Одеса – Один із небагатьох прикладів позитивного впливу України на сусідні держави та співпраці з Євросоюзом – спільна охорона кордону з Молдовою. Кишинів високо цінує роль України у Придністровському врегулюванні і тішиться, що багатообіцяючі домовленості з новим лідером Придністров’я і справді втілюються в життя. Про це говорили учасники засідання Консультативної ради Місії ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні, що відбулося сьогодні в Одесі.
Із Молдови до Придністров’я можна вже не лише відправити вантаж, але й зателефонувати! Такі чималі успіхи були досягнуті лише за кілька місяців, відколи Київ став активно сприяти у налагодженні контактів між Молдовою і її сепаратистським регіоном.
«Зовсім нещодавно був відновлений рух вантажних потягів через Придністров’я, представники митних служб Кишинева й Тирасполя зустрічаються доволі інтенсивно. Ми підійшли до відновлення телефонного зв’язку між двома берегами Дністра», – радісно повідомив в Одесі посол Молдови в Україні Іон Стевіле.
Початок відновленню нормальних зв’язків людей, що живуть по різні боки Дністра, було покладено в січні під час першої офіційної зустрічі керівництва Молдови з новим лідером Придністров’я Євгеном Шевчуком. Ці перемови, фактично, відкрили шлях довгоочікуваному діалогу між Кишиневом і Тирасполем.
Молдовський дипломат особливо зауважує визначну роль України у Придністровському врегулюванні, зокрема як однієї зі сторін переговорів у форматі 5+2, де представлені Молдова, Придністров’я, Україна, Росія, ОБСЄ, а також Євросоюз і Сполучені Штати – як спостерігачі. Через непоступливість Придністров’я ці переговори були заблоковані на кілька років. Сьогодні крига скресла. Іон Стевіле каже, що квітнева зустріч у Відні вже залагодила всі формальності на шляху до предметної розмови.
«Ми зараз вважаємо, що завершили переговори про переговори, зараз готові приступити до обговорення конкретних питань за трьома блоками: це соціально-економічні, гуманітарні питання і питання політичного врегулювання», – зазначив молдавський посол.
Технічна допомога з політичними здобутками
Місія Євросоюзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні, структура від початку неполітична, теж зробила свій внесок у налагодженні контактів між Кишиневом і Тирасполем. Передусім через запровадження європейських стандартів у керуванні кордоном. Помітним досягненням у цій справі нещодавно стало відкриття спільно керованого пункту пропуску «Бричень-Росошани» на молдовсько-українському кордоні.
Голова Місії Удо Буркхолдер вважає його прикладом високих стандартів транскордонної співпраці, що цілком відповідає шенгенським правилам. У перспективі такі пункти пропуску можуть з’явитися і на інших ділянках українського кордону.
Голова делегації Євросоюзу в Україні Жозеф Мануел Пінту Тейшейра вважає, що цей аспект співпраці є успішний, але суто технічний. Тому його не можна ставити в залежність від того, наскільки задоволений чи ні діями української влади Європейський Союз. Зокрема, коли йдеться про судове переслідування опозиціонерів.
«Звісна річ, існують певні політичні аспекти, але вони жодним чином не впливають на нормальну роботу і співпрацю у такому форматі, як робота місії, тим більше, що це стосується не лише України, але й Республіки Молдови», – зазначив Тейшейра.
Схоже, що такої ж позиції дотримується і український уряд, котрий наприкінці 2011-го подовжив мандат місії Євросоюзу ще на 4 роки.
Із Молдови до Придністров’я можна вже не лише відправити вантаж, але й зателефонувати! Такі чималі успіхи були досягнуті лише за кілька місяців, відколи Київ став активно сприяти у налагодженні контактів між Молдовою і її сепаратистським регіоном.
«Зовсім нещодавно був відновлений рух вантажних потягів через Придністров’я, представники митних служб Кишинева й Тирасполя зустрічаються доволі інтенсивно. Ми підійшли до відновлення телефонного зв’язку між двома берегами Дністра», – радісно повідомив в Одесі посол Молдови в Україні Іон Стевіле.
Початок відновленню нормальних зв’язків людей, що живуть по різні боки Дністра, було покладено в січні під час першої офіційної зустрічі керівництва Молдови з новим лідером Придністров’я Євгеном Шевчуком. Ці перемови, фактично, відкрили шлях довгоочікуваному діалогу між Кишиневом і Тирасполем.
Молдовський дипломат особливо зауважує визначну роль України у Придністровському врегулюванні, зокрема як однієї зі сторін переговорів у форматі 5+2, де представлені Молдова, Придністров’я, Україна, Росія, ОБСЄ, а також Євросоюз і Сполучені Штати – як спостерігачі. Через непоступливість Придністров’я ці переговори були заблоковані на кілька років. Сьогодні крига скресла. Іон Стевіле каже, що квітнева зустріч у Відні вже залагодила всі формальності на шляху до предметної розмови.
«Ми зараз вважаємо, що завершили переговори про переговори, зараз готові приступити до обговорення конкретних питань за трьома блоками: це соціально-економічні, гуманітарні питання і питання політичного врегулювання», – зазначив молдавський посол.
Європейські місіонери готові працювати ще 4 роки на користь українців та молдован
Технічна допомога з політичними здобутками
Місія Євросоюзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні, структура від початку неполітична, теж зробила свій внесок у налагодженні контактів між Кишиневом і Тирасполем. Передусім через запровадження європейських стандартів у керуванні кордоном. Помітним досягненням у цій справі нещодавно стало відкриття спільно керованого пункту пропуску «Бричень-Росошани» на молдовсько-українському кордоні.
Голова Місії Удо Буркхолдер вважає його прикладом високих стандартів транскордонної співпраці, що цілком відповідає шенгенським правилам. У перспективі такі пункти пропуску можуть з’явитися і на інших ділянках українського кордону.
Голова делегації Євросоюзу в Україні Жозеф Мануел Пінту Тейшейра вважає, що цей аспект співпраці є успішний, але суто технічний. Тому його не можна ставити в залежність від того, наскільки задоволений чи ні діями української влади Європейський Союз. Зокрема, коли йдеться про судове переслідування опозиціонерів.
«Звісна річ, існують певні політичні аспекти, але вони жодним чином не впливають на нормальну роботу і співпрацю у такому форматі, як робота місії, тим більше, що це стосується не лише України, але й Республіки Молдови», – зазначив Тейшейра.
Схоже, що такої ж позиції дотримується і український уряд, котрий наприкінці 2011-го подовжив мандат місії Євросоюзу ще на 4 роки.