Гість «Вашої Свободи»: Олександр Попов, голова Київської міської державної адміністрації.
Ірина Штогрін: Пане Попов, наскільки Київ, на Вашу думку, справляється з Євро-2012?
– Дуже цікаве питання. Мені приємно на нього дати відповідь. І я думаю, що краще, якщо я дам відповідь словами тих людей, які до нас приїжджають. Тому що одна справа – це коли керівництво міста про це говорить, а інша справа – коли ми читаємо інформацію у закордонних ЗМІ.
І я Вам скажу так, узагальнюючи, що вона позитивна про Київ, про киян, про Україну. Це настільки приємно! Тому що, дійсно, головний капітал, який ми повинні винести з організації проведення Євро, то це якраз позитивне враження про нашу країну, про столицю України, про нас, про киян, про українців.
Чому це важливо? Тому що ми розуміємо, що подальші наші дії – це, безумовно, перспектива розвитку столиці України. І вона точно пов’язана з можливостями співпраці з іноземним бізнесом, який, на нашу думку, може прийти сюди, в Київ. Наприклад, розвиваючи той же туризм, реалізовуючи інфраструктурні проекти, ми підготували проект пропозицій. Сьогодні він 15 мільярдів доларів.
І вже сьогодні вже розуміємо, що цей потенціал, який накопичили в результаті проведення Євро, можемо використати в питаннях подальшого розвитку.
– Пане мер, ми теж проводимо опитування, спілкуємося з тими, хто приїхав на Євро-2012. І один з таких моментів, який зачепив не дуже приємно. Це те, що, як каже багато хто, нам не показали, нас не заохотили, нам прямо не вказали, куди нам треба було б піти у Києві, щоб подивитися.
От хто не лінивий, той піднявся бодай до Софії Київської чи по Андріївському узвозу. А той, кого за руку не потягнули, так і залишився у межах фан-зони.
От як Ви цю критику сприймаєте? Ви використали ці можливості, щоб показати туристичне обличчя Києва?
– Я думаю, що людина, яка приїжджає у будь-яку країну, у тому числі ми не є винятком, то її не потрібно водити за руку, бо вона має певну мету приїзду.
– Мета – футбол.
– Так.
Ми планували, а враховуючи, що шведи у нас були, компактно проживали, організацію різних туристичних маршрутів, прогулянок по Дніпру. Я Вам скажу, що дуже складно це йшло, бо мета була одна: вболівання за своїх футболістів і все, що поруч з футболом.
Я можу сказати, що рух відносно ознайомлення з нашими історичними пам’ятниками, з архітектурними пам’ятниками відбувся. Але не можу сказати, що багато іноземців побували у наших музеях. Ну, водити за руку – вони не діти і не для цього сюди приїжджали. Тому ми таку мету не ставили.
Але все рівно Київ вразив своєю красою, своїм теплом, ставленням людей. І я ще раз хочу наголосити, що це головна мета, яку, я думаю, ми всі разом досягли.
– Що вразило киян і тих, хто любить Київ і знає його десятиліттями, то це те, що зрізали каштани буквально за день перед відкриттям фан-зони.
Ви не боїтеся, що Ви увійдете в історію, як «той, хто зрізав каштани»?
– По-перше, це не об’єктивно. Чому? Тому що не каштани, а липи.
– Отут – каштани. Отут, справа до Майдану Незалежності, – каштани.
– Липи, липи.
Я знаю, чому це відбулося. Тому що ми маємо, на жаль, сьогодні дуже багато сухостоїв у Києві, у тому числі і на території Хрещатика, де фан-зона. Я зі власної практики… На жаль, це відбувається і в Києві. Ми маємо такі приклади, коли сухостій наносить серйозні травми киянам і здоров’ю, і навіть життю. Бо падаюче дерево може нашкодити не лише машині, але й людині. І ми за цим серйозно дивимося і прибираємо такі дерева по всій території Києва.
Що стосується Хрещатика – ну, ми ж не могли залишити сухостій у центрі міста. Це було б не серйозно, не красиво.
– Зрозумійте мене правильно. Ці дерева були зелені. Тобто, я це бачила щодня.
І яка реакція? Чому не запросили екологів? Чому не зробили це так, щоб напередодні Євро, задовго сказали: от є проблема. Поінформували: є проблема – стільки-то дерев треба зрізати, давайте зробимо комісію, оцінимо, результати виставили у себе на сайті. От у цьому дуже так вразило це людей.
– Я категорично стверджую, що ми не зрізали зелених дерев. Я думаю, що робочі питання, які є в нашій діяльності, не потребували б такого дуже детального осмислення в частині, може, інформування громадськості. Бо це чисто робочі питання.
Але Ваша пропозиція, я думаю, враховуючи, що є такі зауваження, однозначно буде врахована. І якщо ми будемо робити якісь наступні кроки на території наших центральних вулиць, історичного центру, безумовно, ми можемо інформувати через соцмережі та й навіть через інші ЗМІ відносно того, що такі роботи можуть проводитися.
Але просто, повірте, що це було зроблено виключно для того, щоб гарантувати безпеку людей, які масово перебували на території фан-зони.
– Каштани – просто символ Києва.
Знаєте, тепер фан-зона теж стала символом Києва. У яку суму вилилося міському бюджету облаштування фан-зони?
– Нуль гривень.
– Чому? Бо ці гроші УЄФА?
– Так. Це не ми організатори. Був проведений тендер. Його проводило УЄФА за участі міста. І компанія «Козирна карта» виграла цей тендер. І вона була організатором. УЄФА так невеличкі якісь кошти виділяло для організації фан-зони, але всі витрати взяла на себе компанія.
– У рамках Євро-2012 відбувся наш улюблений фестиваль «Країна мрій». І цього року вперше КМДА взяла участь фінансову в організації, підтримці цього фестивалю. У скільки це обійшлося бюджету?
– Як правило, ми надаємо допомогу в розмірі до 100 тисяч гривень. У нас таких заходів на рік відбувається декілька десятків, коли ми підтримуємо ініціативу того чи іншого митця чи співака, чи колективу. І приблизно (може, я трошечки помиляюся) така сума була виділена і тут.
Тут більше наша участь була з точки зору надання допомоги організаційної. Тому що саме в цей час відбувалася виставка квітів – треба було узгодити питання з «Зеленбудом». Проходження Євро – задіяні правоохоронці на інше, то треба було надати допомогу. Тому з Олегом Скрипкою ми обговорили якраз коло тих питань, які могла взяти на себе міська влада. І ми виконали свої зобов’язання.
Я вітаю з тим, що цей захід пройшов на високому рівні. Я сам його відвідав. Мені він дуже сподобався. Я думаю, що ця традиція і далі буде продовжена. Цей фестиваль має перспективу.
– Пане Попов, Віталій Кличко каже, що хоче оскаржити у суді можливість проведення референдуму.
Дуже багато запитань надійшло у мережу «Фейсбук», коли ми оголосили, що Ви прийдете до нас ще минулого тижня, переносили. Дякуємо, до речі, що прийшли.
І ось, наприклад, Артем Поліщук пише: «Питання про референдум. Звідки за добу взялося ще 100 тисяч підписів? І взагалі звідки набралося стільки? Це що, 8 з 10 людей ставлять підписи? Але з моїх 10 знайомих я нікого не знаю, хто б підписався».
Як Ви можете засвідчити, що збір підписів відбувається у демократичний спосіб?
– Дуже просто. Ініціативні групи, які були організовані, проводили ці заходи публічно. До речі, більшість цих заходів зафіксовані на відео, і ми можемо це навіть продемонструвати. Підписи збирали більше 10 тисяч людей. Тому абсолютно об’єктивно можу сказати, що все, що було проведено з точки зору збору підписів, організація референдуму, точно відповідає законам України.
З іншого боку, дійсно, закон такий, що практично організувати референдум дуже складно! Технологічно дуже складно. Уявляєте, треба зібрати 220 тисяч підписів киян. Хоча ініціативні групи зібрали 330 тисяч. Набагато більше. І це говорить про те, що ті питання, які включені до референдуму, є, по-перше, актуальними, по-друге, вони на користь Києва. І я переконаний, що ми будемо мати позитивний результат. Ну, це моя думка. Якщо буде проведений референдум.
– Критики кажуть, що ситуація, яка склалася у столиці України, коли Леонід Черновецький потрапив у таку колізію і місто разом з ним, що… От навіть я Вас назвала «пане мер», хоча Ви є державним чиновником, який представляє державну вертикаль, і якого не обирали кияни на цю посаду. Але поскільки так склалася ситуація, що Ви тихенько перебрали на себе всі повноваження і керуєте містом, а мера немає.
– Ні, не всі. Виконавчі функції сьогодні – це функції, за які я відповідаю. Але функції, що стосується самоврядної діяльності, перш за все це, безумовно, робота міської ради, організація проведення засідань, розробка прийняття програм різних, то це, безумовно, міський голова і апарат, який працює з ним. Тому функції дійсно розмежовані.
Просто виконавчих функцій набагато більше і відповідальність за них дуже висока. Кожен день – це публічно, кожен киянин може побачити, що і як робиться. Безумовно, що є десь моменти, за які можна критикувати, тому я постійно, скажімо так, у полі зору киян. А функції міської ради, може, не такі публічні, як виявляється.
– Ви вже бачите зсередини, як працює цей механізм, як живе це місто, величезне, багатомільйонне. Ви особисто за те, щоб це була одна людина, яка керує містом, і щоб цю людину обирали на посаду, чи щоб було, як було досі, що є людина, яку обирали, тобто міський голова, і є той, хто керує адміністрацією?
– Я можу Вам висловити свою думку. Якщо я буду брати участь у виборах і зможу перемогти, я буду просити Президента об’єднати ці дві функції (мера і голови КМДА – ред.) в одній особі.
Питання організації діяльності виконавчої гілки влади у Києві – це питання перш за все наявності адміністративного, організаційного, професійного досвіду. І, враховуючи, що це є столиця, то це дає величезну відповідальність за процеси, які тут відбуваються. Навіть підготовка до Євро. Ви ж розумієте, що могли б бути зовсім інші результати. Тому безумовно тут є обставини, які треба враховувати.
Але я вважаю, що якщо мені випаде така можливість, кияни довірять мені бути міським головою, я буду просити Президента об’єднати ці функції.
– Запитання з «Фейсбуку»: «Що буде з Трухановим островом? Заяви про колесо огляду, концертний зал в уяві киян не поєднуються з обіцянками зберегти екосистему й не чіпати дерева».
– Ніяких планів щодо якогось будівництва не тільки на Трухановому острові, а в принципі на наших островах навіть не обговорюється. Тобто, це питання не серйозне, серйозно до нього ставитися просто неможливо. Моя принципова позиція, і вона збігається з думкою киян, то це те, щоб ці території були доступні для відпочинку людей, щоб там можна було займатися фізичною культурою, спортом, там можна розвивати навіть спортивні споруди, наприклад, національного рівня, гребний канал для заняття водними видами спорту і таке інше.
Не планується (і я це Вам абсолютно об’єктивно кажу, а якщо є плітки відносно цього, то їх просто треба припинити ) якихось будівництв на цих територіях.
– Ми маємо запитання радіослухача.
Слухачка: Шановний пане Олександре, дозвольте подякувати Вам за нові сквери та фонтани на Харківському масиві. Дуже гарно, особливо у парку «Позняки»!
І хотілося б, що Ви особисто, як житель нашого Харківського масиву та керівник, звернули увагу на благоустрій озер Сонячне та Вижлиця. Тому що не у всіх є можливість куди-небудь поїхати. А нам треба десь відпочивати.
І ще хотілося запитати у Вас про політичну волю щодо того, щоб покарали тих, хто розікрав, «молоду команду», бюджет Києва.
– Що стосується другого питання, то це питання у компетенції правоохоронних органів. І я думаю, що Ви це теж розумієте.
Що стосується першого, то ми точно будемо в подальшому активно працювати над реконструкцією наших парків, скверів, територій, які є біля наших озер, річок, тому що ми повинні навести там порядок, зробити відповідний благоустрій.
Ваші ініціативи щодо наших таких дій приймаються, підтримуються. Тому, якщо у Вас є конкретні пропозиції, як і в інших киян, ми готові їх врахувати. Широкомасштабна програма буде в подальшому реалізована у цьому напрямку.
– Я, готуючись до ефіру, і так дуже часто це роблю, дивлюся, що у Вас на сайті КМДА. Як правило, там новини починаються так: Олександр Попов відвідав те, зробив те. Потім йде наступна новина: там-то відбулося те. А далі йде другим реченням: Олександр Попов поговорив з людьми.
У Вас не складається враження, що сайт використовується для того, щоб піднімати саме Ваш особистий рейтинг?
– Я думаю, що, може, в цьому є деякі правильні зауваження. Я розгляну це питання, тому що в принципі виконавча влада звітує. З одного боку, я повинен це робити і про це говорити. А через кого ж я буду говорити? Безумовно, через систему інформаційних можливостей, в тому числі і сайт. З іншого боку, якщо це буде часто… Ну, можна це змінити. Але все рівно, я вважаю, що це мій звіт, звіт виконавчого органу перед киянами. Можна нам зробити зауваження, можна критикувати. Ми ж на це реагуємо.
– Ось пише киянка: «Чи можна знайти на сайті КМДА детальну інформацію про те, як, які кошти і на що були виділені на реставрацію Андріївського узвозу? Бо узвіз знову пливе, підтікає і, вибачте, там погано пахне».
– Можна. Я навіть можу сказати, що ми використали 49 мільйонів гривень (по пам’яті скажу) на ту реконструкцію (це профінансовано) тих робіт, які були виконані. Це не всі видатки.Вони можуть бути більшими. Це ще опрацьовується.
Але що стосується роботи всіх інженерних комунікацій, то я Вам відповідально заявляю, що ми переклали всі інженерні мережі, які були там, замінили їх, і вони працюють стабільно. І це факт.
Я готовий відреагувати на ваші зауваження, якщо вони конкретні відносно якогось будинку, тому що ми в будинку, наприклад, робили ремонт покрівлі, робили ремонт фасаду і не робили інженерних мереж всередині. Тому, може, це експлуатація будинку якогось того чи іншого визиває такі проблеми.
Я не був там від часу відкриття, бо просто не було часу. Я із задоволенням пройдуся по Андріївському узвозу і подивлюся на цю ситуацію. Зливні стоки збираються всі сьогодні. До речі, це в історії Андріївського узвозу вперше. І це запорука того, що ця вулиця і ці будинки будуть ще довго нас радувати і не будуть руйнуватися.
– Чи є щось нове у тій ситуації, яка теж дуже збурила киян, щодо будинків, які були зруйновані (скільки це, вже два місяці пройшло?) на Андріївському узвозі? Ми це все обговорювали. Можливо, вже щось намічено точно?
– Наскільки мені відомо, зараз там організована громадська рада, яка готує пропозиції, які будуть виставлені на обговорення київській громаді, щодо можливого використання цієї території, відновлення фасаду тих будинків, які були зруйновані, таке інше. Ідуть напрацювання.У липні, я думаю, ми зможемо з ними познайомитися.
– А Ви відкриті щодо співпраці з громадськими організаціями? Вони дуже часто кажуть, що не можуть знайти з Вами порозуміння. От як Ви оцінюєте? Може, краще було б залучати їх?
– Я Вам скажу абсолютно відверто: я завжди відкритий. Це стиль моєї роботи. Я вважаю, що без дискусії не можна знайти вірного рішення.
Інша справа, що деякі громадські організації дуже заполітизовані, і вони мають мету, враховуючи вибори, які будуть, – це політизація тієї чи іншої діяльності. А я це знаю і розумію. Тому в деяких випадках у мене є своє ставлення до тієї чи іншої організації. Але це не означає, що я не дискутую чи не реагую на їхні пропозиції. Але факт, який є.
І це мені дуже прикро. Тому що я, наприклад, політикою не займаюся зараз. У мене, на жаль, достатньо дуже проблемних питань, які доводиться вирішувати, тому не вистачає часу на те, щоб займатися якимись політичними гаслами і таке інше. Тому інколи я враховую це у своїй діяльності.
Але немає такого випадку, коли я мав би пропозиції і не відреагував би на ініціативи громадських організацій. Я не пам’ятаю такого.
– Мені теж прикро, коли політика заважає киянам об’єднатися і щось вирішити. Наприклад, якщо членами якоїсь організації є люди, які є і членами БЮТ, то (і Ви про це знаєте) Ви не зможете з ним спілкуватися.
– Ні, я ж цього не знаю. Я не знаю, хто у якій партії. Мені це абсолютно не цікаво. Просто я не буду вдаватися у деталі, але повірте, що сьогодні така ситуація існує, напередодні виборів.
– Маємо ще запитання радіослухача.
Слухач: Пане Попов, я мешкаю на вулиці Ушакова, Святошинський район. Навколо близько 5 чи 6 бюветів. Я пам’ятаю, що в минулому році було декларовано КМДА відновлення, але нічого не робиться до цього часу.
– У нас є програма, яку ми хочемо реалізувати. Це до кінця вересня. Відремонтувати ті бюветні комплекси, які зараз не працюють. Деякі з них потребують серйозних капітальних вкладень. А вже в наступному році зайнятися перспективою будівництва нових, оскільки саме бюветні комплекси є популярними і користуються попитом у киян. Тому такий напрямок ми вибрали і до кінця вересня цю роботу виконаємо.
– Остання хвилина – телефон розривається. Перепрошую, пишіть свої запитання прямо на сайт КМДА.
Про генплан. Як кияни зможуть з ним ознайомитися? Як вони зможуть зрозуміти, що там є? І як вони можуть взяти участь у його обговоренні?
– По-перше, цей документ абсолютно прозорий. Він декілька разів презентувався на різних рівнях обговорення. З ним можна ознайомитися на сайті управління архітектури. Абсолютно доступний документ.
І що стосується референдуму, Ви знаєте, то там закладені основні принципи, які будуть основою розробки генерального плану, точніше, його доопрацювання. І вони будуть дуже важливими, ці основні принципи, для того, щоб ми більше ніколи не забудовували, наприклад, схили Дніпра чи руйнували наш історичний центр.
Це принципові питання, на які я дуже просив би киян дати свої принципі погодження.
– У мережі «Фейсбук» якраз пишуть про схили Дніпра, про Паркову алею, про все, що стосується історичного центру, і питають: чи є можливість усе зберегти таким, щоб воно перейшло до інших поколінь?
– Є можливість. Не просто можливість, ми це зробимо. Єдине, я просив би врахувати, що більшість рішень по будівництву були ухвалені на багато років раніше. І, на жаль, сьогодні констатуємо факт експлуатації.
– Треба боротися.
//www.facebook.com/plugins/likebox.php?href=http%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fvasha.svoboda&width=510&height=590&colorscheme=light&show_faces=true&border_color&stream=true&header=true
СЛУХАТИ / ДИВИТИСЬ
Ірина Штогрін: Пане Попов, наскільки Київ, на Вашу думку, справляється з Євро-2012?
– Дуже цікаве питання. Мені приємно на нього дати відповідь. І я думаю, що краще, якщо я дам відповідь словами тих людей, які до нас приїжджають. Тому що одна справа – це коли керівництво міста про це говорить, а інша справа – коли ми читаємо інформацію у закордонних ЗМІ.
І я Вам скажу так, узагальнюючи, що вона позитивна про Київ, про киян, про Україну. Це настільки приємно! Тому що, дійсно, головний капітал, який ми повинні винести з організації проведення Євро, то це якраз позитивне враження про нашу країну, про столицю України, про нас, про киян, про українців.
Чому це важливо? Тому що ми розуміємо, що подальші наші дії – це, безумовно, перспектива розвитку столиці України. І вона точно пов’язана з можливостями співпраці з іноземним бізнесом, який, на нашу думку, може прийти сюди, в Київ. Наприклад, розвиваючи той же туризм, реалізовуючи інфраструктурні проекти, ми підготували проект пропозицій. Сьогодні він 15 мільярдів доларів.
І вже сьогодні вже розуміємо, що цей потенціал, який накопичили в результаті проведення Євро, можемо використати в питаннях подальшого розвитку.
– Пане мер, ми теж проводимо опитування, спілкуємося з тими, хто приїхав на Євро-2012. І один з таких моментів, який зачепив не дуже приємно. Це те, що, як каже багато хто, нам не показали, нас не заохотили, нам прямо не вказали, куди нам треба було б піти у Києві, щоб подивитися.
От хто не лінивий, той піднявся бодай до Софії Київської чи по Андріївському узвозу. А той, кого за руку не потягнули, так і залишився у межах фан-зони.
От як Ви цю критику сприймаєте? Ви використали ці можливості, щоб показати туристичне обличчя Києва?
– Я думаю, що людина, яка приїжджає у будь-яку країну, у тому числі ми не є винятком, то її не потрібно водити за руку, бо вона має певну мету приїзду.
– Мета – футбол.
– Так.
Ми планували, а враховуючи, що шведи у нас були, компактно проживали, організацію різних туристичних маршрутів, прогулянок по Дніпру. Я Вам скажу, що дуже складно це йшло, бо мета була одна: вболівання за своїх футболістів і все, що поруч з футболом.
Я можу сказати, що рух відносно ознайомлення з нашими історичними пам’ятниками, з архітектурними пам’ятниками відбувся. Але не можу сказати, що багато іноземців побували у наших музеях. Ну, водити за руку – вони не діти і не для цього сюди приїжджали. Тому ми таку мету не ставили.
Але все рівно Київ вразив своєю красою, своїм теплом, ставленням людей. І я ще раз хочу наголосити, що це головна мета, яку, я думаю, ми всі разом досягли.
– Що вразило киян і тих, хто любить Київ і знає його десятиліттями, то це те, що зрізали каштани буквально за день перед відкриттям фан-зони.
Ви не боїтеся, що Ви увійдете в історію, як «той, хто зрізав каштани»?
– По-перше, це не об’єктивно. Чому? Тому що не каштани, а липи.
– Отут – каштани. Отут, справа до Майдану Незалежності, – каштани.
– Липи, липи.
Я знаю, чому це відбулося. Тому що ми маємо, на жаль, сьогодні дуже багато сухостоїв у Києві, у тому числі і на території Хрещатика, де фан-зона. Я зі власної практики… На жаль, це відбувається і в Києві. Ми маємо такі приклади, коли сухостій наносить серйозні травми киянам і здоров’ю, і навіть життю. Бо падаюче дерево може нашкодити не лише машині, але й людині. І ми за цим серйозно дивимося і прибираємо такі дерева по всій території Києва.
Що стосується Хрещатика – ну, ми ж не могли залишити сухостій у центрі міста. Це було б не серйозно, не красиво.
– Зрозумійте мене правильно. Ці дерева були зелені. Тобто, я це бачила щодня.
І яка реакція? Чому не запросили екологів? Чому не зробили це так, щоб напередодні Євро, задовго сказали: от є проблема. Поінформували: є проблема – стільки-то дерев треба зрізати, давайте зробимо комісію, оцінимо, результати виставили у себе на сайті. От у цьому дуже так вразило це людей.
Ми не зрізали зелених дерев. Це було зроблено, щоб забезпечити безпеку людей, які масово перебували на території фан-зони
– Я категорично стверджую, що ми не зрізали зелених дерев. Я думаю, що робочі питання, які є в нашій діяльності, не потребували б такого дуже детального осмислення в частині, може, інформування громадськості. Бо це чисто робочі питання.
Але Ваша пропозиція, я думаю, враховуючи, що є такі зауваження, однозначно буде врахована. І якщо ми будемо робити якісь наступні кроки на території наших центральних вулиць, історичного центру, безумовно, ми можемо інформувати через соцмережі та й навіть через інші ЗМІ відносно того, що такі роботи можуть проводитися.
Але просто, повірте, що це було зроблено виключно для того, щоб гарантувати безпеку людей, які масово перебували на території фан-зони.
– Каштани – просто символ Києва.
Знаєте, тепер фан-зона теж стала символом Києва. У яку суму вилилося міському бюджету облаштування фан-зони?
– Нуль гривень.
– Чому? Бо ці гроші УЄФА?
– Так. Це не ми організатори. Був проведений тендер. Його проводило УЄФА за участі міста. І компанія «Козирна карта» виграла цей тендер. І вона була організатором. УЄФА так невеличкі якісь кошти виділяло для організації фан-зони, але всі витрати взяла на себе компанія.
– У рамках Євро-2012 відбувся наш улюблений фестиваль «Країна мрій». І цього року вперше КМДА взяла участь фінансову в організації, підтримці цього фестивалю. У скільки це обійшлося бюджету?
– Як правило, ми надаємо допомогу в розмірі до 100 тисяч гривень. У нас таких заходів на рік відбувається декілька десятків, коли ми підтримуємо ініціативу того чи іншого митця чи співака, чи колективу. І приблизно (може, я трошечки помиляюся) така сума була виділена і тут.
Тут більше наша участь була з точки зору надання допомоги організаційної. Тому що саме в цей час відбувалася виставка квітів – треба було узгодити питання з «Зеленбудом». Проходження Євро – задіяні правоохоронці на інше, то треба було надати допомогу. Тому з Олегом Скрипкою ми обговорили якраз коло тих питань, які могла взяти на себе міська влада. І ми виконали свої зобов’язання.
Я вітаю з тим, що цей захід пройшов на високому рівні. Я сам його відвідав. Мені він дуже сподобався. Я думаю, що ця традиція і далі буде продовжена. Цей фестиваль має перспективу.
– Пане Попов, Віталій Кличко каже, що хоче оскаржити у суді можливість проведення референдуму.
Дуже багато запитань надійшло у мережу «Фейсбук», коли ми оголосили, що Ви прийдете до нас ще минулого тижня, переносили. Дякуємо, до речі, що прийшли.
І ось, наприклад, Артем Поліщук пише: «Питання про референдум. Звідки за добу взялося ще 100 тисяч підписів? І взагалі звідки набралося стільки? Це що, 8 з 10 людей ставлять підписи? Але з моїх 10 знайомих я нікого не знаю, хто б підписався».
Як Ви можете засвідчити, що збір підписів відбувається у демократичний спосіб?
З точки зору збору підписів, організація референдуму точно відповідає законам України. Ми будемо мати позитивний результат. Якщо буде проведений референдум
– Дуже просто. Ініціативні групи, які були організовані, проводили ці заходи публічно. До речі, більшість цих заходів зафіксовані на відео, і ми можемо це навіть продемонструвати. Підписи збирали більше 10 тисяч людей. Тому абсолютно об’єктивно можу сказати, що все, що було проведено з точки зору збору підписів, організація референдуму, точно відповідає законам України.
З іншого боку, дійсно, закон такий, що практично організувати референдум дуже складно! Технологічно дуже складно. Уявляєте, треба зібрати 220 тисяч підписів киян. Хоча ініціативні групи зібрали 330 тисяч. Набагато більше. І це говорить про те, що ті питання, які включені до референдуму, є, по-перше, актуальними, по-друге, вони на користь Києва. І я переконаний, що ми будемо мати позитивний результат. Ну, це моя думка. Якщо буде проведений референдум.
– Критики кажуть, що ситуація, яка склалася у столиці України, коли Леонід Черновецький потрапив у таку колізію і місто разом з ним, що… От навіть я Вас назвала «пане мер», хоча Ви є державним чиновником, який представляє державну вертикаль, і якого не обирали кияни на цю посаду. Але поскільки так склалася ситуація, що Ви тихенько перебрали на себе всі повноваження і керуєте містом, а мера немає.
– Ні, не всі. Виконавчі функції сьогодні – це функції, за які я відповідаю. Але функції, що стосується самоврядної діяльності, перш за все це, безумовно, робота міської ради, організація проведення засідань, розробка прийняття програм різних, то це, безумовно, міський голова і апарат, який працює з ним. Тому функції дійсно розмежовані.
Просто виконавчих функцій набагато більше і відповідальність за них дуже висока. Кожен день – це публічно, кожен киянин може побачити, що і як робиться. Безумовно, що є десь моменти, за які можна критикувати, тому я постійно, скажімо так, у полі зору киян. А функції міської ради, може, не такі публічні, як виявляється.
– Ви вже бачите зсередини, як працює цей механізм, як живе це місто, величезне, багатомільйонне. Ви особисто за те, щоб це була одна людина, яка керує містом, і щоб цю людину обирали на посаду, чи щоб було, як було досі, що є людина, яку обирали, тобто міський голова, і є той, хто керує адміністрацією?
Якщо я буду брати участь у виборах і зможу перемогти, буду просити Президента об’єднати дві функції (мера і голови КМДА – ред.) в одній особі
– Я можу Вам висловити свою думку. Якщо я буду брати участь у виборах і зможу перемогти, я буду просити Президента об’єднати ці дві функції (мера і голови КМДА – ред.) в одній особі.
Питання організації діяльності виконавчої гілки влади у Києві – це питання перш за все наявності адміністративного, організаційного, професійного досвіду. І, враховуючи, що це є столиця, то це дає величезну відповідальність за процеси, які тут відбуваються. Навіть підготовка до Євро. Ви ж розумієте, що могли б бути зовсім інші результати. Тому безумовно тут є обставини, які треба враховувати.
Але я вважаю, що якщо мені випаде така можливість, кияни довірять мені бути міським головою, я буду просити Президента об’єднати ці функції.
– Запитання з «Фейсбуку»: «Що буде з Трухановим островом? Заяви про колесо огляду, концертний зал в уяві киян не поєднуються з обіцянками зберегти екосистему й не чіпати дерева».
Ніякі плани щодо будівництва не тільки на Трухановому острові, а і на наших островах навіть не обговорюються
– Ніяких планів щодо якогось будівництва не тільки на Трухановому острові, а в принципі на наших островах навіть не обговорюється. Тобто, це питання не серйозне, серйозно до нього ставитися просто неможливо. Моя принципова позиція, і вона збігається з думкою киян, то це те, щоб ці території були доступні для відпочинку людей, щоб там можна було займатися фізичною культурою, спортом, там можна розвивати навіть спортивні споруди, наприклад, національного рівня, гребний канал для заняття водними видами спорту і таке інше.
Не планується (і я це Вам абсолютно об’єктивно кажу, а якщо є плітки відносно цього, то їх просто треба припинити ) якихось будівництв на цих територіях.
– Ми маємо запитання радіослухача.
Слухачка: Шановний пане Олександре, дозвольте подякувати Вам за нові сквери та фонтани на Харківському масиві. Дуже гарно, особливо у парку «Позняки»!
І хотілося б, що Ви особисто, як житель нашого Харківського масиву та керівник, звернули увагу на благоустрій озер Сонячне та Вижлиця. Тому що не у всіх є можливість куди-небудь поїхати. А нам треба десь відпочивати.
І ще хотілося запитати у Вас про політичну волю щодо того, щоб покарали тих, хто розікрав, «молоду команду», бюджет Києва.
– Що стосується другого питання, то це питання у компетенції правоохоронних органів. І я думаю, що Ви це теж розумієте.
Що стосується першого, то ми точно будемо в подальшому активно працювати над реконструкцією наших парків, скверів, територій, які є біля наших озер, річок, тому що ми повинні навести там порядок, зробити відповідний благоустрій.
Ваші ініціативи щодо наших таких дій приймаються, підтримуються. Тому, якщо у Вас є конкретні пропозиції, як і в інших киян, ми готові їх врахувати. Широкомасштабна програма буде в подальшому реалізована у цьому напрямку.
– Я, готуючись до ефіру, і так дуже часто це роблю, дивлюся, що у Вас на сайті КМДА. Як правило, там новини починаються так: Олександр Попов відвідав те, зробив те. Потім йде наступна новина: там-то відбулося те. А далі йде другим реченням: Олександр Попов поговорив з людьми.
У Вас не складається враження, що сайт використовується для того, щоб піднімати саме Ваш особистий рейтинг?
– Я думаю, що, може, в цьому є деякі правильні зауваження. Я розгляну це питання, тому що в принципі виконавча влада звітує. З одного боку, я повинен це робити і про це говорити. А через кого ж я буду говорити? Безумовно, через систему інформаційних можливостей, в тому числі і сайт. З іншого боку, якщо це буде часто… Ну, можна це змінити. Але все рівно, я вважаю, що це мій звіт, звіт виконавчого органу перед киянами. Можна нам зробити зауваження, можна критикувати. Ми ж на це реагуємо.
– Ось пише киянка: «Чи можна знайти на сайті КМДА детальну інформацію про те, як, які кошти і на що були виділені на реставрацію Андріївського узвозу? Бо узвіз знову пливе, підтікає і, вибачте, там погано пахне».
На реставрацію Андріївського узвозу використали 49 мільйонів гривень
– Можна. Я навіть можу сказати, що ми використали 49 мільйонів гривень (по пам’яті скажу) на ту реконструкцію (це профінансовано) тих робіт, які були виконані. Це не всі видатки.Вони можуть бути більшими. Це ще опрацьовується.
Але що стосується роботи всіх інженерних комунікацій, то я Вам відповідально заявляю, що ми переклали всі інженерні мережі, які були там, замінили їх, і вони працюють стабільно. І це факт.
Я готовий відреагувати на ваші зауваження, якщо вони конкретні відносно якогось будинку, тому що ми в будинку, наприклад, робили ремонт покрівлі, робили ремонт фасаду і не робили інженерних мереж всередині. Тому, може, це експлуатація будинку якогось того чи іншого визиває такі проблеми.
Я не був там від часу відкриття, бо просто не було часу. Я із задоволенням пройдуся по Андріївському узвозу і подивлюся на цю ситуацію. Зливні стоки збираються всі сьогодні. До речі, це в історії Андріївського узвозу вперше. І це запорука того, що ця вулиця і ці будинки будуть ще довго нас радувати і не будуть руйнуватися.
– Чи є щось нове у тій ситуації, яка теж дуже збурила киян, щодо будинків, які були зруйновані (скільки це, вже два місяці пройшло?) на Андріївському узвозі? Ми це все обговорювали. Можливо, вже щось намічено точно?
– Наскільки мені відомо, зараз там організована громадська рада, яка готує пропозиції, які будуть виставлені на обговорення київській громаді, щодо можливого використання цієї території, відновлення фасаду тих будинків, які були зруйновані, таке інше. Ідуть напрацювання.У липні, я думаю, ми зможемо з ними познайомитися.
– А Ви відкриті щодо співпраці з громадськими організаціями? Вони дуже часто кажуть, що не можуть знайти з Вами порозуміння. От як Ви оцінюєте? Може, краще було б залучати їх?
Деякі громадські організації дуже заполітизовані. А я це знаю. Тому в деяких випадках у мене є своє ставлення
– Я Вам скажу абсолютно відверто: я завжди відкритий. Це стиль моєї роботи. Я вважаю, що без дискусії не можна знайти вірного рішення.
Інша справа, що деякі громадські організації дуже заполітизовані, і вони мають мету, враховуючи вибори, які будуть, – це політизація тієї чи іншої діяльності. А я це знаю і розумію. Тому в деяких випадках у мене є своє ставлення до тієї чи іншої організації. Але це не означає, що я не дискутую чи не реагую на їхні пропозиції. Але факт, який є.
І це мені дуже прикро. Тому що я, наприклад, політикою не займаюся зараз. У мене, на жаль, достатньо дуже проблемних питань, які доводиться вирішувати, тому не вистачає часу на те, щоб займатися якимись політичними гаслами і таке інше. Тому інколи я враховую це у своїй діяльності.
Але немає такого випадку, коли я мав би пропозиції і не відреагував би на ініціативи громадських організацій. Я не пам’ятаю такого.
– Мені теж прикро, коли політика заважає киянам об’єднатися і щось вирішити. Наприклад, якщо членами якоїсь організації є люди, які є і членами БЮТ, то (і Ви про це знаєте) Ви не зможете з ним спілкуватися.
– Ні, я ж цього не знаю. Я не знаю, хто у якій партії. Мені це абсолютно не цікаво. Просто я не буду вдаватися у деталі, але повірте, що сьогодні така ситуація існує, напередодні виборів.
– Маємо ще запитання радіослухача.
Слухач: Пане Попов, я мешкаю на вулиці Ушакова, Святошинський район. Навколо близько 5 чи 6 бюветів. Я пам’ятаю, що в минулому році було декларовано КМДА відновлення, але нічого не робиться до цього часу.
Хочемо до кінця вересня відремонтувати бюветні комплекси, які не працюють.
– У нас є програма, яку ми хочемо реалізувати. Це до кінця вересня. Відремонтувати ті бюветні комплекси, які зараз не працюють. Деякі з них потребують серйозних капітальних вкладень. А вже в наступному році зайнятися перспективою будівництва нових, оскільки саме бюветні комплекси є популярними і користуються попитом у киян. Тому такий напрямок ми вибрали і до кінця вересня цю роботу виконаємо.
– Остання хвилина – телефон розривається. Перепрошую, пишіть свої запитання прямо на сайт КМДА.
Про генплан. Як кияни зможуть з ним ознайомитися? Як вони зможуть зрозуміти, що там є? І як вони можуть взяти участь у його обговоренні?
Генплан абсолютно прозорий. З ним можна ознайомитися на сайті управління архітектури
Розробки генерального плану будуть дуже важливими, щоб ми більше ніколи не забудовували схили Дніпра чи руйнували наш історичний центр
І що стосується референдуму, Ви знаєте, то там закладені основні принципи, які будуть основою розробки генерального плану, точніше, його доопрацювання. І вони будуть дуже важливими, ці основні принципи, для того, щоб ми більше ніколи не забудовували, наприклад, схили Дніпра чи руйнували наш історичний центр.
Це принципові питання, на які я дуже просив би киян дати свої принципі погодження.
– У мережі «Фейсбук» якраз пишуть про схили Дніпра, про Паркову алею, про все, що стосується історичного центру, і питають: чи є можливість усе зберегти таким, щоб воно перейшло до інших поколінь?
– Є можливість. Не просто можливість, ми це зробимо. Єдине, я просив би врахувати, що більшість рішень по будівництву були ухвалені на багато років раніше. І, на жаль, сьогодні констатуємо факт експлуатації.
– Треба боротися.
//www.facebook.com/plugins/likebox.php?href=http%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fvasha.svoboda&width=510&height=590&colorscheme=light&show_faces=true&border_color&stream=true&header=true