитимуть герої п’єси, розповідаючи присутнім про своє життя. Автор ідеї обіцяють глядачам повне занурення у драматичну історію.
«Дощ у Нойкьольні» – п’єса сучасного німецького драматурга Пауля Бродовскі. Дія відбувається у дощову ніч у Нойкьольні – «мультикультурному» районі Берліну, що має погану славу. Сім різних героїв із різними долями перетинаються у цьому місці в пошуках щастя та відповіді на питання, як жити далі.
Виконавиця ролі хіпі Елли, акторка Надія Корбут каже, що німецька п’єса доволі незвична: зовсім не така, яку звикли бачити українські глядачі. «У цій п’єсі немає головних ролей, усі ролі, в принципі, одночасні. Моя роль, наприклад, наскрізна – нею розпочинається вистава і нею завершується. П’єса нестандартна: прийшов, побачив, поговорили, пішли. Тут є монологи, діалоги. Відбувається одна подія, через яку кожен повертається назад і згадує, як він зустрічався. Це і пов’язує персонажів», – каже Надія Корбут.
У кожного героя – «модний показ» його самотності
Для режисера вистави Андрія Мая це вже не перша співпраця із Черкаським театром імені Шевченка – восени минулого року він поставив тут документальну виставу «Місто на Ч.» про життя Черкас. Тому цього разу режисер на власний розсуд обирав німецьку п’єсу для постановки.
На думку Мая, вистава «Дощ у Нойкьольні» – це найвиразніший прояв постдраматичного тексту, коли глядач бачить не лише лінійний сюжет, але й спостерігає за несподіваними відхилами. Більше того, каже режисер, на сцені черкаського театру епізоди з життя героїв п’єси демонструватимуть у вигляді такого собі «модного показу».
«У нас є fashion-покази у кожного героя, де він демонструє себе. Він, власне, у цю мить нічого не грає: він демонструє свого героя – самотнього, такого, яким він є. Ми і сценографічно вибудовуємо і в драматургії він закладений – це шлях самотності людини і те, що може змінити цю самотність», – каже Андрій Май.
Замість костюмів – акцент на особистості актора
Для fashion-показу навіть збиралися створювати вишукану та ексклюзивну подіумну колекцію. Однак у процесі роботи над виставою від цієї ідеї відмовилися. Акцент зрештою вирішили робити саме на особистості актора, каже художниця із костюмів Черкаського академічного музично-драматичного театру Наталія Ридванецька.
За її словами, на глядачів очікує справжнє диво занурення у виставу. «У нас знову буде зміна місць актора і глядача. Дійство відбувається на сцені, при цьому і глядачі – на сцені. Але в нас задіяна зала. Така теж певна трансформація дії, і я думаю, що воно сприятиме іншому сприйняттю вистави», – каже Наталія Ридванецька.
Режисер Андрій Май сподівається, що глядачі не будуть пасивними та зможуть сповна відчути не лише атмосферу вистави у цілому, а й взаємодію із кожним актором.
Постановка вистави «Дощ у Нойкьольні» у Черкасах відбувається у межах проекту Ґете-Інституту в Україні «Нова драматургія».
«Дощ у Нойкьольні» – п’єса сучасного німецького драматурга Пауля Бродовскі. Дія відбувається у дощову ніч у Нойкьольні – «мультикультурному» районі Берліну, що має погану славу. Сім різних героїв із різними долями перетинаються у цьому місці в пошуках щастя та відповіді на питання, як жити далі.
Виконавиця ролі хіпі Елли, акторка Надія Корбут каже, що німецька п’єса доволі незвична: зовсім не така, яку звикли бачити українські глядачі. «У цій п’єсі немає головних ролей, усі ролі, в принципі, одночасні. Моя роль, наприклад, наскрізна – нею розпочинається вистава і нею завершується. П’єса нестандартна: прийшов, побачив, поговорили, пішли. Тут є монологи, діалоги. Відбувається одна подія, через яку кожен повертається назад і згадує, як він зустрічався. Це і пов’язує персонажів», – каже Надія Корбут.
У кожного героя – «модний показ» його самотності
Для режисера вистави Андрія Мая це вже не перша співпраця із Черкаським театром імені Шевченка – восени минулого року він поставив тут документальну виставу «Місто на Ч.» про життя Черкас. Тому цього разу режисер на власний розсуд обирав німецьку п’єсу для постановки.
На думку Мая, вистава «Дощ у Нойкьольні» – це найвиразніший прояв постдраматичного тексту, коли глядач бачить не лише лінійний сюжет, але й спостерігає за несподіваними відхилами. Більше того, каже режисер, на сцені черкаського театру епізоди з життя героїв п’єси демонструватимуть у вигляді такого собі «модного показу».
«У нас є fashion-покази у кожного героя, де він демонструє себе. Він, власне, у цю мить нічого не грає: він демонструє свого героя – самотнього, такого, яким він є. Ми і сценографічно вибудовуємо і в драматургії він закладений – це шлях самотності людини і те, що може змінити цю самотність», – каже Андрій Май.
Замість костюмів – акцент на особистості актора
Для fashion-показу навіть збиралися створювати вишукану та ексклюзивну подіумну колекцію. Однак у процесі роботи над виставою від цієї ідеї відмовилися. Акцент зрештою вирішили робити саме на особистості актора, каже художниця із костюмів Черкаського академічного музично-драматичного театру Наталія Ридванецька.
За її словами, на глядачів очікує справжнє диво занурення у виставу. «У нас знову буде зміна місць актора і глядача. Дійство відбувається на сцені, при цьому і глядачі – на сцені. Але в нас задіяна зала. Така теж певна трансформація дії, і я думаю, що воно сприятиме іншому сприйняттю вистави», – каже Наталія Ридванецька.
Режисер Андрій Май сподівається, що глядачі не будуть пасивними та зможуть сповна відчути не лише атмосферу вистави у цілому, а й взаємодію із кожним актором.
Постановка вистави «Дощ у Нойкьольні» у Черкасах відбувається у межах проекту Ґете-Інституту в Україні «Нова драматургія».