Київ – У понеділок у столичному «Українському домі» відкрили дводенний ярмарок «Сучасна бібліотека: розвиваємо місцеві громади». Майже 30 модернізованих книгозбірень із різних областей України демонструють послуги з використанням новітніх технологій. Як з’ясувалося, бібліотеки сьогодні дедалі активніше намагаються розв’язувати соціальні проблеми.
Туризм, екологія, рівні можливості для громадян з особливими потребами, а також допомога молоді та сім’ї. Це далеко неповний перелік послуг, який нині можна отримати у бібліотеці. Так, зокрема, бібліотекарі міста Вознесенська на Миколаївщині борються з наркоманією, говорить місцевий бібліотекар Наталія Євстратьєва.
«Ми організували рекламну акцію, і мешканці нашого міста дізналися, що є така послуга в центральній бібліотеці, – каже вона. – Батьки приходять до нашої бібліотеки і через програму «Скайп» можуть поспілкуватися з лікарем-наркологом та психологом центру ресоціалізації наркозалежної молоді. Також ми навчаємо цих батьків користуватися послугами інтернету, щоб знайти якісь центри ресоціалізації, реабілітації, взагалі, що їм робити в такій ситуації».
Успішний закордонний досвід
Саме такими є бібліотеки майбутнього, наголошують організатори київського форуму. Приклади успішної співпраці бібліотек і громади в інших країнах навів головний менеджер американської ініціативи «Глобальні бібліотеки» Фундації Білла та Мелінди Ґейтс для України, Румунії, Болгарії Сірі Освальд.
«У Болгарії та Киргизстані бібліотеки стали партнерами у сфері охорони здоров’я. І завдяки цьому вони стали місцевими центрами з послуг охорони здоров’я, яким справді довіряють. І вони спеціалізуються на серцево-судинній системі та профілактиці туберкульозу. У Чилі та Польщі розвиток комп’ютерних навичок, які надають у бібліотеках, стали поштовхом для розвитку малого бізнесу. І це в свою чергу спричинило економічне зростання у непрості часи», – зазначає Сірі Освальд.
Книгозбірня як місце консолідації громад
Українські бібліотекарі теж повинні активно ділитися досвідом і бути не байдужими до соціальних проблем. Раніше вони займалися, зазвичай, лише культурно-просвітницькою діяльністю, зауважує президент Української бібліотечної асоціації Ірина Шевченко.
«Потреби у всіх громад різні. Можуть бути, наприклад, погана питна вода чи відсутність її; збільшення якихось негативних явищ серед дітей чи серед молоді; несанкціоновані сміттєзвалища тощо. І якщо влада вирішує ці питання через свої важелі й можливості впливу, а громада хоче або долучитися, або вплинути на прийняття рішення, то вони повинні мати місце, щоб зібратися, обговорити це питання, напрацювати загальну думку чи бачення. Можливо, для того, щоб напрацювати проект документа, їм потрібна інформація, джерела. Десь вони мають про це прочитати, щоб потім написати і донести. Тому бібліотека може бути таким місцем консолідації громад», – зазначила Ірина Шевченко.
Посол США: бібліотеки – наріжний камінь демократії
Посол Сполучених Штатів в Україні Джон Теффт, який відкривав ярмарок, зазначив, що бібліотеки – це наріжний камінь демократії, адже демократія залежить від освічених громадян.
Поки що в Україні з 18 тисяч публічних бібліотек комп’ютеризованих лише близько 3 тисяч. Із них дві тисячі за останні два роки допомогли комп’ютеризувати через програму американських меценатів Білла та Мелінди Ґейтс – «Бібліоміст».
Стовідсотково комп’ютеризовані обласні й наукові бібліотеки, районні – на 80 відсотків. А сільські – одиниці.
Туризм, екологія, рівні можливості для громадян з особливими потребами, а також допомога молоді та сім’ї. Це далеко неповний перелік послуг, який нині можна отримати у бібліотеці. Так, зокрема, бібліотекарі міста Вознесенська на Миколаївщині борються з наркоманією, говорить місцевий бібліотекар Наталія Євстратьєва.
«Ми організували рекламну акцію, і мешканці нашого міста дізналися, що є така послуга в центральній бібліотеці, – каже вона. – Батьки приходять до нашої бібліотеки і через програму «Скайп» можуть поспілкуватися з лікарем-наркологом та психологом центру ресоціалізації наркозалежної молоді. Також ми навчаємо цих батьків користуватися послугами інтернету, щоб знайти якісь центри ресоціалізації, реабілітації, взагалі, що їм робити в такій ситуації».
Успішний закордонний досвід
Саме такими є бібліотеки майбутнього, наголошують організатори київського форуму. Приклади успішної співпраці бібліотек і громади в інших країнах навів головний менеджер американської ініціативи «Глобальні бібліотеки» Фундації Білла та Мелінди Ґейтс для України, Румунії, Болгарії Сірі Освальд.
«У Болгарії та Киргизстані бібліотеки стали партнерами у сфері охорони здоров’я. І завдяки цьому вони стали місцевими центрами з послуг охорони здоров’я, яким справді довіряють. І вони спеціалізуються на серцево-судинній системі та профілактиці туберкульозу. У Чилі та Польщі розвиток комп’ютерних навичок, які надають у бібліотеках, стали поштовхом для розвитку малого бізнесу. І це в свою чергу спричинило економічне зростання у непрості часи», – зазначає Сірі Освальд.
Книгозбірня як місце консолідації громад
Українські бібліотекарі теж повинні активно ділитися досвідом і бути не байдужими до соціальних проблем. Раніше вони займалися, зазвичай, лише культурно-просвітницькою діяльністю, зауважує президент Української бібліотечної асоціації Ірина Шевченко.
«Потреби у всіх громад різні. Можуть бути, наприклад, погана питна вода чи відсутність її; збільшення якихось негативних явищ серед дітей чи серед молоді; несанкціоновані сміттєзвалища тощо. І якщо влада вирішує ці питання через свої важелі й можливості впливу, а громада хоче або долучитися, або вплинути на прийняття рішення, то вони повинні мати місце, щоб зібратися, обговорити це питання, напрацювати загальну думку чи бачення. Можливо, для того, щоб напрацювати проект документа, їм потрібна інформація, джерела. Десь вони мають про це прочитати, щоб потім написати і донести. Тому бібліотека може бути таким місцем консолідації громад», – зазначила Ірина Шевченко.
Посол США: бібліотеки – наріжний камінь демократії
Посол Сполучених Штатів в Україні Джон Теффт, який відкривав ярмарок, зазначив, що бібліотеки – це наріжний камінь демократії, адже демократія залежить від освічених громадян.
Поки що в Україні з 18 тисяч публічних бібліотек комп’ютеризованих лише близько 3 тисяч. Із них дві тисячі за останні два роки допомогли комп’ютеризувати через програму американських меценатів Білла та Мелінди Ґейтс – «Бібліоміст».
Стовідсотково комп’ютеризовані обласні й наукові бібліотеки, районні – на 80 відсотків. А сільські – одиниці.