Дніпропетровськ – 11 травня на малій батьківщині Володимира Щербицького, у місті Верхньодніпровську на Дніпропетровщині, відкриють першу в Україні комплексну експозицію, присвячену діячеві, який у комуністичні часи 17 років керував Україною. В урочистостях візьме участь місцева й обласна влада, а також низка діячів радянського періоду. У заслугу Щербицькому на його батьківщині ставлять те, що він очолював Раду Міністрів УРСР, обіймав головну компартійну посаду в УРСР, і, мовляв, увесь цей час дбав про розбудову рідного містечка. Однак ідея вшанування Щербицького викликає не тільки схвалення, а й обурення.
Зала пам’яті Володимира Щербицького розташована у Верхньодніпровському історико-краєзнавчому музеї. Вона тут діє від 2003-го року. Однак зараз у приміщенні зробили ремонт, експозицію суттєво доповнили експонатами. Тепер тут представлені документи, що розповідають про молоді роки діяча, його роботу на компартійних та державних посадах, фотографії, а також особисті речі Щербицького, які передала його вдова. Щербицького, зазначає керівник музею Наталія Коновал, позиціонують передусім як земляка.
«Повністю ми відновили біографію Володимира Васильовича – від дитячих років аж до святкування 85 і 90-річчя у Верхньодніпровську. У нас така мета: ми повинні показувати Володимира Васильовича як нашого земляка. Кожен може мати свої суб’єктивні оцінки, історія розставить всі крапки над «і»», – сказала директор музею.
У скільки обійшлась реконструкція зали, у музеї і в облдержадміністрації, яка організовує урочистості, не зізнаються. Кажуть, витрати взяв на себе один із доброчинних фондів. Чи долучали до фінансування кошти обласного бюджету, як це планували раніше, не повідомляють.
«Обсяги промислового виробництва збільшилися майже в п'ять разів»
«За роки, коли Володимир Щербицький перебував на вищих керівних постах, майже в чотири рази зріс економічний потенціал УРСР. Обсяги промислового виробництва збільшилися майже в п'ять разів. Практично в два рази збільшилася за цей час продукція сільського господарства», – наголошують у Дніпропетровській облдержадміністрації.
Між тим на батьківщині компартійного діяча неоднозначне ставлення і до музейної зали, і до самої його постаті. У деяких громадських організаціях Верхньодніпровська обурюються: у місті через брак бюджетних коштів досі немає пам’ятника Шевченку, а на Щербицького гроші раптом знайшлись.
«У музеї є відділ, присвячений Щербицькому. Є експонати, де розповідається, що його родина у роки війни брала участь у партизанському русі. Наскільки це правдоподібно, я не можу сказати. Звичайно, я трохи здивований, така вже надмірна запопадливість до персони Щербицького. І водночас місцева влада тільки під нашим великим тиском виділила місце для встановлення бюсту Шевченка. І далі справа не рухається», – сказав Радіо Свобода керівник районної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» Володимир Семисал.
«У тилу воював язиком»
Критикують створенням «зали пам’яті Щербицького» і в обласній організації Української народної партії. Речник осередку, історик за фахом Костянтин Когтянц каже: з ім'ям Щербицького пов'язане посилення русифікації України. Крім того, на ньому лежить відповідальність за будівництво Чорнобильської АЕС і спробу приховати інформацію про аварію на станції у перші дні.
Когтянц побачив у прес-анонсі заходу, який розіслали організатори, суттєві викривлення біографії Щербицького. Там стверджується, що Щербицький
«воював на Закавказькому фронті». Деякі армії цього фронту справді воювали, проте Щербицького там не було, він усю війну прослужив комсоргом районної комендатури у Вірменії, каже Когтянц.
«Щербицький був одним із найбільших українофобів, при ньому переслідували українську мову, літературу, саджали інтелігенцію і це дуже символічно, що влада вшановує такого україножера, як Щербицький. Друге, що хочу підкреслити, це дата одразу після Дня перемоги. Це теж дуже символічно, що вони вихваляють не фронтовика, а того, хто в тилу воював язиком», – сказав Радіо Свобода Костянтин Когтянц.
В урочистостях з нагоди відкриття експозиції Щербицького у Верхньодніпровську планує взяти участь голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул. Запрошені й низка діячів радянського періоду – зокрема, екс-голова президії Верховної Ради УРСР Валентина Шевченко та інші діячі того часу.
Зала пам’яті Володимира Щербицького розташована у Верхньодніпровському історико-краєзнавчому музеї. Вона тут діє від 2003-го року. Однак зараз у приміщенні зробили ремонт, експозицію суттєво доповнили експонатами. Тепер тут представлені документи, що розповідають про молоді роки діяча, його роботу на компартійних та державних посадах, фотографії, а також особисті речі Щербицького, які передала його вдова. Щербицького, зазначає керівник музею Наталія Коновал, позиціонують передусім як земляка.
Ми повинні показувати Володимира Васильовича як нашого землякаНаталія Коновал
«Повністю ми відновили біографію Володимира Васильовича – від дитячих років аж до святкування 85 і 90-річчя у Верхньодніпровську. У нас така мета: ми повинні показувати Володимира Васильовича як нашого земляка. Кожен може мати свої суб’єктивні оцінки, історія розставить всі крапки над «і»», – сказала директор музею.
У скільки обійшлась реконструкція зали, у музеї і в облдержадміністрації, яка організовує урочистості, не зізнаються. Кажуть, витрати взяв на себе один із доброчинних фондів. Чи долучали до фінансування кошти обласного бюджету, як це планували раніше, не повідомляють.
«Обсяги промислового виробництва збільшилися майже в п'ять разів»
«За роки, коли Володимир Щербицький перебував на вищих керівних постах, майже в чотири рази зріс економічний потенціал УРСР. Обсяги промислового виробництва збільшилися майже в п'ять разів. Практично в два рази збільшилася за цей час продукція сільського господарства», – наголошують у Дніпропетровській облдержадміністрації.
Між тим на батьківщині компартійного діяча неоднозначне ставлення і до музейної зали, і до самої його постаті. У деяких громадських організаціях Верхньодніпровська обурюються: у місті через брак бюджетних коштів досі немає пам’ятника Шевченку, а на Щербицького гроші раптом знайшлись.
Трохи здивований – така вже надмірна запопадливість до персони ЩербицькогоВолодимир Семисал
«У музеї є відділ, присвячений Щербицькому. Є експонати, де розповідається, що його родина у роки війни брала участь у партизанському русі. Наскільки це правдоподібно, я не можу сказати. Звичайно, я трохи здивований, така вже надмірна запопадливість до персони Щербицького. І водночас місцева влада тільки під нашим великим тиском виділила місце для встановлення бюсту Шевченка. І далі справа не рухається», – сказав Радіо Свобода керівник районної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» Володимир Семисал.
«У тилу воював язиком»
Критикують створенням «зали пам’яті Щербицького» і в обласній організації Української народної партії. Речник осередку, історик за фахом Костянтин Когтянц каже: з ім'ям Щербицького пов'язане посилення русифікації України. Крім того, на ньому лежить відповідальність за будівництво Чорнобильської АЕС і спробу приховати інформацію про аварію на станції у перші дні.
Когтянц побачив у прес-анонсі заходу, який розіслали організатори, суттєві викривлення біографії Щербицького. Там стверджується, що Щербицький
Щербицький був одним із найбільших українофобів, при ньому переслідували українську мову, літературу, саджали інтелігенціюКостянтин Когтянц
«воював на Закавказькому фронті». Деякі армії цього фронту справді воювали, проте Щербицького там не було, він усю війну прослужив комсоргом районної комендатури у Вірменії, каже Когтянц.
«Щербицький був одним із найбільших українофобів, при ньому переслідували українську мову, літературу, саджали інтелігенцію і це дуже символічно, що влада вшановує такого україножера, як Щербицький. Друге, що хочу підкреслити, це дата одразу після Дня перемоги. Це теж дуже символічно, що вони вихваляють не фронтовика, а того, хто в тилу воював язиком», – сказав Радіо Свобода Костянтин Когтянц.
В урочистостях з нагоди відкриття експозиції Щербицького у Верхньодніпровську планує взяти участь голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул. Запрошені й низка діячів радянського періоду – зокрема, екс-голова президії Верховної Ради УРСР Валентина Шевченко та інші діячі того часу.