Навіщо потрібна Конституційна асамблея?

Київ – Президент Віктор Янукович закликав представників усіх фракцій долучатися до роботи у Конституційній асамблеї, яку він створив 17 травня для реформування Основного закону. Опозиція стверджує, що новостворений орган може бути недієздатним, а саме його заснування називає спробою провладних сил узурпувати владу або «вислужитися» перед виборами.

На активній роботі різних політичних сил у новоствореній Конституційній асамблеї наполягає Віктор Янукович. Зміни до Основного закону потрібні, зокрема, для реформування українського судочинства та прокуратури, зауважив Президент на зустрічі з керівництвом парламентських фракцій.

Провести реформу Основного закону негайно, не чекаючи виборів, закликала і Парламентська Асамблея Ради Європи, зауважила секретар Конституційної асамблеї, радник Президента Марина Ставнійчук. Тому, на її думку, орган створили саме зараз.

«Зібрали людей один раз»

В указі Президента затверджено склад асамблеї: 95 осіб. Це юристи, політологи, керівники громадських організацій. Дехто з них брав участь у розробці чинної Конституції. А очолив асамблею Леонід Кравчук.

Однак опозиція має сумнів у дієвості новоствореного органу. Депутат від БЮТ Еліна Шишкіна, зокрема, говорить про негативний попередній досвід Конституційної асамблеї за президентства Віктора Ющенка.

«Зібрали людей один раз, провели так зване установче засідання, а потім ті зміни розробляли інші люди в Адміністрації Президента, – пояснює депутат. – По-друге, у мене є негативний досвід Комісії з попередження катувань, членом якої я є при Президенті України. Ця комісія не працює, незважаючи на прекрасний склад. Так само, мені здається, не буде працювати і Конституційна асамблея, незважаючи на тих фахівців, яких туди залучили».

«Це добрий майданчик для пошуку компромісу»

На думку народної обраниці, несподівана навколоконституційна активність пов’язана із наближенням виборів: провладні сили хочуть показати себе реформаторами. Або сам Президент шляхом змін до Конституції прагне розширити власні повноваження, щоб залишитися при владі після виборів президентських, додає вона.

Із цим не погоджується депутат-регіонал Володимир Олійник. Каже: для внесення змін до Конституції потрібно 300 голосів, яких у провладних сил немає ­– доведеться домовлятися із опозицією.

«Це добрий майданчик для пошуку компромісу, це є додатковою гарантією, що не пройде нічого такого, що не відповідає Конституції», – вважає Олійник.
За словами депутата, роботу над змінами до Основного закону планують завершити до 2014 року. БЮТ долучатись до роботи асамблеї відмовився.