«Мовні» протести: сльозогінний газ, бійки, обіцянки

Київ – Верховна Рада у вівторок підтримала у першому читанні законопроект «Про основи державної мовної політики», який ініціювала Партія регіонів. «За» проголосували 234 депутати. Учасникам кількатисячного мітингу на захист української мови міліція перекрила шлях до Верховної Ради й, за даними кореспондента Радіо Свобода, застосувала проти них сльозогінний газ, є потерпілі. У міліції ці факти заперечують. Тим часом учасників мітингу на підтримку російської мови як державної пропустили до парламенту, дозволили перекрити вулиці й ночувати в Маріїнському парку.

За день до розгляду законопроекту про засади державної мовної політики до Києва почали прибувати прихильники цього законопроекту. Значна частина з них організовано приїхала автобусами з Одеси та Кривого Рогу і заночувала в наметах та просто неба поблизу Верховної Ради.

«Це наша ініціатива. Організувалися, сіли на автобуси і приїхали», – кажуть самі мітингувальники.

Зранку вулиці Шовковична та Грушевського біля Верховної Ради перекрили лави правоохоронців і потрійна металева огорожа. Мітинг прихильників Партії регіонів та російської мови зібрав до 5 тисяч осіб. Його провели просто під стінами парламенту, в оточенні приблизно тисячі правоохоронців. Очолив цей мітинг керівник Загальновоїнської спілки України, регіонал Олег Калашніков.

Учасникам іншої акції – проти мовного законопроекту, на захист української мови,– які почали збиратися опів на дев’яту, міліція не дозволила навіть наблизитися до Верховної Ради. Вони розташувалися по інший бік металевого кордону.

Закон про мови. По два боки барикад


Законопроект про засади мовної політики пройшов перше читання

Депутати Львівської та Івано-Франківської обласних рад провели під будівлею Верховної Ради свої виїзні засідання. Вони висунули парламенту низку вимог.

«Просимо народних депутатів від наших областей передати нашу вимогу: відхилити мовний законопроект. Якщо щось піде не так, ми можемо перекрити вулицю Інститутську. Практика показує, що це дієвий захід», – ухвалили обласні ради.

Поруч, під стінами уряду, зібралося близько 5 тисяч противників мовного законопроекту, які тримали в руках українську національну символіку та саморобні плакати на захист мови. Перед ними виступили опозиційні політики, культурні та громадські діячі. Самі ж протестувальники наголошують, що в Україні немає жодної проблеми з утиском російської та інших мов національних меншин і що це питання роздувається штучно.

Вранці законопроект №9073 «Про засади державної мовної політики» ухвалили у першому читанні. Його підтримали 234 депутати.

Співавтор скандального законопроекту, регіонал Вадим Колесніченко наголосив: «Від імені Партії регіонів запевняю, що ми готові вислухати усі конструктивні зауваження до законопроекту для його доопрацювання. Але головне, щоб не змінилася його філософія. Він, по суті, імплементує Європейську хартію регіональних мов».

Мовний законопроект проголосували раніше, ніж планували на Погоджувальній раді: спікер Володимир Литвин змінив порядок денний, не оголосивши цього. Тому опозиційні депутати, які хотіли заблокувати розгляд законопроекту, не встигли цього зробити, пояснив лідер «Фронту змін» депутат Арсеній Яценюк.
Цей бій ми не перемогли. Але запевняю Вас, що до другого читання цей закон ніколи не дійде
Арсеній Яценюк

«Нам не вдалося заблокувати сьогодні перше голосування. Визнаю, цей бій ми не перемогли. Але закон не прийнятий у цілому. Вони хотіли проголосувати його в другому читанні, але не змогли. Запевняю Вас, що до другого читання цей закон ніколи не дійде», – наголосив Арсеній Яценюк.

Він закликав українців до безстрокової акції протесту проти обмеження використання української мови.

Міліція не визнає, що застосувала газ, хоча є відео

Звістку, що мовний закон пройшов, прибічники російської мови під стінами Верховної Ради зустріли схвальними вигуками. Натомість кілька учасників акції на захист української мови спробували прорвати міліцейський кордон з боку вулиці Садової і стали кидати в правоохоронців яйця та пластикові пляшки. Те ж саме робили і прихильники Партії регіонів.

Учасниця мітингу, письменниця Ірена Карпа вважає це провокацією. «Я стояла поблизу і звернула увагу на дивний вигляд тих, хто штовхався з міліцією, на дивні вигуки, якими вони обмінювалися. Виглядало так, наче вони провокатори. Бо зазвичай українці є прихильниками мирних протестів і так не поводяться», – зауважує письменниця.

Зрештою, проти захисників української мови міліціянти застосували сльозогінний газ – кореспондент Радіо Свобода зняв цей момент на відео.

Your browser doesn’t support HTML5

Захисників української мови розганяють сльозогінним газом


Очевидець подій, керівник депутатської комісії з питань культури Київради, б'ютівець Олександр Бригинець розповів, що міліція ще й побила представника «Народної самооборони» Олексія Гетьмана та письменницю Світлану Поволяєву, яку, кажуть очевидці, вдарили міліцейською палицею по голові.

Речник Київського управління МВС Ігор Михалко використання газу та фізичної сили з боку міліції заперечує.
Ніхто не затриманий, жодної скарги до правоохоронців не надходило
Ігор Михалко

«Київська міліція спростовує інформацію деяких інтернет-видань про використання правоохоронцями сльозогінного газу. Це не відповідає дійсності. Деякі мітингувальники провокували правоохоронців, з одного навіть зняли шолом і били по голові. Проте ніхто не затриманий, жодної скарги до правоохоронців не надходило», – каже посадовець.

Організатори мітингу запропонували продовжити його біля фан-зони Єворо-2012 на Хрещатику. Коли частина мітингувальників перейшла туди і стала прикрашати огорожу фан-зони українською символікою, їх стали зупиняти правоохоронці. В результаті паркан завалився, зараз його відновлюють.

Представники опозиційних партій заявили, що біля Верховної Ради у вівторок розпочинається безстрокова акція протесту проти обмеження сфери використання української мови.

Законопроект «Про засади державної мовної політики» передбачає, що для судочинства, діловодства та у роботі органів влади, крім української, можуть використовуватися мови тих національних меншин, яких у певному місті чи області понад 10 відсотків. Очікується, що російська мова матиме статус регіональної у 13 областях.