«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої запитання в коментарях, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.
Українська солома, яка залишається на полях, могла б забезпечити теплом половину українських міст, замінивши декілька мільярдів кубометрів імпортного газу, вважають експерти та розробники енергетичних установок на біомасі. В енергетичній стратегії України солома визнана стратегічним ресурсом, однак її використовують украй мало, попри низьку ціну. Серед причин – нестача відповідного досвіду.
Агрофірма «Нива Переяславщини» у Київській області використовує для виробництва тепла й гарячої води місцеву солому. 200 тисяч тонн соломи на рік вистачає, щоб підтримувати тепло у всіх приміщеннях свинокомплексу, розповідає інженер підприємства Сергій Бугай.
«Маємо 5 свинокомплексів, кожен – на 30 тисяч голів. Головне – це економічна вигода: солома набагато дешевша, ніж інші доступні нам види палива. Друге – екологія: від неї немає шкоди довкіллю. 20 тюків по 160 кілограмів на добу – і всі приміщення свинокомплексів у нас опалюються», – каже Сергій Бугай.
«Нива Переяславщини» готує піч на соломі й для обігріву теплиць: адже це дешевше, ніж гріти їх газом, порахували у господарстві. Власної соломи вже мало, купують у сусідів. Фермер Олександр Чубук задоволений тим, що має змогу продавати як паливо те, що раніше вважалося відходами.
«Зараз багато компаній закуповують солому просто з поля – лише давай дозвіл. Один з наших покупців – компанія, яка виготовляє з соломи тверде паливо – брикети й пелети. Якщо збирають самі – платять близько 50 гривень за тонну. Якщо ж фермер має обладнання для тюкування і продає тюки, ціна є вищою», – розповідає фермер.
На відміну від Олександра Чубука, фермери, які працюють далеко від великих міст зізнаються, що не завжди мають змогу продавати солому як паливо.
Солом’яний бум настане, коли замінять… комбайни
Україна виробляє понад 50 мільйонів тонн соломи щороку, і близько третини від неї можна використовувати для опалення, бо решта мала б іти на добриво і корм для худоби, такі розрахунки наводить НТЦ «Біомаса». Попри це, ринок соломи в Україні досі не сформований, вважає експерт консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник.
«Коли цей ринок стане цивілізованим, не відомо. Використовують цей ресурс, максимум, наполовину. Займатися повинні самі аграрії, бо зараз вони чекають, що хтось приїде і забере. Все залежить від оновлення парку техніки: якщо комбайни будуть брикетувати її, а не розкидати полем, продавати буде легше», – зазначає Марія Колесник.
Аграрії, які замінюють газ на солому, використовують для цього здебільшого сучасні котли закордонного виробництва. Вони можуть працювати на різних видах рослинних відходів. Що ж до соломи – у її використанні є свої тонкощі, розповідає менеджер з продажу котлів Павло Дебопре.
«Солома коли горить, виділяє сірку, а крім того – конденсат. Все це роз’їдає котел, – каже він. – Я пропоную котел на палеті (пресованій стружці) й соломі, який працює два сезони. А після цього ви знімаєте захист теплообмінника (він коштує близько 300 євро – і ставите новий. Якщо цього не враховувати, за два роки викинете увесь котел…»
Зі свого боку, в департаменті інженерно-технічного забезпечення Мінагрополітики наводять інформацію про те, що солома є екологічно нейтральною, оскільки не збільшує кількості парникових газів. Коли поле засіяне зерновими, то воно споживає більше вуглекислоти, аніж виділяється потім, коли солому з цього поля використовують для опалення.
В Україні облік теплових та енергетичних потужностей, що працюють на соломі, не ведеться, бо їх не так і багато. Втім, якщо конкретне підприємство працює на національну електромережу, то воно може індивідуально оформити так званий зелений тариф – продаж струму за вигідною ціною, пояснює старший спеціаліст відділу альтернативних видів палива Володимир Новіков.
«Максимум, хто використовує як паливо солому, – це самі аграрії. Про те, щоб були великі потужності на соломі, мені про це не відомо. Припустимо, в когось є маленька електростанція. Вона може працювати лише для потреб власника. Якщо він хоче приєднати ці потужності до мережі, кожен конкретний випадок розглядає комісія з регулювання електроенергетики: можуть вони надати зелений тариф, чи ні», – каже Володимир Новіков.
Використання біомаси, одним з видів якої є солома, передбачене енергетичною стратегією України до 2030 року. Розробники програми вважають, що біомаса, яка в Україні щороку стає відходами, може замінити близько 10 мільярдів кубометрів природного газу, зокрема солома – майже три мільярди.
Попри це, частка біомаси в енергетичному балансі становить лише 1,3 відсотка, свідчить офіційна статистика. Що ж до соломи як окремого енергоресурсу – державний облік взагалі не ведеться.
Чи використає Україна досвід Данії?
Тим часом у країнах ЄС солома стала одним із основних джерел тепла та струму. Лідер у цьому напрямку – Данія, яка має 63 теплоелектроцентралі на соломі, не рахуючи восьми тисяч малих «солом’яних» електростанцій, якими володіють данські фермери.
Використання соломи в Україні гальмують не лише нестача технологій та досвіду. Зібрані з поля стебла зернових дають менше тепла, аніж газ, і їх важче транспортувати і зберігати, пояснює енергетичний експерт Геннадій Рябцев.
«Солома належить до енергоресурсів другого покоління – відходів, які можна спалювати для виробництва тепла й енергії. Але робити ставку передовсім на солому – не варто. Вона має низьку теплотворну здатність, її важко транспортувати і зберігати, якщо не робити з неї брикетів. Інша річ – сільські господарства, де її можна і треба використовувати», – зазначає Геннадій Рябцев.
Однак, існує й інша точка зору. Так, НТЦ «Біомаса» розробила декілька моделей енергетичних установок, що працюють на соломі. Вони виробляють утричі дешевше тепло, аніж котельні, що працюють на імпортному газі, розповідає керівник центру «Біомаса» Георгій Гелетуха.
«Ці котли вже виготовлені, і встановлені для демонстраційної експлуатації в Київській області. Наприклад, котел потужністю 350 кіловат опалює школу і дитсадок. Фактично, в котел вставляється тюк соломи, який повільно вигорає кілька годин. За цей час він нагріває воду, яка потім упродовж доби використовується для опалення».
Оскільки, продовжує фахівець, 1000 кубів природного газу можна замінити трьома тоннами соломи, то як енергоресурс вона є в кілька разів дешевшою, ніж імпортоване блакитне паливо. Загалом, вважає Георгій Гелетуха, за рахунок соломи зернових культур Україна вже найближчим часом може відмовитися від 5 мільярдів кубометрів російського газу на рік. Для порівняння, це половина від кількості блакитного палива, яке використовує для опалення житлово-комунальне господарство України.
Наступного понеділка слухайте про ризики, пов’язані з подальшим розвитком атомної енергетики в Україні
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
Українська солома, яка залишається на полях, могла б забезпечити теплом половину українських міст, замінивши декілька мільярдів кубометрів імпортного газу, вважають експерти та розробники енергетичних установок на біомасі. В енергетичній стратегії України солома визнана стратегічним ресурсом, однак її використовують украй мало, попри низьку ціну. Серед причин – нестача відповідного досвіду.
Агрофірма «Нива Переяславщини» у Київській області використовує для виробництва тепла й гарячої води місцеву солому. 200 тисяч тонн соломи на рік вистачає, щоб підтримувати тепло у всіх приміщеннях свинокомплексу, розповідає інженер підприємства Сергій Бугай.
Cолома набагато дешевша за інші доступні нам види палива
«Нива Переяславщини» готує піч на соломі й для обігріву теплиць: адже це дешевше, ніж гріти їх газом, порахували у господарстві. Власної соломи вже мало, купують у сусідів. Фермер Олександр Чубук задоволений тим, що має змогу продавати як паливо те, що раніше вважалося відходами.
Зараз багато компаній закуповують солому просто з поля
На відміну від Олександра Чубука, фермери, які працюють далеко від великих міст зізнаються, що не завжди мають змогу продавати солому як паливо.
Солом’яний бум настане, коли замінять… комбайни
Україна виробляє понад 50 мільйонів тонн соломи щороку, і близько третини від неї можна використовувати для опалення, бо решта мала б іти на добриво і корм для худоби, такі розрахунки наводить НТЦ «Біомаса». Попри це, ринок соломи в Україні досі не сформований, вважає експерт консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник.
«Коли цей ринок стане цивілізованим, не відомо. Використовують цей ресурс, максимум, наполовину. Займатися повинні самі аграрії, бо зараз вони чекають, що хтось приїде і забере. Все залежить від оновлення парку техніки: якщо комбайни будуть брикетувати її, а не розкидати полем, продавати буде легше», – зазначає Марія Колесник.
Аграрії, які замінюють газ на солому, використовують для цього здебільшого сучасні котли закордонного виробництва. Вони можуть працювати на різних видах рослинних відходів. Що ж до соломи – у її використанні є свої тонкощі, розповідає менеджер з продажу котлів Павло Дебопре.
Солома коли горить – виділяє сірку, а крім того – конденсат. Все це роз’їдає котел
Зі свого боку, в департаменті інженерно-технічного забезпечення Мінагрополітики наводять інформацію про те, що солома є екологічно нейтральною, оскільки не збільшує кількості парникових газів. Коли поле засіяне зерновими, то воно споживає більше вуглекислоти, аніж виділяється потім, коли солому з цього поля використовують для опалення.
В Україні облік теплових та енергетичних потужностей, що працюють на соломі, не ведеться, бо їх не так і багато. Втім, якщо конкретне підприємство працює на національну електромережу, то воно може індивідуально оформити так званий зелений тариф – продаж струму за вигідною ціною, пояснює старший спеціаліст відділу альтернативних видів палива Володимир Новіков.
Про те, щоб були великі потужності на соломі – мені про це не відомо
Використання біомаси, одним з видів якої є солома, передбачене енергетичною стратегією України до 2030 року. Розробники програми вважають, що біомаса, яка в Україні щороку стає відходами, може замінити близько 10 мільярдів кубометрів природного газу, зокрема солома – майже три мільярди.
Попри це, частка біомаси в енергетичному балансі становить лише 1,3 відсотка, свідчить офіційна статистика. Що ж до соломи як окремого енергоресурсу – державний облік взагалі не ведеться.
Чи використає Україна досвід Данії?
Тим часом у країнах ЄС солома стала одним із основних джерел тепла та струму. Лідер у цьому напрямку – Данія, яка має 63 теплоелектроцентралі на соломі, не рахуючи восьми тисяч малих «солом’яних» електростанцій, якими володіють данські фермери.
Використання соломи в Україні гальмують не лише нестача технологій та досвіду. Зібрані з поля стебла зернових дають менше тепла, аніж газ, і їх важче транспортувати і зберігати, пояснює енергетичний експерт Геннадій Рябцев.
Солома належить до енергоресурсів другого покоління – відходів, які можна спалювати для виробництва тепла й енергії
Однак, існує й інша точка зору. Так, НТЦ «Біомаса» розробила декілька моделей енергетичних установок, що працюють на соломі. Вони виробляють утричі дешевше тепло, аніж котельні, що працюють на імпортному газі, розповідає керівник центру «Біомаса» Георгій Гелетуха.
В котел вставляється тюк соломи, який повільно вигорає кілька годин. За цей час він нагріває воду, яка потім упродовж доби використовується для опалення
Оскільки, продовжує фахівець, 1000 кубів природного газу можна замінити трьома тоннами соломи, то як енергоресурс вона є в кілька разів дешевшою, ніж імпортоване блакитне паливо. Загалом, вважає Георгій Гелетуха, за рахунок соломи зернових культур Україна вже найближчим часом може відмовитися від 5 мільярдів кубометрів російського газу на рік. Для порівняння, це половина від кількості блакитного палива, яке використовує для опалення житлово-комунальне господарство України.
Наступного понеділка слухайте про ризики, пов’язані з подальшим розвитком атомної енергетики в Україні
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.