Київ – До 250 тисяч гривень зможе отримати молодий підприємець на втілення розвиток свого бізнесу, обіцяють в урядовому оргкомітеті Всеукраїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді. За словами чиновників, пріоритетними напрямами для проектів є будівництво, побутові послуги та сільське господарство. Натомість самі молоді підприємці та експерти ставляться до конкурсу несхвально.
Кабінет Міністрів затвердив Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в 2012 році, зокрема Всеукраїнський конкурс бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді. Таким чином організатори хочуть дати змогу втілити свіжі ідеї і заразом зробити свій внесок у розвиток української економіки. Автори найкращих бізнес-планів отримають до 250 тисяч гривень на розвиток і становлення підприємства. Заступник директора комітету державної регуляторної політики та розвитку підприємництва Мінекономіки Леонід Буравльов розповів, які проекти можуть розраховувати на успіх.
«Це може бути будь-яка сфера, яка має свої інноваційні напрямки. У кожному регіоні є свої пріоритети. На сьогоднішній день це будівельна галузь, сфера сільського господарства. Тобто, це може бути навіть якась міні-пекарня, яка буде робити ексклюзивні сорти хліба, або ж навпаки, найпростіші, найдешевші, які будуть користуватись попитом у регіоні», – каже Леонід Буравльов.
Держава не готова фінансувати інноваційні проекти
Проте молода бізнес-леді Ангеліна Оверчук не вірить у те, що наші держслужбовці готові розвивати інноваційні підприємництва. Дівчина сама стикнулася з цією проблемою 4 роки тому, коли хотіла отримати державний грант, щоб розпочати власний бізнес у сфері реклами. Вона розповідає, що простіше було знайти спонсора, аніж спробувати пояснити у державних структурах суть свого бізнесу.
«Шукати підтримки таким як я, тим паче з таким типом бізнесу, який державі не зрозумілий – спочатку це була студія копірайтингу, а тепер піар-агенція – взагалі не мало сенсу», – згадує вона Ангеліна Оверчук.
На її думку, державні гроші, скоріше, вкладуть у якесь перевірене виробниче підприємство, ніж в орієнтоване на втілення технічних новинок.
Успішність конкурсу сумнівна – експерти
Експерт-економіст Володимир Дубровський ставиться до ідеї конкурсу критично.
«Дуже важко оцінити той чи інший план, чи призведе він до результату чи ні. Це має робити той, хто ризикує власними грошима. Державний службовець не ризикує власними грошима. Він ризикує державними грошима, нашими з вами. Тому довіряти йому інвестування і оцінку бізнес-планів не варто», – вважає він.
Замість того, щоб вкладати гроші в конкурс, Володимир Дубровський пропонує зменшити податки і «не вичавлювати» гроші з існуючого бізнесу, аби профінансувати те, що здається пріоритетним державному службовцю.
У минулому році конкурс не проводили у зв’язку з відсутністю фінансування.
Кабінет Міністрів затвердив Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в 2012 році, зокрема Всеукраїнський конкурс бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді. Таким чином організатори хочуть дати змогу втілити свіжі ідеї і заразом зробити свій внесок у розвиток української економіки. Автори найкращих бізнес-планів отримають до 250 тисяч гривень на розвиток і становлення підприємства. Заступник директора комітету державної регуляторної політики та розвитку підприємництва Мінекономіки Леонід Буравльов розповів, які проекти можуть розраховувати на успіх.
Це може бути будь-яка сфера, яка має свої інноваційні напрямки...Це може бути навіть якась міні-пекарняЛеонід Буравльов
Держава не готова фінансувати інноваційні проекти
Проте молода бізнес-леді Ангеліна Оверчук не вірить у те, що наші держслужбовці готові розвивати інноваційні підприємництва. Дівчина сама стикнулася з цією проблемою 4 роки тому, коли хотіла отримати державний грант, щоб розпочати власний бізнес у сфері реклами. Вона розповідає, що простіше було знайти спонсора, аніж спробувати пояснити у державних структурах суть свого бізнесу.
«Шукати підтримки таким як я, тим паче з таким типом бізнесу, який державі не зрозумілий – спочатку це була студія копірайтингу, а тепер піар-агенція – взагалі не мало сенсу», – згадує вона Ангеліна Оверчук.
На її думку, державні гроші, скоріше, вкладуть у якесь перевірене виробниче підприємство, ніж в орієнтоване на втілення технічних новинок.
Успішність конкурсу сумнівна – експерти
Експерт-економіст Володимир Дубровський ставиться до ідеї конкурсу критично.
Державний службовець не ризикує власними грошима. Він ризикує державними грошима, нашими з вами. Тому довіряти йому інвестування і оцінку бізнес-планів не вартоВолодимир Дубровський
Замість того, щоб вкладати гроші в конкурс, Володимир Дубровський пропонує зменшити податки і «не вичавлювати» гроші з існуючого бізнесу, аби профінансувати те, що здається пріоритетним державному службовцю.
У минулому році конкурс не проводили у зв’язку з відсутністю фінансування.