Київ – Незадовго до початку Євро-2012 в одному з житлових масивів Києва згорів табір ромів. Постраждалі говорять про умисний підпал, серед нападників начебто впізнали правоохоронців в цивільному. Зараз справою займаються правозахисники, а в міліції стверджують: про пожежу дізналися з інтернету, реально ніхто з постраждалих до них не звертався. Тому що бояться, пояснюють ромські активісти.
На початку червня до табору ромів на Березняках вночі навідалась група невідомих: підпалювали помешкання, стріляли в повітря, убили собаку. Декого із «невідомих» постраждалі впізнали: як зізналися пізніше, бачили їх до цього – у міліцейській формі.
До правоохоронців роми не зверталися, зауважує Петро Григоріченко, президент «Конгресу ромів України». Він приїхав на згарище вранці наступного дня. Каже: табір стояв неподалік залізничних колій – не найкраще видовище з вікна потяга для футбольних уболівальників із Європи.
За словами Григоріченка, у таборі на Березняках жило близько 70 людей, вихідців із Закарпаття. Мешканці заробляли, в основному, на металобрухті, однак не всі повнолітні мали посвідчення особи, а це ускладнює спілкування із правоохоронцями.
«Одна з причин відсутності документів – те, що підпали були і раніше, документи горіли. Інша – те, що міліція іноді сама забирає у них паспорти, щоб потім мати змогу вимагати гроші», – пояснює очільник Конгресу.
Відновити паспорти також складно: роми з табору не мають постійної реєстрації, тож неясно, де паспортизацію повинні провести, додає Петро Григоріченко.
У міліції про погорільців дізналися з інтернету
Тим часом у міліції кажуть, що про інцидент на Березняках дізналися з інтернету. До них ніхто не звертався, стверджує прес-офіцер Дніпровського району Києва Олена Василяка.
«Якщо хтось із громадян ромської національності вважає, що представники міліції чинили якісь неправомірні дії, ми радимо звертатися до прокуратури із письмовою заявою: буде проведено перевірку. Бо так все на рівні пліток», – зауважує вона.
На ромів держава махнула рукою – правозахисник
Натомість правозахисники вважають: на ділі роми зі своїми проблемами нікому не потрібні. Як і багато інших представників чужої українцям культури: даються взнаки стереотипи, вважає Володимир Батчаєв, голова правління Асоціації українських моніторів дотримання прав людини.
«Роми – це народ, про який забули і на який махнули рукою. Вони заважають всім. Владі – бо на вирішення їхніх проблем потрібні значні кошти. Міліція ставиться до них як до найбільш маргінальної групи населення».
Як приклад дискримінації правозахисник наводить випадки у Миргороді на Полтавщині, коли ромів привозили у міліцейські відділки, щоб «оновити базу» відбитків пальців. Окрім того, широкого розголосу набув випадок у квітні цього року у Нових Петрівцях на Київщині, коли ромам рішенням виконкому тамтешньої сільради заборонили заходити на цвинтар.
Чи супроводжувати справу з підпалом табору ромів на Березняках, наразі вирішують в Українській гельсінській спілці з прав людини. За словами представника організації, юриста Олександра Бахова, який спілкувався із постраждалими ромами, все ускладнюється тим, що ті виїхали назад на Закарпаття, а без їхньої присутності правозахисники діяти не можуть.
На початку червня до табору ромів на Березняках вночі навідалась група невідомих: підпалювали помешкання, стріляли в повітря, убили собаку. Декого із «невідомих» постраждалі впізнали: як зізналися пізніше, бачили їх до цього – у міліцейській формі.
До правоохоронців роми не зверталися, зауважує Петро Григоріченко, президент «Конгресу ромів України». Він приїхав на згарище вранці наступного дня. Каже: табір стояв неподалік залізничних колій – не найкраще видовище з вікна потяга для футбольних уболівальників із Європи.
За словами Григоріченка, у таборі на Березняках жило близько 70 людей, вихідців із Закарпаття. Мешканці заробляли, в основному, на металобрухті, однак не всі повнолітні мали посвідчення особи, а це ускладнює спілкування із правоохоронцями.
«Одна з причин відсутності документів – те, що підпали були і раніше, документи горіли. Інша – те, що міліція іноді сама забирає у них паспорти, щоб потім мати змогу вимагати гроші», – пояснює очільник Конгресу.
Відновити паспорти також складно: роми з табору не мають постійної реєстрації, тож неясно, де паспортизацію повинні провести, додає Петро Григоріченко.
У міліції про погорільців дізналися з інтернету
Тим часом у міліції кажуть, що про інцидент на Березняках дізналися з інтернету. До них ніхто не звертався, стверджує прес-офіцер Дніпровського району Києва Олена Василяка.
«Якщо хтось із громадян ромської національності вважає, що представники міліції чинили якісь неправомірні дії, ми радимо звертатися до прокуратури із письмовою заявою: буде проведено перевірку. Бо так все на рівні пліток», – зауважує вона.
На ромів держава махнула рукою – правозахисник
Натомість правозахисники вважають: на ділі роми зі своїми проблемами нікому не потрібні. Як і багато інших представників чужої українцям культури: даються взнаки стереотипи, вважає Володимир Батчаєв, голова правління Асоціації українських моніторів дотримання прав людини.
«Роми – це народ, про який забули і на який махнули рукою. Вони заважають всім. Владі – бо на вирішення їхніх проблем потрібні значні кошти. Міліція ставиться до них як до найбільш маргінальної групи населення».
Як приклад дискримінації правозахисник наводить випадки у Миргороді на Полтавщині, коли ромів привозили у міліцейські відділки, щоб «оновити базу» відбитків пальців. Окрім того, широкого розголосу набув випадок у квітні цього року у Нових Петрівцях на Київщині, коли ромам рішенням виконкому тамтешньої сільради заборонили заходити на цвинтар.
Чи супроводжувати справу з підпалом табору ромів на Березняках, наразі вирішують в Українській гельсінській спілці з прав людини. За словами представника організації, юриста Олександра Бахова, який спілкувався із постраждалими ромами, все ускладнюється тим, що ті виїхали назад на Закарпаття, а без їхньої присутності правозахисники діяти не можуть.