Брюссель – Туреччина, яка є членом НАТО, після атакування її літаків сирійськими військами протиповітряної оборони, скликала у вівторок на екстрену нараду всі країни-члени Північноатлантичного альянсу. Генсекретар НАТО Андерс Фоґ Рамуссен заявляє, що турецько-сирійський інцидент – це ще одне свідчення неповаги режимом Сирії міжнародних норм, миру, безпеки та людського життя. НАТО пильно стежитиме за подальшим розвитком подій, і застерігає, що питання безпеки південно-східних кордонів північноатлантичного простору – першочергове.
Це були початкові консультації на вимогу Туреччини за участі послів країн-союзниць НАТО. Анкара, хоча й не вимагає військового втручання, все ж, вважає, що безпека регіону під загрозою і хоче покарання Сирії.
Тим часом, сирійська влада, війська якої цими днями збили турецький літак, заявляє про порушення суверенності своїх територій.
Керівник НАТО Андерс Фоґ Расмуссен по закінченні засідання був дуже обережний у формулюваннях та висловив надію, що нових інцидентів не трапиться, бо інакше країни-члени будуть змушені провести нові «консультації щодо подальших кроків».
«Те, чому ми стали свідками, – абсолютно неприйнятний акт, – заявив він. – Я хотів би, щоб Сирія вжила всіх необхідних заходів, щоб уникнути таких випадків. Щодо розвитку ситуації в регіоні, ми проводимо дуже пильні спостереження та поставили це питання першим пунктом нашого плану дій».
Занепокоєння Туреччини доречне – рада НАТО
Як повідомляють дипломатичні джерела, всі учасники засідання Північноатлантичної ради занепокоєння Анкари вважають дуже доречним і закликали до продовження консультацій. Водночас, той факт, що скликаючи Північноатлантичну раду, Туреччина посилалася саме на 4-й пункт засадничої угоди цього військово-політичного союзу, свідчить про її стриманість. Це положення передбачає проведення консультацій, якщо безпеці однієї з держав НАТО щось загрожує. Тоді як до воєнної відповіді альянсу на агресію проти однієї з країн-членів закликає 5-й пункт Вашингтонської угоди, про який на нинішньому засіданні не йшлося.
Характерно, що за час існування союзу – це другий випадок скликання Північноатлантичної ради, згідно з 4-м пунктом. Перший стався у 2003 році – також на вимогу Туреччини, яка тоді висловила занепокоєння щодо своєї безпеки через війну в Іраку.
Пошуки дипломатичного виходу
Тим часом, прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган у вівторок виступаючи у парламенті, назвав дії Сирії ворожими та повідомив, що війська перебувають у бойовій готовності, щоб не допустити можливих порушень державного кордону.
У будь-якому разі нинішнє засідання Північноатлантичної ради засвідчило, що країни-члени НАТО намагаються знайти мирне розв’язання проблеми. Вочевидь, Сирія – не Лівія, тож, на неї наразі продовжує посилюватися дипломатичний тиск з боку міжнародної спільноти. Водночас, у розв’язанні «сирійської кризи» є ще один важливий гравець, позицією якого не можуть нехтувати. Це – Росія, яка у Раді безпеки ООН разом із Китаєм не погоджується на радикальніші методи щодо режиму сирійського диктатора.
Це були початкові консультації на вимогу Туреччини за участі послів країн-союзниць НАТО. Анкара, хоча й не вимагає військового втручання, все ж, вважає, що безпека регіону під загрозою і хоче покарання Сирії.
Тим часом, сирійська влада, війська якої цими днями збили турецький літак, заявляє про порушення суверенності своїх територій.
Керівник НАТО Андерс Фоґ Расмуссен по закінченні засідання був дуже обережний у формулюваннях та висловив надію, що нових інцидентів не трапиться, бо інакше країни-члени будуть змушені провести нові «консультації щодо подальших кроків».
«Те, чому ми стали свідками, – абсолютно неприйнятний акт, – заявив він. – Я хотів би, щоб Сирія вжила всіх необхідних заходів, щоб уникнути таких випадків. Щодо розвитку ситуації в регіоні, ми проводимо дуже пильні спостереження та поставили це питання першим пунктом нашого плану дій».
Занепокоєння Туреччини доречне – рада НАТО
Як повідомляють дипломатичні джерела, всі учасники засідання Північноатлантичної ради занепокоєння Анкари вважають дуже доречним і закликали до продовження консультацій. Водночас, той факт, що скликаючи Північноатлантичну раду, Туреччина посилалася саме на 4-й пункт засадничої угоди цього військово-політичного союзу, свідчить про її стриманість. Це положення передбачає проведення консультацій, якщо безпеці однієї з держав НАТО щось загрожує. Тоді як до воєнної відповіді альянсу на агресію проти однієї з країн-членів закликає 5-й пункт Вашингтонської угоди, про який на нинішньому засіданні не йшлося.
Характерно, що за час існування союзу – це другий випадок скликання Північноатлантичної ради, згідно з 4-м пунктом. Перший стався у 2003 році – також на вимогу Туреччини, яка тоді висловила занепокоєння щодо своєї безпеки через війну в Іраку.
Пошуки дипломатичного виходу
Тим часом, прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган у вівторок виступаючи у парламенті, назвав дії Сирії ворожими та повідомив, що війська перебувають у бойовій готовності, щоб не допустити можливих порушень державного кордону.
У будь-якому разі нинішнє засідання Північноатлантичної ради засвідчило, що країни-члени НАТО намагаються знайти мирне розв’язання проблеми. Вочевидь, Сирія – не Лівія, тож, на неї наразі продовжує посилюватися дипломатичний тиск з боку міжнародної спільноти. Водночас, у розв’язанні «сирійської кризи» є ще один важливий гравець, позицією якого не можуть нехтувати. Це – Росія, яка у Раді безпеки ООН разом із Китаєм не погоджується на радикальніші методи щодо режиму сирійського диктатора.