Дніпропетровськ – На Дніпропетровщині розслідують інцидент із паплюженням меморіалу євреям, загиблим у Другій світовій війні. У Новомосковську невідомі цього тижня обмалювали гранітну брилу пам’ятника червоною фарбою, нанісши зображення свастики. Справу порушили за статтею «хуліганство». Єврейська громада, коштом якої цей меморіал звели всього лише місяць тому, назвала інцидент «соромом для всієї України». Водночас дехто з місцевих депутатів не виключає, що справа може мати політичне підґрунтя.
72-річна Лідія Плінер місцину на околиці Новомосковська знає з дитинства. Саме там у травні 1943-го окупанти розстріляти її 33-річну матір. «Матір була зв’язковою в партизанському загоні й дружиною єврея. Вона сиділа в стінах 11-ої школи. Ми туди ходили провідувати. І мама сказала: якщо якоїсь неділі ви прийдете, а я не вигляну, значить, мене розстріляли. Так воно й вийшло», – розповідає жінка.
За словами Лідії Плінер, вшановувати пам’ять її матері до меморіалу приходила з дітьми і внуками. Наразі, коли монумент жертвам Голокосту сплюндровано, не стримує сліз. «Наругу над пам’ятником вчинили люди, які нічого не знають про життя, вони не знають, що роблять», – зазначила Лідія Плінер.
«Ми отримуємо відповідь, що це хуліганство»
Водночас у єврейській громаді Дніпропетровщини не виключають: інцидент – свідома провокація, яку можна розцінювати як прояв ксенофобії. В останні роки в регіоні зафіксували кілька випадків паплюження пам’ятників та місць поховань жертв Голокосту – у Дніпропетровську та Павлограді, зазначає член правління громади Олег Ростовцев. Він наголошує: щоразу міліція порушувала кримінальну справу за статтею «хуліганство», навіть не відпрацьовуючи версію ксенофобії.
«Часто ми отримуємо відповідь, що це хуліганство. До цього ставлення дуже індиферентне. У найкращому випадку монумент просто приводять до ладу, зафарбовують і на цьому все. Загалом випадків, щоб вандали понесли покарання, в Україні дуже мало – попри те, що проблема існує», – зазначив Олег Ростовцев.
Тим часом депутат Дніпропетровської обласної ради Вікторія Шилова заявляє про ймовірне політичне підґрунтя паплюження меморіалу. За її словами, перед стартом Євро-2012 Україну вже намагалися звинуватити в расизмі. Не виключено, вважає вона, що, зрозумівши резонансність цієї теми, незадовго до виборів її можуть підхопити й місцеві політики.
«Новомосковськ і Новомосковський район – одні з найбільш толерантних взагалі в усій Україні. Тут живе 35 націй і народностей, абсолютно мирно уживаємось, і ніколи нічого подібного не було. Це провокація в чистому вигляді. Постійно намагаються звинуватити в усьому опозицію. І я не здивуюсь, якщо зараз буде аналогічно», – сказала Радіо Свобода Вікторія Шилова.
Як подолати «приховану агресію»?
В обласній раді інцидент у Новомосковську став приводом замислитися про корективи у шкільній навчальній програмі: є плани щодо запровадження у школах уроків пам’яті про Другу світову війну. Цю ідею схвалюють і громадські активісти.
«Ми бачимо факт прихованої агресії. Від чого ця агресія? Ми вважаємо, що від нестачі інформації. Що робити? Саме культурний обмін між громадами допоможе нам відновити толерантне ставлення в суспільстві. Кожен може поцікавитися, приміром, філософією іудаїзму, і коли інформація буде дана, рівень антисемітизму, рівень ксенофобії суттєво знизиться», – сказав фундатор міжнародної організації «Інститут україніки» Олексій Лазько.
За 32 місяці окупації Дніпропетровської області у 40-х роках минулого століття загинули 80 тисяч мирних громадян, з них близько половини – євреї.
72-річна Лідія Плінер місцину на околиці Новомосковська знає з дитинства. Саме там у травні 1943-го окупанти розстріляти її 33-річну матір. «Матір була зв’язковою в партизанському загоні й дружиною єврея. Вона сиділа в стінах 11-ої школи. Ми туди ходили провідувати. І мама сказала: якщо якоїсь неділі ви прийдете, а я не вигляну, значить, мене розстріляли. Так воно й вийшло», – розповідає жінка.
За словами Лідії Плінер, вшановувати пам’ять її матері до меморіалу приходила з дітьми і внуками. Наразі, коли монумент жертвам Голокосту сплюндровано, не стримує сліз. «Наругу над пам’ятником вчинили люди, які нічого не знають про життя, вони не знають, що роблять», – зазначила Лідія Плінер.
«Ми отримуємо відповідь, що це хуліганство»
Водночас у єврейській громаді Дніпропетровщини не виключають: інцидент – свідома провокація, яку можна розцінювати як прояв ксенофобії. В останні роки в регіоні зафіксували кілька випадків паплюження пам’ятників та місць поховань жертв Голокосту – у Дніпропетровську та Павлограді, зазначає член правління громади Олег Ростовцев. Він наголошує: щоразу міліція порушувала кримінальну справу за статтею «хуліганство», навіть не відпрацьовуючи версію ксенофобії.
Загалом випадків, щоб вандали понесли покарання, в Україні дуже мало – попри те, що проблема існуєОлег Ростовцев
«Часто ми отримуємо відповідь, що це хуліганство. До цього ставлення дуже індиферентне. У найкращому випадку монумент просто приводять до ладу, зафарбовують і на цьому все. Загалом випадків, щоб вандали понесли покарання, в Україні дуже мало – попри те, що проблема існує», – зазначив Олег Ростовцев.
Тим часом депутат Дніпропетровської обласної ради Вікторія Шилова заявляє про ймовірне політичне підґрунтя паплюження меморіалу. За її словами, перед стартом Євро-2012 Україну вже намагалися звинуватити в расизмі. Не виключено, вважає вона, що, зрозумівши резонансність цієї теми, незадовго до виборів її можуть підхопити й місцеві політики.
Це провокація в чистому вигляді. Постійно намагаються звинуватити в усьому опозиціюВікторія Шилова
«Новомосковськ і Новомосковський район – одні з найбільш толерантних взагалі в усій Україні. Тут живе 35 націй і народностей, абсолютно мирно уживаємось, і ніколи нічого подібного не було. Це провокація в чистому вигляді. Постійно намагаються звинуватити в усьому опозицію. І я не здивуюсь, якщо зараз буде аналогічно», – сказала Радіо Свобода Вікторія Шилова.
Як подолати «приховану агресію»?
В обласній раді інцидент у Новомосковську став приводом замислитися про корективи у шкільній навчальній програмі: є плани щодо запровадження у школах уроків пам’яті про Другу світову війну. Цю ідею схвалюють і громадські активісти.
Саме культурний обмін між громадами допоможе нам відновити толерантне ставлення в суспільствіОлексій Лазько
«Ми бачимо факт прихованої агресії. Від чого ця агресія? Ми вважаємо, що від нестачі інформації. Що робити? Саме культурний обмін між громадами допоможе нам відновити толерантне ставлення в суспільстві. Кожен може поцікавитися, приміром, філософією іудаїзму, і коли інформація буде дана, рівень антисемітизму, рівень ксенофобії суттєво знизиться», – сказав фундатор міжнародної організації «Інститут україніки» Олексій Лазько.
За 32 місяці окупації Дніпропетровської області у 40-х роках минулого століття загинули 80 тисяч мирних громадян, з них близько половини – євреї.