Варшава – 65 років минає від сумнозвісної операції «Вісла», внаслідок якої у комуністичній Польщі з рідних земель було депортовано 140 тисяч українців. Депортованих розпорошили у північних і західних регіонах. Як твердять нащадки депортованих, вони дотепер відчувають наслідки цього примусового виселення. У середу представники української меншини Польщі зустрілися з представниками польського уряду, щоб представити свої пропозиції з ліквідації наслідків депортації, що відбулася у 1947 році.
Лідери української меншини дискутували з представниками польського Кабінету міністрів під час засідання так званої Спільної комісії уряду і меншин. Зустріч відбулася в Міністерстві адміністраціїї та оцифровування, яке віднедавна займається питаннями національних та етнічних меншостей.
Голови українських і лемківських об’єднань скаржилися на те, що їхні громади дотепер страждають від наслідків примусової депортації. За їхніми словами, попри неодноразові декларації польської влади сприяти в ліквідації цих наслідків, на місцях буває по-різному. Вони нарікали на брак взаєморозуміння з місцевою владою в тих регіонах, звідки українців колись вигнали.
Чому українці постійно повертаються до теми депортації?
Звертаючись до чиновників, громадський діяч Григорій Купріянович пояснював, чому українці Польщі періодично порушують тему операції «Вісла». Як він зазначив, регулярність із якої українська спільнота говорить про депортацію декому може здаватися монотонною.
«Чому ж українці постійно повертаються до цієї теми? Тому, що українські спільноти Польщі, і та, яка була охоплена операцією «Вісла», і та, менша, яка не була нею охоплена, постійно відчувають її наслідки. Ми повертаємося до цієї теми, бо держава не вчинила адекватних дій, які б нівелювали результати державних акцій в 1947 році. Очевидно, це була інша держава, та ця держава яка є тепер – її правонаступник», – говорив Купріянович.
Він також наголосив, що операція «Вісла» була репресивним заходом держави щодо власних громадян на підставі етнічного критерію. Навіть зміна віровизнання, наголошує Григорій Купріянович, не допомагала в уникненні депортації.
Регрес у питаннях пов’язаних із найбільшим злочином комуністів?
Петро Тима, голова Об’єднання українців Польщі (ОУП) наголосив на винятковості такого репресивного заходу, як операція «Вісла». Він цитував слова голови польського Інституту національної пам’яті Лукаша Камінського, який назвав цю акцію найбільшим репресивним заходом комуністичної влади (з точки зору коротких термінів, упродовж яких вона відбувалася і масштабів яких досягнула).
Тима нагадав, що українські громадські організації, починаючи з 1950-х років, вимагають ліквідації правових і матеріальних результатів примусового виселення. Передусім, говорив Тима, нащадки виселених очікують від польської держави активніших дій у донесенні до польського суспільства правди про драматичні події 1947 року, тобто відповідної інформаційної політики. За словами Тими, до цього часу не відбулося належного комплексного розслідування цього комуністичного злочину. Дотепер у Польщі можна зустрітися з переконанням, що депортація українців була державною необхідністю.
Прикладом такого тенденційного підходу до історії голова ОУП вважає науково-популярну конференцію «Кароль Свєрчевський – Вальтер – герой чи бескидська ікона комуністичної пропаганди?», яка цього тижня відбуватиметься в Підкарпатському воєводстві за сприяння органів місцевого самоврядування. «До участі в цій конференції, – зазначає Тима, – не запрошено жодного історика, який займається проблемою депортації українського населення, натомість є історики, які шукають різних аргументів для підтвердження тези про обов’язковість і необхідність операції «Вісла».
Впродовж останніх років, зауважує Петро Тима, українська спільнота Польщі відчуває певний регрес у питаннях ліквідації результатів депортації. «Ми з прикрістю мусимо визнати, що якщо йдеться про задіяність державних та самоврядних органів у ліквідацію наслідків операції «Вісла», то сьогодні ми перебуваємо на етапі, який можна назвати певним регресом . Можна навіть сказати, що в частині питань, пов’язаних із ліквідацією наслідків операції «Вісла», українська громада в багатьох питаннях покинута сама на себе», – сказав Тима.
Операція «Вісла» триває на інтернет-форумах?
Єжи Стажинський, керівник Лемківського ансамблю пісні і танцю «Кичера» з міста Лігниця наголосив, що неліквідовані наслідки Операції «Вісла» особливо згубні для наймолодших поколінь депортованої меншини. Він звернув увагу на те, що в його місті на інтернет-форумах з’являються неприязні щодо лемків висловлювання. Ці коментарі, вважає хореограф, формують негативне ставлення до національних меншостей.
Стажинський твердить, що такі недружні висловлювання в інтернеті лякають учасників його ансамблю.
«Ці молоді люди, – каже Стажинський, – читаючи неприхильні коментарі, починають боятися публічно представляти свою інакшість. Тому, говорячи про операцію «Вісла», я тверджу, що її наслідки тривають. З цими наслідками ані органи самоврядування, ані державна адміністрація не вміють впоратися, бо нема особи, нема когось, хто міг би перевіряти ці небезпечні вписи на інтернет-форумах, причому офіційних, міських, і міг би якимось чином спростовувати ці недружні коментарі, або хоча б дав нам можливість відчути, що ставлення більшості, влади до меншини є інакше, ніж ці коментарі».
Не вирубуйте лісів! – лемки
Богдан Ґоч, представник лемків, подав урядовцям низку пропозицій щодо того, як можна ліквідувати наслідки депортації. Зокрема, він пропонує, щоб право першості на придбання землі, яка колись належала депортованим, мали їхні нащадки. Ґоч також висловив ідею надавати державні кредити тим депортованим, які хотіли б повернутися до рідних місць, або хоча б сплачувати частину таких кредитів.
Ґоч закликав припинити вирубування карпатських лісів, які колись належали лемкам. Інакше, за його словами, лемки не матимуть до чого повертатися. Крім цього, лемківський діяч просив сприяти у наданні виселеним і їхнім нащадкам архівних документів. Адже багато з них втратили свої документи під час депортації.
Не треба робити радикальних висновків – міністр
У свою чергу представники польського уряду розповіли про те, яким чином їхні відомства сприяють ліквідації наслідків операції «Вісла». Зокрема, Міністерство освіти рекомендує авторам підручників історії згадувати про депортацію в контексті повоєнних комуністичних репресій. Міністр адміністрації Влодзімєж Карпінський запевнив українців, що всі прояви нетолерантності чи дискримінації за національною ознакою, наведені під час дискусії, не мають нічого спільного з державною політикою.
За словами Карпінського, усі вимоги української меншини не залишаться без відповіді, він просив говорити про історію так, щоб не роз’ятрювати старих ран.
«Це болісне для різних меншостей, але прошу мені вірити, також і для уряду. Не треба робити далекосяжних висновків. Потрібно заглибитися в проблему, бо роблячи такі дуже радикальні висновки, ми дійшли б до того, що є, наприклад, ознаки відродження фашистських течій у Німеччині», – зазначив міністр.
Лідери української меншини дискутували з представниками польського Кабінету міністрів під час засідання так званої Спільної комісії уряду і меншин. Зустріч відбулася в Міністерстві адміністраціїї та оцифровування, яке віднедавна займається питаннями національних та етнічних меншостей.
Голови українських і лемківських об’єднань скаржилися на те, що їхні громади дотепер страждають від наслідків примусової депортації. За їхніми словами, попри неодноразові декларації польської влади сприяти в ліквідації цих наслідків, на місцях буває по-різному. Вони нарікали на брак взаєморозуміння з місцевою владою в тих регіонах, звідки українців колись вигнали.
Чому українці постійно повертаються до теми депортації?
Звертаючись до чиновників, громадський діяч Григорій Купріянович пояснював, чому українці Польщі періодично порушують тему операції «Вісла». Як він зазначив, регулярність із якої українська спільнота говорить про депортацію декому може здаватися монотонною.
Держава не вчинила адекватних дій, які б нівелювали результати державних акцій в 1947 роціГригорій Купріянович
Він також наголосив, що операція «Вісла» була репресивним заходом держави щодо власних громадян на підставі етнічного критерію. Навіть зміна віровизнання, наголошує Григорій Купріянович, не допомагала в уникненні депортації.
Регрес у питаннях пов’язаних із найбільшим злочином комуністів?
Петро Тима, голова Об’єднання українців Польщі (ОУП) наголосив на винятковості такого репресивного заходу, як операція «Вісла». Він цитував слова голови польського Інституту національної пам’яті Лукаша Камінського, який назвав цю акцію найбільшим репресивним заходом комуністичної влади (з точки зору коротких термінів, упродовж яких вона відбувалася і масштабів яких досягнула).
Тима нагадав, що українські громадські організації, починаючи з 1950-х років, вимагають ліквідації правових і матеріальних результатів примусового виселення. Передусім, говорив Тима, нащадки виселених очікують від польської держави активніших дій у донесенні до польського суспільства правди про драматичні події 1947 року, тобто відповідної інформаційної політики. За словами Тими, до цього часу не відбулося належного комплексного розслідування цього комуністичного злочину. Дотепер у Польщі можна зустрітися з переконанням, що депортація українців була державною необхідністю.
Прикладом такого тенденційного підходу до історії голова ОУП вважає науково-популярну конференцію «Кароль Свєрчевський – Вальтер – герой чи бескидська ікона комуністичної пропаганди?», яка цього тижня відбуватиметься в Підкарпатському воєводстві за сприяння органів місцевого самоврядування. «До участі в цій конференції, – зазначає Тима, – не запрошено жодного історика, який займається проблемою депортації українського населення, натомість є історики, які шукають різних аргументів для підтвердження тези про обов’язковість і необхідність операції «Вісла».
В частині питань, пов’язаних із ліквідацією наслідків операції «Вісла», українська громада в багатьох питаннях покинута сама на себеПетро Тима
Операція «Вісла» триває на інтернет-форумах?
Єжи Стажинський, керівник Лемківського ансамблю пісні і танцю «Кичера» з міста Лігниця наголосив, що неліквідовані наслідки Операції «Вісла» особливо згубні для наймолодших поколінь депортованої меншини. Він звернув увагу на те, що в його місті на інтернет-форумах з’являються неприязні щодо лемків висловлювання. Ці коментарі, вважає хореограф, формують негативне ставлення до національних меншостей.
Стажинський твердить, що такі недружні висловлювання в інтернеті лякають учасників його ансамблю.
«Ці молоді люди, – каже Стажинський, – читаючи неприхильні коментарі, починають боятися публічно представляти свою інакшість. Тому, говорячи про операцію «Вісла», я тверджу, що її наслідки тривають. З цими наслідками ані органи самоврядування, ані державна адміністрація не вміють впоратися, бо нема особи, нема когось, хто міг би перевіряти ці небезпечні вписи на інтернет-форумах, причому офіційних, міських, і міг би якимось чином спростовувати ці недружні коментарі, або хоча б дав нам можливість відчути, що ставлення більшості, влади до меншини є інакше, ніж ці коментарі».
Не вирубуйте лісів! – лемки
Богдан Ґоч, представник лемків, подав урядовцям низку пропозицій щодо того, як можна ліквідувати наслідки депортації. Зокрема, він пропонує, щоб право першості на придбання землі, яка колись належала депортованим, мали їхні нащадки. Ґоч також висловив ідею надавати державні кредити тим депортованим, які хотіли б повернутися до рідних місць, або хоча б сплачувати частину таких кредитів.
Ґоч закликав припинити вирубування карпатських лісів, які колись належали лемкам. Інакше, за його словами, лемки не матимуть до чого повертатися. Крім цього, лемківський діяч просив сприяти у наданні виселеним і їхнім нащадкам архівних документів. Адже багато з них втратили свої документи під час депортації.
Не треба робити радикальних висновків – міністр
У свою чергу представники польського уряду розповіли про те, яким чином їхні відомства сприяють ліквідації наслідків операції «Вісла». Зокрема, Міністерство освіти рекомендує авторам підручників історії згадувати про депортацію в контексті повоєнних комуністичних репресій. Міністр адміністрації Влодзімєж Карпінський запевнив українців, що всі прояви нетолерантності чи дискримінації за національною ознакою, наведені під час дискусії, не мають нічого спільного з державною політикою.
Роблячи радикальні висновки, ми дійшли б до того, що є, наприклад, ознаки відродження фашистських течій у НімеччиніВлодзімєж Карпінський
«Це болісне для різних меншостей, але прошу мені вірити, також і для уряду. Не треба робити далекосяжних висновків. Потрібно заглибитися в проблему, бо роблячи такі дуже радикальні висновки, ми дійшли б до того, що є, наприклад, ознаки відродження фашистських течій у Німеччині», – зазначив міністр.