Київ – Новий Кримінальний процесуальний кодекс України не запрацює без здійснення реформи прокуратури та судочинства згідно з європейськими стандартами. На сьогодні, більшість українських та європейських експертів називають систему правосуддя в Україні корумпованою та залежною від зовнішніх чинників. Як подолати ці «плями»? Про це в четвер у Києві розмірковували учасники міжнародної конференції «Реформування прокуратури: європейські стандарти і зарубіжний досвід».
Згідно з результатами опитувань Центру політико-правових реформ, більшість українців вважають правоохоронців, суддів і прокурорів корумпованими і такими, які виконують замовлення окремих політиків або бізнесменів, замість захищати права і свободи громадян. Судам і прокуратурі довіряє не більше третини населення України, зазначає директор Центру Ігор Коліушко.
Він також зауважив, що належне функціонування нового Кримінального процесуального кодексу можливе у разі подолання корупції в системі правосуддя та спільної боротьби влади, опозиції і громадського суспільства проти вкорінення цього явища у правову систему держави.
Погоджуючись з Коліушком, радник Президента України Андрій Портнов наголосив: ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу (КПК) – серйозний крок України у реформуванні системи правосуддя. Попереду – тривала робота над іншими законодавчими актами, які дозволять Кодексові функціонувати належним чином, і подолають корупцію у правосудді. За словами Портнова, незабаром на розгляд Верховної Ради буде винесено низку супутніх законопроектів.
Андрій Портнов оприлюднив деякі їхні деталі: «Ми плануємо, щоб Верховна Рада ухвалила закон України «Про адвокатуру». Ми плануємо вже у цьому місяці закінчити і передати на ухвалення парламентові закон «Про внесення змін до закону про Вищу раду юстиції», який направлений на те, аби зменшити можливості впливу на правосуддя. Цей закон передбачає, що члени Вищої ради юстиції, прокурори позбавляються права ініціювати перевірки суддям, перевіряти їх та вносити пропозиції на звільнення суддів. також полегшується процедура обрання суддів у парламенті».
Європейські стандарти судочинства
Андрій Портнов пообіцяв європейським експертам – учасникам нинішньої конференції, що нові законопроекти базуватимуться на європейських стандартах.
«Перше, що ми маємо взяти за основу – це Конституцію України. Друга позиція – ми однозначно будемо опиратися на висновки Ради Європи та Венеціанської комісії. Адже у висновках Венеціанської комісії, як правило, закріплені основні принципи, на яких ми маємо базувати свою роботу. Прикладом того, що ми спираємось на висновки європейських інституцій, є наша робота над Кримінально-процесуальним кодексом», – зауважив радник Президента України.
Верховенство права в усіх сферах життя та рівність усіх громадян перед законом – це основа діяльності правоохоронців, прокурорів і суддів у країнах західної демократії. Тож саме західні фахівці долучились до розробки нового Кримінально-процесуального кодексу України; українські ж розробники Кодексу не тільки вивчали досвід західних колег, але й опрацьовували відповідні законодавчі акти країн ЄС та США, заявив радник Міністерства юстиції України француз Жером Шарре.
А український правник Олександр Банчук нагадав учасникам конференції від України, що таке європейські стандарти у системі судочинства і правосуддя, що їх необхідно врахувати при розробці відповідних українських законів.
«Це реалізація європейських стандартів, визначених Радою Європи. Ми маємо, серед іншого, зробити кваліфікаційний добір кандидатів на посади прокурорів відкритим, щоб він враховував компетентність осіб. Ми повинні прирівняти статус прокурорів до статусу суддів, відкрити і відповідно зробити якіснішою дисциплінарну процедуру. Тобто, щоб були і працювали незалежні дисциплінарні органи, щоб у них включались представники інших юридичних професій», – зазначив Олександр Банчук.
Новий Кримінально-процесуальний кодекс ухвалений Верховною Радою України у квітні цього року. Президент Янукович підписав його 14 травня. У розробників супутніх законів залишається трохи менше, ніж півроку, для їхньої доробки та ухвалення. При цьому нове правове законодавство має відповідати нормам і стандартам ЄС, як того вимагають зобов’язання України перед Радою Європи, зазначив Жером Шарре.
Правова держава по-американськи
Серед експертів, яких розробники КПК залучили до роботи, також американські правники, працівники прокуратури і судді, фахівці Департаменту юстиції Сполучених Штатів. Вони у цілому позитивно оцінили новий Кодекс та підтримали ідею створити в Україні орган, подібний до ФБР, про що говорив на конференції радник із правових питань Посольства США у Сербії Дейвід Люїс.
«Держава має боротися з корупцією у правоохоронній та судовій системі, це не викликає сумнівів. Один із напрямків, про які я розмовляв з Андрієм Портновим – утворення українського Бюро розслідувань, на яке буде покладено функцію боротися із зловживаннями суддів, прокурорів, поліцейських та усіх тих, хто працює у системі прокуратури та судочинства», – зазначив Льюїс.
А посол США в Україні Джон Теффт нагадав присутнім, на що очікують у результаті реформ українці.
«Громадяни України мають бути упевнені у незалежності правосуддя. Підозрювані у скоєні злочину мають бути упевнені в об’єктивності розслідування, а злочинці – у справедливості покарання, не залежно від їхнього соціального стану чи політичної приналежності. Бізнесмени мають бути спокійні за свою справу і не боятися рейдерських атак та адміністративного тиску. У свою чергу, прокурори і судді мають бути упевнені у своїй захищеності та у відсутності будь-якого тиску на них. Це ті засади правосуддя у США, яких має досягти українське правосуддя унаслідок реформування».
Згідно з результатами опитувань Центру політико-правових реформ, більшість українців вважають правоохоронців, суддів і прокурорів корумпованими і такими, які виконують замовлення окремих політиків або бізнесменів, замість захищати права і свободи громадян. Судам і прокуратурі довіряє не більше третини населення України, зазначає директор Центру Ігор Коліушко.
Він також зауважив, що належне функціонування нового Кримінального процесуального кодексу можливе у разі подолання корупції в системі правосуддя та спільної боротьби влади, опозиції і громадського суспільства проти вкорінення цього явища у правову систему держави.
Погоджуючись з Коліушком, радник Президента України Андрій Портнов наголосив: ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу (КПК) – серйозний крок України у реформуванні системи правосуддя. Попереду – тривала робота над іншими законодавчими актами, які дозволять Кодексові функціонувати належним чином, і подолають корупцію у правосудді. За словами Портнова, незабаром на розгляд Верховної Ради буде винесено низку супутніх законопроектів.
Андрій Портнов оприлюднив деякі їхні деталі: «Ми плануємо, щоб Верховна Рада ухвалила закон України «Про адвокатуру». Ми плануємо вже у цьому місяці закінчити і передати на ухвалення парламентові закон «Про внесення змін до закону про Вищу раду юстиції», який направлений на те, аби зменшити можливості впливу на правосуддя. Цей закон передбачає, що члени Вищої ради юстиції, прокурори позбавляються права ініціювати перевірки суддям, перевіряти їх та вносити пропозиції на звільнення суддів. також полегшується процедура обрання суддів у парламенті».
Європейські стандарти судочинства
Андрій Портнов пообіцяв європейським експертам – учасникам нинішньої конференції, що нові законопроекти базуватимуться на європейських стандартах.
Маємо взяти за основу Конституцію України. Ми однозначно будемо опиратися на висновки Ради Європи та Венеціанської комісіїАндрій Портнов
«Перше, що ми маємо взяти за основу – це Конституцію України. Друга позиція – ми однозначно будемо опиратися на висновки Ради Європи та Венеціанської комісії. Адже у висновках Венеціанської комісії, як правило, закріплені основні принципи, на яких ми маємо базувати свою роботу. Прикладом того, що ми спираємось на висновки європейських інституцій, є наша робота над Кримінально-процесуальним кодексом», – зауважив радник Президента України.
Верховенство права в усіх сферах життя та рівність усіх громадян перед законом – це основа діяльності правоохоронців, прокурорів і суддів у країнах західної демократії. Тож саме західні фахівці долучились до розробки нового Кримінально-процесуального кодексу України; українські ж розробники Кодексу не тільки вивчали досвід західних колег, але й опрацьовували відповідні законодавчі акти країн ЄС та США, заявив радник Міністерства юстиції України француз Жером Шарре.
А український правник Олександр Банчук нагадав учасникам конференції від України, що таке європейські стандарти у системі судочинства і правосуддя, що їх необхідно врахувати при розробці відповідних українських законів.
Ми маємо зробити кваліфікаційний добір кандидатів на посади прокурорів відкритим, щоб він враховував компетентність осібОлександр Банчук
«Це реалізація європейських стандартів, визначених Радою Європи. Ми маємо, серед іншого, зробити кваліфікаційний добір кандидатів на посади прокурорів відкритим, щоб він враховував компетентність осіб. Ми повинні прирівняти статус прокурорів до статусу суддів, відкрити і відповідно зробити якіснішою дисциплінарну процедуру. Тобто, щоб були і працювали незалежні дисциплінарні органи, щоб у них включались представники інших юридичних професій», – зазначив Олександр Банчук.
Новий Кримінально-процесуальний кодекс ухвалений Верховною Радою України у квітні цього року. Президент Янукович підписав його 14 травня. У розробників супутніх законів залишається трохи менше, ніж півроку, для їхньої доробки та ухвалення. При цьому нове правове законодавство має відповідати нормам і стандартам ЄС, як того вимагають зобов’язання України перед Радою Європи, зазначив Жером Шарре.
Правова держава по-американськи
Серед експертів, яких розробники КПК залучили до роботи, також американські правники, працівники прокуратури і судді, фахівці Департаменту юстиції Сполучених Штатів. Вони у цілому позитивно оцінили новий Кодекс та підтримали ідею створити в Україні орган, подібний до ФБР, про що говорив на конференції радник із правових питань Посольства США у Сербії Дейвід Люїс.
Один із напрямків – утворення українського Бюро розслідувань, на яке буде покладено функцію боротися із зловживаннями суддів, прокурорів, поліцейськихДевід Льюїс
«Держава має боротися з корупцією у правоохоронній та судовій системі, це не викликає сумнівів. Один із напрямків, про які я розмовляв з Андрієм Портновим – утворення українського Бюро розслідувань, на яке буде покладено функцію боротися із зловживаннями суддів, прокурорів, поліцейських та усіх тих, хто працює у системі прокуратури та судочинства», – зазначив Льюїс.
А посол США в Україні Джон Теффт нагадав присутнім, на що очікують у результаті реформ українці.
Громадяни України мають бути упевнені у незалежності правосуддяДжон Теффт
«Громадяни України мають бути упевнені у незалежності правосуддя. Підозрювані у скоєні злочину мають бути упевнені в об’єктивності розслідування, а злочинці – у справедливості покарання, не залежно від їхнього соціального стану чи політичної приналежності. Бізнесмени мають бути спокійні за свою справу і не боятися рейдерських атак та адміністративного тиску. У свою чергу, прокурори і судді мають бути упевнені у своїй захищеності та у відсутності будь-якого тиску на них. Це ті засади правосуддя у США, яких має досягти українське правосуддя унаслідок реформування».