Луцьк – Минулими вихідними мури древнього Лучеська на Волині ожили на цілу ніч. Князь Любарт, як і в ранньому середньовіччі, приймав гостей із різних куточків Європи. Щоправда, нині гостями були не правителі, а майстри, співаки й актори. Тут відбувся шостий інтеркультурний фестиваль «Ніч у Луцькому замку».
Лучани, які досі оговтуються від страшної події – обвалу сорокарічного будинку, тим часом мають приклад будови на віки – замок, котрий височіє над Стиром ось уже сьоме сторіччя. Його розбудував у 14-му столітті за допомогою будівничих-вірменів князь Любарт. Ніч у замку розпочалася із театралізованого запрошення князя Любарта та екскурсій по замкових вежах та церкві Івана Богослова.
Традиційний фестиваль цьогоріч став іще й додатковим способом для збору коштів на допомогу потерпілим землякам. Сприяли цьому місцеві меценати і численні гості культурної акції.
У давньому Луцьку чудово вживалися українці, росіяни, поляки, євреї, караїми. Сьогодні ж тут із задоволенням спілкуються захоплені старовиною реконструктори і музиканти виконавці з європейських країн. Від пісень середньовічних менестрелів – до запальних сучасних пісень переможниці Євробачення Руслани – таким був музичний діапазон цьогорічного дійства у Луцькому замку. Географія виконавців – від півдня України й Грузії до Білорусі, Литви, Угорщини і Польщі. Виступи колективів супроводжувалися грою акторів-реконструкторів, містичною феєрією і вогняним шоу.
Антон Корольов із гурту «Печера» освоїв гру на багатьох старовинних інструментах – галісійській волинці, нікельхарпі, шалмеї, вістлах… Він та його колеги вважають повернення до старовини стилем свого життя. Прописка гурту – одеська, хоча він зібрав музикантів з різних українських міст. На репетиції збираються в мальовничому селі Печера – звідси й назва. Учасники гурту потрохи перебираються жити «до Печери».
«Повертаємося в село, до здорового способу життя і до городів та природи… Половина місяця проходить у репетиціях, половина – в поїздках на фестивалі історичної реконструкції», – розповідає Антон Корольов.
Ансамбль існує лише два роки, але його вже запросили на гастролі до Італії. Після ночі у Луцькому замку шанси продемонструвати своє мистецтво в інших країнах у хлопців зросли.
А тим часом чеський гурт «Bakchus» вперше побував в українському Луцьку. Звиклі до впорядкованих чеських замків, музиканти подивовані, що подібна старовина і цікаві проекти є і в Україні.
«Тут дуже гарно, це чудовий фестиваль, ми почуваємося щасливими. Дивовижні люди навколо. Ми часто граємо на фестивалях в Чехії, Німеччині, Франції, Данії та інших країнах, та зазвичай ці дійства не такі величні. Чудово, що український фестиваль проходить у межах замку, бо хоча тут і багато людей, та вони єдині» – кажуть чеські музиканти, котрі зізнаються: подібні масові театралізовані дійства у межах одного замку вони, незважаючи на свій концертний досвід, бачать уперше.
Луцький замок – ворота часу
А ще співаки зауважують – чим більше дізнаються про середньовіччя, тим менше хотіли б туди потрапити. А ось у Луцькому замку, зважаючи на чудову атмосферу, створену волинянами, хотіли б ще побувати. Після відвідин Волині певні застереження щодо перебування в Україні повністю зникли, зізнаються чеські співаки.
«Нам подобаються українці, все було прекрасно, і вони піклувалися про нас упродовж двох днів, це було дуже люб’язно з їхнього боку. Ми бажаємо вам не лише вирішити свої економічні проблеми, але перш за все досягнути справжньої свободи», – кажуть вони.
«Ніч у Луцькому замку» – не звичайна фантазія організаторів, вона має під собою історичне підґрунтя. Адже однією з найпам’ятніших подій, котра привернула увагу до Лучеська всієї середньовічної Європи, був з’їзд у 1429 році на запрошення Великого литовського князя Вітовта найсильніших правителів, метою якого стало обговорення захисту від нападів османів. З’їзд завершився пишним банкетом до ранку.
У сучасному ж Луцьку кілька днів перед фестивалем працював Міжнародний форум інтеркультурних міст, що об’єднує 11 українських, а також італійські, іспанські та норвезькі міста. Його учасники обговорювали та виробляли нові підходи до розвитку місцевих громад у поліетнічних містах. Як зауважив директор центру розвитку «Демократія через культуру» Олександр Буценко, учасники Форуму розглядали можливість створення ініціативи «Інтеркультурна столиця України», на кшталт «Культурна столиця Європи». «Але я можу сказати, що цього року інтеркультурна столиця – це Луцьк», – зазначає культуролог.
На подвір’ї демонстрували свої вироби народні майстри, гості дегустували старовинні страви. На цьогорічний фестиваль міський бюджет не витратив жодної копійки. Як розповів міський голова Луцька Микола Романюк, спонсорувати захід взявся благодійний фонд «Новий Луцьк», а всі зібрані від квитків кошти будуть спрямовані на допомогу лучанам, котрі постраждали від обвалу будинку на вулиці Рівненській.
Лучани, які досі оговтуються від страшної події – обвалу сорокарічного будинку, тим часом мають приклад будови на віки – замок, котрий височіє над Стиром ось уже сьоме сторіччя. Його розбудував у 14-му столітті за допомогою будівничих-вірменів князь Любарт. Ніч у замку розпочалася із театралізованого запрошення князя Любарта та екскурсій по замкових вежах та церкві Івана Богослова.
Традиційний фестиваль цьогоріч став іще й додатковим способом для збору коштів на допомогу потерпілим землякам. Сприяли цьому місцеві меценати і численні гості культурної акції.
У давньому Луцьку чудово вживалися українці, росіяни, поляки, євреї, караїми. Сьогодні ж тут із задоволенням спілкуються захоплені старовиною реконструктори і музиканти виконавці з європейських країн. Від пісень середньовічних менестрелів – до запальних сучасних пісень переможниці Євробачення Руслани – таким був музичний діапазон цьогорічного дійства у Луцькому замку. Географія виконавців – від півдня України й Грузії до Білорусі, Литви, Угорщини і Польщі. Виступи колективів супроводжувалися грою акторів-реконструкторів, містичною феєрією і вогняним шоу.
Антон Корольов із гурту «Печера» освоїв гру на багатьох старовинних інструментах – галісійській волинці, нікельхарпі, шалмеї, вістлах… Він та його колеги вважають повернення до старовини стилем свого життя. Прописка гурту – одеська, хоча він зібрав музикантів з різних українських міст. На репетиції збираються в мальовничому селі Печера – звідси й назва. Учасники гурту потрохи перебираються жити «до Печери».
«Повертаємося в село, до здорового способу життя і до городів та природи… Половина місяця проходить у репетиціях, половина – в поїздках на фестивалі історичної реконструкції», – розповідає Антон Корольов.
Ансамбль існує лише два роки, але його вже запросили на гастролі до Італії. Після ночі у Луцькому замку шанси продемонструвати своє мистецтво в інших країнах у хлопців зросли.
А тим часом чеський гурт «Bakchus» вперше побував в українському Луцьку. Звиклі до впорядкованих чеських замків, музиканти подивовані, що подібна старовина і цікаві проекти є і в Україні.
«Тут дуже гарно, це чудовий фестиваль, ми почуваємося щасливими. Дивовижні люди навколо. Ми часто граємо на фестивалях в Чехії, Німеччині, Франції, Данії та інших країнах, та зазвичай ці дійства не такі величні. Чудово, що український фестиваль проходить у межах замку, бо хоча тут і багато людей, та вони єдині» – кажуть чеські музиканти, котрі зізнаються: подібні масові театралізовані дійства у межах одного замку вони, незважаючи на свій концертний досвід, бачать уперше.
Міжнародний фестиваль «Ніч в Луцькому замку»
Луцький замок – ворота часу
А ще співаки зауважують – чим більше дізнаються про середньовіччя, тим менше хотіли б туди потрапити. А ось у Луцькому замку, зважаючи на чудову атмосферу, створену волинянами, хотіли б ще побувати. Після відвідин Волині певні застереження щодо перебування в Україні повністю зникли, зізнаються чеські співаки.
«Нам подобаються українці, все було прекрасно, і вони піклувалися про нас упродовж двох днів, це було дуже люб’язно з їхнього боку. Ми бажаємо вам не лише вирішити свої економічні проблеми, але перш за все досягнути справжньої свободи», – кажуть вони.
«Ніч у Луцькому замку» – не звичайна фантазія організаторів, вона має під собою історичне підґрунтя. Адже однією з найпам’ятніших подій, котра привернула увагу до Лучеська всієї середньовічної Європи, був з’їзд у 1429 році на запрошення Великого литовського князя Вітовта найсильніших правителів, метою якого стало обговорення захисту від нападів османів. З’їзд завершився пишним банкетом до ранку.
У сучасному ж Луцьку кілька днів перед фестивалем працював Міжнародний форум інтеркультурних міст, що об’єднує 11 українських, а також італійські, іспанські та норвезькі міста. Його учасники обговорювали та виробляли нові підходи до розвитку місцевих громад у поліетнічних містах. Як зауважив директор центру розвитку «Демократія через культуру» Олександр Буценко, учасники Форуму розглядали можливість створення ініціативи «Інтеркультурна столиця України», на кшталт «Культурна столиця Європи». «Але я можу сказати, що цього року інтеркультурна столиця – це Луцьк», – зазначає культуролог.
На подвір’ї демонстрували свої вироби народні майстри, гості дегустували старовинні страви. На цьогорічний фестиваль міський бюджет не витратив жодної копійки. Як розповів міський голова Луцька Микола Романюк, спонсорувати захід взявся благодійний фонд «Новий Луцьк», а всі зібрані від квитків кошти будуть спрямовані на допомогу лучанам, котрі постраждали від обвалу будинку на вулиці Рівненській.