Брюссель – У брюссельській штаб-квартирі НАТО у четвер відбулися зустрічі з головами дипломатичних відомств країн-партнерів. Питання переходу контролю за безпекою в Афганістані до рук афганців було серед головних, зокрема, у переговорах із представниками України та Росії. Тим часом, на засіданні Ради «Росія-НАТО», йшлося й про проблемні питання, такі, як розгортання у Європі системи ПРО, територіальну цілісність Грузії й скорочення озброєнь.
Голова українського зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко взяв участь у засіданні міністрів закордонних справ НАТО та голів дипломатичних корпусів держав-партнерів по місії в Афганістані.
Він зазначив, що для України участь у Міжнародних силах стабільності та безпеки в Афганістані важлива. Однак зауважи: «Зрозуміло, що з огляду на психологічну травму, отриману ветеранами-афганцями, надання більшої участі, скажімо, у військових операціях, чи тих, що мають підвищений ризик для наших учасників, наразі складно».
«Ми запропонували, виголосивши публічно свої можливості з точки зору підготовки поліції, сил безпеки, збройних сил Афганістану, оскільки у нас є і база, і досвід, – додає представник України. – Для нас важливо, щоб Афганістан міг самостійно вирішувати проблеми безпеки і не перетворювався у загрозу (тероризму) чи джерело такої загрози для регіону».
Міністр Костянтин Грищенко повідомив, що Україна також приєдналася до проекту Ради «Росія-НАТО» з підготовки фахівців із боротьби з обігом наркотиків у Афганістані та сусідніх країнах Центральної Азії.
Питання ПРО ще в глухому куті
Водночас, під час окремої зустрічі генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Андерса Фоґ Расмуссена з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим знову йшлося про розбіжності щодо систем протиракетної оборони.
«Наша система протиракетної оборони у жодному разі не спроектована для загрози Росії чи применшення її стратегічної позиції, – переконував по закінченні засідання Ради «Росія – НАТО» Расмуссен. – Наші експерти вже пояснювали це російським. По-друге, ми готові знову підтвердити положення, зафіксовані у засадничому документі, якому виповнюється рівно 15 років, що воєнні сили не використовуватимуться проти жодної зі сторін. Ми не вважаємося суперниками».
На що російський міністр закордонних справ відповів традиційно та категорично: «Просто сказати: «ось ми у 97-му році минулого століття заявили, що ми не суперники і що враховуватимемо безпеку одне одного», – цього не достатньо».
«Нам треба чітких і твердих гарантій, що це – не націлене проти нас», – заявляє Сергій Лавров.
Для Кремля південнокавказькі територіальні реалії – «незмінні»
Так само, у питанні суверенності грузинської території, звідки за сприяння Росії відділилися два автономні регіони, представник Кремля іронізував, мовляв, чергове нагадування про «авантюру цього чоловіка», тобто Президента Міхеїла Саакашвілі, «викликає здивування, а щодо політичних реалій, то вони для нас залишаються незмінними». При цьому Росія не хоче жодних реваншистських задумів Грузії, додав російський дипломат.
З огляду на низку невирішених проблем, у плані травневого саміту лідерів НАТО у Чикаго було скасоване засідання Ради «Росія – НАТО». Так само, під знаком питання залишається й можливе запрошення на зустрічі на високому рівні нового російського президента Володимира Путіна.
Голова українського зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко взяв участь у засіданні міністрів закордонних справ НАТО та голів дипломатичних корпусів держав-партнерів по місії в Афганістані.
Він зазначив, що для України участь у Міжнародних силах стабільності та безпеки в Афганістані важлива. Однак зауважи: «Зрозуміло, що з огляду на психологічну травму, отриману ветеранами-афганцями, надання більшої участі, скажімо, у військових операціях, чи тих, що мають підвищений ризик для наших учасників, наразі складно».
«Ми запропонували, виголосивши публічно свої можливості з точки зору підготовки поліції, сил безпеки, збройних сил Афганістану, оскільки у нас є і база, і досвід, – додає представник України. – Для нас важливо, щоб Афганістан міг самостійно вирішувати проблеми безпеки і не перетворювався у загрозу (тероризму) чи джерело такої загрози для регіону».
Міністр Костянтин Грищенко повідомив, що Україна також приєдналася до проекту Ради «Росія-НАТО» з підготовки фахівців із боротьби з обігом наркотиків у Афганістані та сусідніх країнах Центральної Азії.
Питання ПРО ще в глухому куті
Водночас, під час окремої зустрічі генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Андерса Фоґ Расмуссена з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим знову йшлося про розбіжності щодо систем протиракетної оборони.
Наша система протиракетної оборони у жодному разі не спроектована для загрози РосіїАндерс Фоґ Расмуссен
«Наша система протиракетної оборони у жодному разі не спроектована для загрози Росії чи применшення її стратегічної позиції, – переконував по закінченні засідання Ради «Росія – НАТО» Расмуссен. – Наші експерти вже пояснювали це російським. По-друге, ми готові знову підтвердити положення, зафіксовані у засадничому документі, якому виповнюється рівно 15 років, що воєнні сили не використовуватимуться проти жодної зі сторін. Ми не вважаємося суперниками».
На що російський міністр закордонних справ відповів традиційно та категорично: «Просто сказати: «ось ми у 97-му році минулого століття заявили, що ми не суперники і що враховуватимемо безпеку одне одного», – цього не достатньо».
Нам треба чітких і твердих гарантій, що це – не націлене проти насСергій Лавров
«Нам треба чітких і твердих гарантій, що це – не націлене проти нас», – заявляє Сергій Лавров.
Для Кремля південнокавказькі територіальні реалії – «незмінні»
Так само, у питанні суверенності грузинської території, звідки за сприяння Росії відділилися два автономні регіони, представник Кремля іронізував, мовляв, чергове нагадування про «авантюру цього чоловіка», тобто Президента Міхеїла Саакашвілі, «викликає здивування, а щодо політичних реалій, то вони для нас залишаються незмінними». При цьому Росія не хоче жодних реваншистських задумів Грузії, додав російський дипломат.
З огляду на низку невирішених проблем, у плані травневого саміту лідерів НАТО у Чикаго було скасоване засідання Ради «Росія – НАТО». Так само, під знаком питання залишається й можливе запрошення на зустрічі на високому рівні нового російського президента Володимира Путіна.