Прага – У Празі відкрилась незвичайна виставка – «Анатомія бібліотеки», яка презентує зовсім інший погляд на бібліотеку, ніж той, до якого ми звикли. Експозиція виставки – це розповідь про те, як твориться книгозбірня, це також історія мистецтва книжки та її авторів – письменників, ілюстраторів, видавців, а також розповідь про те, яку особливу атмосферу можуть створити у бібліотеці двоє – читач і книжка.
Кожна бібліотека – це життєпис її автора, людини чи групи зацікавлених осіб, які формують улюблене середовище з книжок.
На виставці у Празі долю однієї бібліотеки показали на прикладі книгозбірні відомого чеського поета і письменника, шанувальника мистецтва Їржі Карасека зі Лвовіц, який на рубежі 19-20-го століть зібрав свою бібліотеку виключно з літератури про мистецтво.
«Царство краси» у дар Празі
Книжки та альбоми кращих європейських видавництв з історії мистецтва, стилів, творчості відомих художників, ілюстраторів, а також дуже багато каталогів виставок – всього 50 тисяч найменувань – це все бібліотека Їржі Карасека.Упродовж півстоліття Карасек натхненно формував також свою збірку мистецьких творів, виявляючи при цьому надзвичайну широту інтересів: від Альбрехта Дюрера і Франсіска Гойї до українських майстрів Василя Касіяна чи Івана Кульця. У 1925 році Їржі Карасек передав свою збірку столичному місту Празі, здійснивши таким чином мрію всього свого життя – подарувати чехам, за його висловом, «царство краси».
Нині бібліотека і мистецька збірка Їржі Карасека входять до багатої колекції Музею національної писемності в Празі, який і підготував виставку.
«Якщо взяти книги самі по собі, то спосіб їх презентації обмежений: або показуєте книжку з її мистецького боку, або говорите про її зміст. Ми ж намагались обрати анатомічний кут зору, подивитись на бібліотеку як на певний феномен, який відкриває гаму різних шляхів пізнання. Можете подивитись на бібліотеку як на мистецький об’єкт, або ж простежити шлях, яким бібліотека зростала. Також можна побачити бібліотеку з погляду її творця – людини, яка дала їй напрямок, головний задум, сенс. Саме так ми прагнули представити цю бібліотеку», – розповідає автор концепції виставки Карел Коларжік.
Літературна україніка в празькому Музеї
На виставці можна побачити книжки з автографами відомих письменників, помилуватися красою обкладинок і майстерністю палітурників, а також подивитись, на яку гарну книжкову вітрину любив перетворити свій письмовий стіл Їржі Карасек, а таких столів на виставці сім. Є в експозиції також японська книжкова графіка, полиці тільки з енциклопедіями, чи альбоми карикатур, які були особливо модними на початку 20-го століття.
Організатор виставки – Музей національної писемності Праги – представив лише одну свою збірку – бібліотеку чеського письменника Їржі Карасека. Однак мало кому відомо, що в колекції цього музею зберігаються також унікальні літературні архіви багатьох відомих українців: Михайла Грушевського, Наталени Королевої, Августина Волошина, Олександра Колесси й багатьох інших. Виставки цих бібліотек іще попереду.
Кожна бібліотека – це життєпис її автора, людини чи групи зацікавлених осіб, які формують улюблене середовище з книжок.
На виставці у Празі долю однієї бібліотеки показали на прикладі книгозбірні відомого чеського поета і письменника, шанувальника мистецтва Їржі Карасека зі Лвовіц, який на рубежі 19-20-го століть зібрав свою бібліотеку виключно з літератури про мистецтво.
«Царство краси» у дар Празі
Книжки та альбоми кращих європейських видавництв з історії мистецтва, стилів, творчості відомих художників, ілюстраторів, а також дуже багато каталогів виставок – всього 50 тисяч найменувань – це все бібліотека Їржі Карасека.Упродовж півстоліття Карасек натхненно формував також свою збірку мистецьких творів, виявляючи при цьому надзвичайну широту інтересів: від Альбрехта Дюрера і Франсіска Гойї до українських майстрів Василя Касіяна чи Івана Кульця. У 1925 році Їржі Карасек передав свою збірку столичному місту Празі, здійснивши таким чином мрію всього свого життя – подарувати чехам, за його висловом, «царство краси».
Нині бібліотека і мистецька збірка Їржі Карасека входять до багатої колекції Музею національної писемності в Празі, який і підготував виставку.
«Якщо взяти книги самі по собі, то спосіб їх презентації обмежений: або показуєте книжку з її мистецького боку, або говорите про її зміст. Ми ж намагались обрати анатомічний кут зору, подивитись на бібліотеку як на певний феномен, який відкриває гаму різних шляхів пізнання. Можете подивитись на бібліотеку як на мистецький об’єкт, або ж простежити шлях, яким бібліотека зростала. Також можна побачити бібліотеку з погляду її творця – людини, яка дала їй напрямок, головний задум, сенс. Саме так ми прагнули представити цю бібліотеку», – розповідає автор концепції виставки Карел Коларжік.
Літературна україніка в празькому Музеї
На виставці можна побачити книжки з автографами відомих письменників, помилуватися красою обкладинок і майстерністю палітурників, а також подивитись, на яку гарну книжкову вітрину любив перетворити свій письмовий стіл Їржі Карасек, а таких столів на виставці сім. Є в експозиції також японська книжкова графіка, полиці тільки з енциклопедіями, чи альбоми карикатур, які були особливо модними на початку 20-го століття.
Організатор виставки – Музей національної писемності Праги – представив лише одну свою збірку – бібліотеку чеського письменника Їржі Карасека. Однак мало кому відомо, що в колекції цього музею зберігаються також унікальні літературні архіви багатьох відомих українців: Михайла Грушевського, Наталени Королевої, Августина Волошина, Олександра Колесси й багатьох інших. Виставки цих бібліотек іще попереду.