Прага – Нещодавно Ігор Холманських був лише диспетчером танкового «Уралвагонзаводу» в Нижньому Тагілі, на Уралі в Свердловській області Росії. Сьогодні ж він вже представник президента Росії Володимира Путіна в економічно дуже важливій Свердловській області. Як це сталося, і що за цим стоїть, запитують оглядачі та експерти. Чимало з них не виключають, що це наслідки якогось оновлення політичної стратегії Кремля та посилення одноосібної ролі Путіна в державі.
Експерти і журналісти жартують з приводу цього призначення у Свердловську і кажуть, що між нинішнім президентом Росії та римським імператором Калігулою чимало спільного, бо «Калігула призначив сенатором свого коня Інкататуса, а Путін зробив нікому невідомого диспетчера своїм представником у такій важливій області, як Свердловській». Це своєрідна родзинка політичного життя Росії, бо тепер, як продовжують жартувати журналісти, «настала черга на нову державну посаду для чорного пса – лабрадора Путіна – Коні».
Оглядачів дивує призначення на початку травня 42-річного Холманських представником президента в Свердловській області, коли цей, нікому не відомий досі, диспетчер автоматично стає членом надзвичайно потужної Ради безпеки Росії.
Костянтин Кисельов, політичний аналітик із Єкатеринбурга так і каже, що Холманських «темна конячка». «Ніхто не пам’ятає його – він ніхто. Це абсолютна сірятина. Я розмовляв з деякими журналістами сьогодні, вони такої ж думки. Вони всі сміються з цього».
Путін демонструє, що лише він єдиний ухвалює рішення
Дехто каже, що призначення Холманських – це наслідок використання під час виборчої кампанії в березні образу Путіна як «людини народу», намагання апелювати до «синіх комірців», як цей диспетчер, котрий у час протестів міських професійних класів проти Путіна закликав виборців у грудні 2011-го на танковому заводі – через телебачення – йти до Москви «з хлопцями» щоб покласти край масовим протестам опозиції.
Аналітики наголошують, що цим призначенням Путін наголошує елітам, що цінує найбільше лояльність.
«Путін демонструє всім – політичним елітам, діловим елітам, його власному оточенню, що він зневажає їх і не бажає вважати себе підлеглим ніяким усталеним законам чи нормам. Для нього не існує ніяких політичних традицій. Від нині єдине мірило праведності та єдиний суб’єкт ухвалення рішень – це він сам. Йому це дозволено і це не повинно обговорюватися», – пояснює аналітик із Єкатеринбурга Сергій Мошкін.
Холманських народився в нижньому Тагілі 1969-го, служив у збройних силах як інструктор танків-амфібій. Потім працював механіком «Уралвагонзаводу», котрому присвоїли ім’я Фелікса Дзержинського, засновника таємної поліції СРСР. Холманських підвищили на посаді лише у серпні минулого року. Став він відомим всім, коли закликав у грудні 2011-го по телебаченню з Нижнього Тагіла йти «з хлопцями» до Москви і захищати «стабільність», миле для словника Путіна слово. Путін так і сказав Холманських, що вважає «його представником народу», який буде «відстоювати інтереси людей».
Одні експерти вважають, що призначення Холманських – це реалізація наперед задуманої стратегії Народного фронту, намагання Кремля демонструвати єдність з робітничим класом, інші ж просто бачать у цьому випадковість, коли президент особисто побачив у пересічному диспетчерові «потрібну йому людину» та взявся експлуатувати її.
Експерти і журналісти жартують з приводу цього призначення у Свердловську і кажуть, що між нинішнім президентом Росії та римським імператором Калігулою чимало спільного, бо «Калігула призначив сенатором свого коня Інкататуса, а Путін зробив нікому невідомого диспетчера своїм представником у такій важливій області, як Свердловській». Це своєрідна родзинка політичного життя Росії, бо тепер, як продовжують жартувати журналісти, «настала черга на нову державну посаду для чорного пса – лабрадора Путіна – Коні».
Оглядачів дивує призначення на початку травня 42-річного Холманських представником президента в Свердловській області, коли цей, нікому не відомий досі, диспетчер автоматично стає членом надзвичайно потужної Ради безпеки Росії.
Це абсолютна сірятина. Всі сміються з цьогоКостянтин Кисельов
Костянтин Кисельов, політичний аналітик із Єкатеринбурга так і каже, що Холманських «темна конячка». «Ніхто не пам’ятає його – він ніхто. Це абсолютна сірятина. Я розмовляв з деякими журналістами сьогодні, вони такої ж думки. Вони всі сміються з цього».
Путін демонструє, що лише він єдиний ухвалює рішення
Дехто каже, що призначення Холманських – це наслідок використання під час виборчої кампанії в березні образу Путіна як «людини народу», намагання апелювати до «синіх комірців», як цей диспетчер, котрий у час протестів міських професійних класів проти Путіна закликав виборців у грудні 2011-го на танковому заводі – через телебачення – йти до Москви «з хлопцями» щоб покласти край масовим протестам опозиції.
Аналітики наголошують, що цим призначенням Путін наголошує елітам, що цінує найбільше лояльність.
Путін демонструє всім – політичним елітам, діловим елітам, його власному оточенню, що він зневажає їхСергій Мошкін
«Путін демонструє всім – політичним елітам, діловим елітам, його власному оточенню, що він зневажає їх і не бажає вважати себе підлеглим ніяким усталеним законам чи нормам. Для нього не існує ніяких політичних традицій. Від нині єдине мірило праведності та єдиний суб’єкт ухвалення рішень – це він сам. Йому це дозволено і це не повинно обговорюватися», – пояснює аналітик із Єкатеринбурга Сергій Мошкін.
Холманських народився в нижньому Тагілі 1969-го, служив у збройних силах як інструктор танків-амфібій. Потім працював механіком «Уралвагонзаводу», котрому присвоїли ім’я Фелікса Дзержинського, засновника таємної поліції СРСР. Холманських підвищили на посаді лише у серпні минулого року. Став він відомим всім, коли закликав у грудні 2011-го по телебаченню з Нижнього Тагіла йти «з хлопцями» до Москви і захищати «стабільність», миле для словника Путіна слово. Путін так і сказав Холманських, що вважає «його представником народу», який буде «відстоювати інтереси людей».
Одні експерти вважають, що призначення Холманських – це реалізація наперед задуманої стратегії Народного фронту, намагання Кремля демонструвати єдність з робітничим класом, інші ж просто бачать у цьому випадковість, коли президент особисто побачив у пересічному диспетчерові «потрібну йому людину» та взявся експлуатувати її.