Рівне – У Дубенського замку є побратим – один із найбільших у Європі польський замок Гнев. Співпрацю закріпили за круглим столом, у якому, окрім музейників, взяли участь депутат Європарламенту Ян Козловський та генеральний консул Польщі в Луцьку Марек Мартінек.
Замки Дубна і Гнева мають дотичні моменти в історії, адже впродовж певних відрізків часу ними володіли князі Любомирські. Але якщо Гнев має славу великого туристичного центру, то Дубно лише починає інтенсивно розвивати туризм. Дружба «замками» була б неможливою, якби не відродження Дубенського замку 15-го століття, яке відбулося всупереч рокам забуття і запустіння.
Двадцяте століття не шкодувало Дубенський замок, який до того жодного разу не був узятий приступом. Вже у першу світову авіаційна бомба потрапила у бальну залу палацу Любомирських. Після другої світової тут розташувалася військова частина. Старовинні сходи замінили гранітними, у кімнатах розташували спальні й умивальники, розібрали давній кахель, солдатів змушували замальовувати і навіть оббивати рельєфні композиції в залі німф…
З часу утворення історико-культурного заповідника міста Дубно його працівники зрозуміли, що державні кошти для оновлення замку – то лише часткове вирішення проблеми. Колишній директор заповідника Петро Смолін створив тут господарську структуру. Місцеві реставратори, а також теслі і ковалі, муляри і сантехніки взялися за роботу «з вогником». Нині праве крило Палацу Любомирських повністю відремонтоване.
Директор Львівської картинної галереї, уродженець Дубна Борис Возницький дотримав свого слова – сприяв в оренді картин для Дубенського замку із фонду галереї. Але плани музейників на цьому не закінчуються, розповідає директор заповідника Леонід Кічатий. Нині ідуть перемовини з музеями російського Санкт-Петербурга (в цьому місті зосереджені чимало раритетів, народжених в Україні або перевезених звідси до колишньої столиці російської імперії). Є надія і на експонування західних колекцій. Все ж основна перепона на шляху до реалізації цих планів – підготовка нових експозиційних площ. Йдеться про другу половину палацу Любомирських, яка очікує реставрації.
Не зупинятися на півшляху
У відреставрованому правому крилі вже експонуються виставки мініатюр і вишиваних картин, а від учора – ще й нумізматично-геральдична колекція «Карбована історія». На другому поверсі палацу розміщена велика частина багатої експозиції Дубенського краєзнавчого музею.
Каштелян замку Гнев Ярослав Стручинський каже, що захоплений ентузіазмом українських колег і якістю відновлювальних робіт. Він, як учасник реставраційного руху Польщі, займається відродженням замку Гнєв уже понад 20 років. Стручинський добре знає, як поєднати історико-архітектурну і комерційно-розважальну складову, щоб отримати жвавий інтерес до об’єкту і дослідників, і туристів.
Добре ознайомлений з історичними пам’ятками Дубна, Ярослав Стручинський зауважує: «Потенціал Дубна настільки величезний, що за якийсь час ми приїжджатимемо сюди навчатися у вас мистецтва розвитку туристичного продукту».
Під час круглого столу за участю польських гостей йшлося про можливості залучення польської або ж європейської допомоги на реставрацію Дубенського замку, розповідає депутат Європарламенту Ян Козловський.
«Гадаю, що ми постараємось і задіємо конкретні можливості для доброї й ефективної співпраці. Вчора я мав нагоду бути в сусідньому Кременці, де побачив ефект такої доброї співпраці України і Польщі зі створення музею письменника Юліуша Словацького», – зазначає Козловський. Тож на черзі – написання проектів та виборювання європейських грантів.
Угода про співпрацю із замком Гнев передбачає: обмін науковими дослідженнями, досвідом відродження ремісничих середньовічних традицій (зокрема, ковальської справи); проведення майстер-класів для працівників Дубенського заповідника. Угода є безстроковою, польська сторона уже передбачила на її реалізацію 150 тисяч злотих.
Голова Рівненської облдержадміністрації Василь Берташ також відзначає, що реставрація Дубенського замку є одним із пріоритетних напрямків туристичної галузі області. Підтримувати українсько-польську співпрацю пообіцяла Рівненська обласна рада. На найближчій сесії депутати вирішуватимуть питання про виділення коштів для встановлення опалення у надбрамному корпусі Дубенського замку, де вже зібрана експозиція духовних скарбів Дубна. А в щойно відкритій виставці «Карбована історія» дубнівчани зібрали понад 2 тисячі експонатів не лише монет, а й віднайдених у місті скарбів. Більшу частину з них узяли з фондів музею. Частину монет принесли для постійного експонування місцеві нумізмати.
Дубенський замок увійшов до десятки кращих за результатами Всеукраїнської акції «7 чудес України». Зацікавленість туристів цим об’єктом зростає. Відродження туристичного Дубна – то частина втіленого туристичного проекту «Бурштиновий шлях».
Замки Дубна і Гнева мають дотичні моменти в історії, адже впродовж певних відрізків часу ними володіли князі Любомирські. Але якщо Гнев має славу великого туристичного центру, то Дубно лише починає інтенсивно розвивати туризм. Дружба «замками» була б неможливою, якби не відродження Дубенського замку 15-го століття, яке відбулося всупереч рокам забуття і запустіння.
Двадцяте століття не шкодувало Дубенський замок, який до того жодного разу не був узятий приступом. Вже у першу світову авіаційна бомба потрапила у бальну залу палацу Любомирських. Після другої світової тут розташувалася військова частина. Старовинні сходи замінили гранітними, у кімнатах розташували спальні й умивальники, розібрали давній кахель, солдатів змушували замальовувати і навіть оббивати рельєфні композиції в залі німф…
Експозиційні зали в Палаці Любомирських
З часу утворення історико-культурного заповідника міста Дубно його працівники зрозуміли, що державні кошти для оновлення замку – то лише часткове вирішення проблеми. Колишній директор заповідника Петро Смолін створив тут господарську структуру. Місцеві реставратори, а також теслі і ковалі, муляри і сантехніки взялися за роботу «з вогником». Нині праве крило Палацу Любомирських повністю відремонтоване.
Директор Львівської картинної галереї, уродженець Дубна Борис Возницький дотримав свого слова – сприяв в оренді картин для Дубенського замку із фонду галереї. Але плани музейників на цьому не закінчуються, розповідає директор заповідника Леонід Кічатий. Нині ідуть перемовини з музеями російського Санкт-Петербурга (в цьому місті зосереджені чимало раритетів, народжених в Україні або перевезених звідси до колишньої столиці російської імперії). Є надія і на експонування західних колекцій. Все ж основна перепона на шляху до реалізації цих планів – підготовка нових експозиційних площ. Йдеться про другу половину палацу Любомирських, яка очікує реставрації.
Не зупинятися на півшляху
У відреставрованому правому крилі вже експонуються виставки мініатюр і вишиваних картин, а від учора – ще й нумізматично-геральдична колекція «Карбована історія». На другому поверсі палацу розміщена велика частина багатої експозиції Дубенського краєзнавчого музею.
Каштелян замку Гнев Ярослав Стручинський
Каштелян замку Гнев Ярослав Стручинський каже, що захоплений ентузіазмом українських колег і якістю відновлювальних робіт. Він, як учасник реставраційного руху Польщі, займається відродженням замку Гнєв уже понад 20 років. Стручинський добре знає, як поєднати історико-архітектурну і комерційно-розважальну складову, щоб отримати жвавий інтерес до об’єкту і дослідників, і туристів.
Добре ознайомлений з історичними пам’ятками Дубна, Ярослав Стручинський зауважує: «Потенціал Дубна настільки величезний, що за якийсь час ми приїжджатимемо сюди навчатися у вас мистецтва розвитку туристичного продукту».
Під час круглого столу за участю польських гостей йшлося про можливості залучення польської або ж європейської допомоги на реставрацію Дубенського замку, розповідає депутат Європарламенту Ян Козловський.
Виступ євродепутата Яна Козловського на зустрічі в Дубенському замку
«Гадаю, що ми постараємось і задіємо конкретні можливості для доброї й ефективної співпраці. Вчора я мав нагоду бути в сусідньому Кременці, де побачив ефект такої доброї співпраці України і Польщі зі створення музею письменника Юліуша Словацького», – зазначає Козловський. Тож на черзі – написання проектів та виборювання європейських грантів.
Угода про співпрацю із замком Гнев передбачає: обмін науковими дослідженнями, досвідом відродження ремісничих середньовічних традицій (зокрема, ковальської справи); проведення майстер-класів для працівників Дубенського заповідника. Угода є безстроковою, польська сторона уже передбачила на її реалізацію 150 тисяч злотих.
Голова Рівненської облдержадміністрації Василь Берташ також відзначає, що реставрація Дубенського замку є одним із пріоритетних напрямків туристичної галузі області. Підтримувати українсько-польську співпрацю пообіцяла Рівненська обласна рада. На найближчій сесії депутати вирішуватимуть питання про виділення коштів для встановлення опалення у надбрамному корпусі Дубенського замку, де вже зібрана експозиція духовних скарбів Дубна. А в щойно відкритій виставці «Карбована історія» дубнівчани зібрали понад 2 тисячі експонатів не лише монет, а й віднайдених у місті скарбів. Більшу частину з них узяли з фондів музею. Частину монет принесли для постійного експонування місцеві нумізмати.
Дубенський замок готовий приймати туристів
Дубенський замок увійшов до десятки кращих за результатами Всеукраїнської акції «7 чудес України». Зацікавленість туристів цим об’єктом зростає. Відродження туристичного Дубна – то частина втіленого туристичного проекту «Бурштиновий шлях».