Екологи кажуть, що майже третина АЗС в українських містах побудована з порушеннями санітарних норм. Понад 15 років Олександр Качерук, житель міста Жмеринка, що на Вінниччині, намагається відстояти право своєї сім’ї на безпечне довкілля. Проблеми у родини розпочалися відтоді, як навпроти їхнього будинку збудували автозаправну станцію. Олександр звертався по допомогу в різні інстанції, але досі безрезультатно. Про свої біди Олександр розповів у листі на Радіо Свобода. Що ж робити в подібній ситуації?
У його родині четверо дітей. Старша донька вийшла заміж , а троє інших живуть разом із батьками в будинку біля заправки.
Зона санітарної небезпеки
Заправку коло домівки Олексія Качерука у Жмеринці побудували 1992 року. На той час, згідно з Державними будівельними нормами, відстань санітарно-захисної зони від АЗС до прилеглих житлових будівель могла бути 25 метрів. Але з 1996 року вимоги стали суворішими, відстань збільшили вдвічі – до 50 метрів, і житель Жмеринки почав скаржитися на сусідів.
Заправки, збудовані раніше, мають бути облаштовані підземними резервуарами, тоді відстань санітарної зони може бути зменшена з 50 до 34 метрів. Саме такий припис отримав власник заправки, товариство «Плесан», к київському Інституті гігієни та медичної екології імені О. М. Марзеєва.
«Однак за ці два роки власником не було нічого зроблено. Єдине, що він вчинив, – віддав АЗС в оренду іншому власникові, підприємству «Колумбіні». Щодо нього я і винесла постанову про тимчасове закриття АЗС №17», – розповіла Радіо Свобода головний санітарний лікар Жмеринського району Людмила Кащук про своє рішення, яке вона ухвалила в лютому 2011 року.
Олексію Качерукові тоді ще рано було святкувати перемогу. Орендар АЗС звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду, який прислухався до аргументів санітарного лікаря, але Вінницький апеляційний адміністративний суд 15 червня 2011 року скасував її постанову. Причина – орендар не може діяти без письмової згоди власника.
На АЗС знову обіцяють реконструкцію
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Колумбіні» орендує заправку із серпня 2010 року. Представник товариства у розмові з Радіо Свобода висловив сподівання, що до кінця цього року АЗС модернізують. Як розповів заступник директора товариства Анатолій Михальчук, робота над документацією вже почалася, і ймовірно, що проект реконструкції буде готовий через два тижні.
У планах – облаштування підземними паливними резервуарами з подвійною стінкою, обладнаних автоматизованими пристроями контролю за витоком нафтопродуктів. Також планується облаштувати споруди для очищення поверхневих дощових стоків, випадково забруднених нафтопродуктами. Крім того, передбачені паровловлювачі, які будуть мінімізувати витік шкідливих випарів. Витрати на реконструкцію, як каже Михальчук, покриватиме власник АЗС.
Радіо Свобода не вдалося отримати підтвердження цього з боку власника, товариства «Плесан» (Радіо Свобода готове опублікувати його позицію за першої нагоди). Як свідчать судові документи, власник мав наміри провести модернізацію ще шість років тому (висновок МОЗ України № 05.03.02-07/16142 від 07.04.2006 року).
Попереду – нові суди?
Олександр Качерук, який упродовж багатьох років не дає спокою державним структурам через сусідню АЗС, тим часом не виключає, що буде і сам судитися за безпечне життя своєї родини. Він каже, що модернізація заправки його не влаштує – лише повне закриття.
Голова громадської еколого-правової організації «Еко-право Київ», юрист Борис Васильківський радить розпочинати суд безпосередньо проти власника АЗС № 17, спираючись на документи санепідемстанції. При цьому потрібно вказувати термін, до якого необхідно автозаправку переобладнати чи закрити, бо судова тяганина може затягнутися, наголошує юрист.
За словами голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко, близько 30% АЗС, які розташовані в містах, збудовані з порушеннями відстані санітарної зони – «і тієї, що була, і тим більше тієї, що встановлена пізніше».
Від вантажівок, що заправляються на АЗС, у будинку Качеруків потріскалися стіни
«Ми тут задихаємося. За 30 метрів від нас АЗС із чотирма наземними резервуарами. Її взагалі не повинно тут бути біля нашого будинку. Ще ближче – за 15 метрів від АЗС – криниця. Воду боїмося пити, бо вона також із цією бідою. Діти кров’ю кашляють, а в дружини нещодавно з носа кров пішла. В мене важка форма бронхіту. Словом, вимираємо. Наш дім, як і заправка, стоїть на ґрунтових водах. Через скупчення машин наш будинок тріскається, а вантажні машини зупиняються біля нашого паркану і димлять вихлопними газами, так що дихати взагалі нема чим», – бідкається Олександр Качерук.У його родині четверо дітей. Старша донька вийшла заміж , а троє інших живуть разом із батьками в будинку біля заправки.
Шестирічний Богданчик Качерук живе навпроти АЗС № 17
«Старший син у травні йде в армію, молодша донька ходить у 8 клас, а найменшому синові пішов шостий рік. Найважче усвідомлювати те, що разом з нами страждають діти», – розповів Радіо Свобода житель Жмеринки.Зона санітарної небезпеки
Заправку коло домівки Олексія Качерука у Жмеринці побудували 1992 року. На той час, згідно з Державними будівельними нормами, відстань санітарно-захисної зони від АЗС до прилеглих житлових будівель могла бути 25 метрів. Але з 1996 року вимоги стали суворішими, відстань збільшили вдвічі – до 50 метрів, і житель Жмеринки почав скаржитися на сусідів.
Заправки, збудовані раніше, мають бути облаштовані підземними резервуарами, тоді відстань санітарної зони може бути зменшена з 50 до 34 метрів. Саме такий припис отримав власник заправки, товариство «Плесан», к київському Інституті гігієни та медичної екології імені О. М. Марзеєва.
«Однак за ці два роки власником не було нічого зроблено. Єдине, що він вчинив, – віддав АЗС в оренду іншому власникові, підприємству «Колумбіні». Щодо нього я і винесла постанову про тимчасове закриття АЗС №17», – розповіла Радіо Свобода головний санітарний лікар Жмеринського району Людмила Кащук про своє рішення, яке вона ухвалила в лютому 2011 року.
Олексію Качерукові тоді ще рано було святкувати перемогу. Орендар АЗС звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду, який прислухався до аргументів санітарного лікаря, але Вінницький апеляційний адміністративний суд 15 червня 2011 року скасував її постанову. Причина – орендар не може діяти без письмової згоди власника.
На АЗС знову обіцяють реконструкцію
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Колумбіні» орендує заправку із серпня 2010 року. Представник товариства у розмові з Радіо Свобода висловив сподівання, що до кінця цього року АЗС модернізують. Як розповів заступник директора товариства Анатолій Михальчук, робота над документацією вже почалася, і ймовірно, що проект реконструкції буде готовий через два тижні.
У планах – облаштування підземними паливними резервуарами з подвійною стінкою, обладнаних автоматизованими пристроями контролю за витоком нафтопродуктів. Також планується облаштувати споруди для очищення поверхневих дощових стоків, випадково забруднених нафтопродуктами. Крім того, передбачені паровловлювачі, які будуть мінімізувати витік шкідливих випарів. Витрати на реконструкцію, як каже Михальчук, покриватиме власник АЗС.
Радіо Свобода не вдалося отримати підтвердження цього з боку власника, товариства «Плесан» (Радіо Свобода готове опублікувати його позицію за першої нагоди). Як свідчать судові документи, власник мав наміри провести модернізацію ще шість років тому (висновок МОЗ України № 05.03.02-07/16142 від 07.04.2006 року).
Попереду – нові суди?
Олександр Качерук, який упродовж багатьох років не дає спокою державним структурам через сусідню АЗС, тим часом не виключає, що буде і сам судитися за безпечне життя своєї родини. Він каже, що модернізація заправки його не влаштує – лише повне закриття.
Голова громадської еколого-правової організації «Еко-право Київ», юрист Борис Васильківський радить розпочинати суд безпосередньо проти власника АЗС № 17, спираючись на документи санепідемстанції. При цьому потрібно вказувати термін, до якого необхідно автозаправку переобладнати чи закрити, бо судова тяганина може затягнутися, наголошує юрист.
За словами голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко, близько 30% АЗС, які розташовані в містах, збудовані з порушеннями відстані санітарної зони – «і тієї, що була, і тим більше тієї, що встановлена пізніше».