Рівне – Міжнародним фестивалем «Органний собор-2012» Рівне відзначило чвертьстолітній ювілей філармонійного залу камерної і органної музики. 25 років тому рівняни домоглися відродження колишнього костелу Святого Антонія у новій іпостасі – храму музики. Цій події передували майже 30 років забуття і запустіння, адже практично всі костели в області були закриті наприкінці 50-х. Із костелу святого Антонія знесли шпилі. Та з кінця 80-х і донині Органний зал є не лише осередком класичної музики, а й центром міжнародних культурних подій.
Незадовго після відкриття приміщення сюди прибули майстри з чеського міста Крнов. Упродовж двох років тривала робота над виготовленням органу «Рігер-Клосс». Інструмент складається з чотирьох тисяч труб (для порівняння – в органі Ризького Домського собору – 15 тисяч). Однак рівненський є добротним зразком органу. Ось тільки його вік потребує капітального ремонту. Якби тільки вік, каже директор обласної філармонії Олександр Тарасенко.
Попереднє керівництво філармонії влаштовувало «косметичний» ремонт залу, під час якого пилюка западала в труби. Тож іноді під час концертів можна було почути гуркіт, немов під час гірського обвалу каміння. За оцінками різних музикантів, зараз орган працює на 60-75 відсотків.
«Це дуже вартісний інструмент, його лімітна вартість – близько мільйона доларів. Тільки з цієї причини ми не маємо права його втратити», – зазначає Олександр Тарасенко.
Орган оживає під руками Маестро
Тож органний фестиваль, який проводиться завдяки місцевим підприємцям-меценатам, – це один зі способів привернення уваги і до приміщення, і до унікального музичного інструменту, адаптованого, саме під нього. Упродовж фестивального місяця за реставрацію органу агітували своєю музикою митці найвищого класу. Це лауреати міжнародних конкурсів – латвійський органіст Атіс Степіньш, одеський клавесиніст Андрій Прахт, київська органістка Ірина Калиновська, польський органіст, клавесиніст і клавікордист Марек Топоровський і, звісно ж, рівненська органістка Катерина Огаркова.
Марек Топоровський запевняє, що українська публіка сприймає органну музику емоційніше, ніж західна. Через те, що українські меломани жваво реагують на концерт. Марек охоче приїздить до України. «У Польщі також чудова публіка. Але іноді вона сприймає органну музику холоднувато», – зауважує музикант із Катовіце.
Гастролюючи в Україні, Марек Топоровський зацікавився мовою сусіднього народу, і – вивчив її самотужки. Топоровський – чудовий приклад того, як можна вивчити мову через музику та радіо в інтернеті. На противагу тим, хто не знає її, маючи українське громадянство.
Тим часом професор Ризької консерваторії, органіст Ризького Домського собору Атіс Степіньш зізнається: за кордоном, а особливо в Україні, буває не часто – увесь час займає робота в Соборі. Віртуозне виконання творів Баха, Ліста, Регера та власних варіацій на теми Баха, Рінка і балтійських композиторів викликало шквал оплесків серед рівненської публіки. Музикант переконався, що до Рівного, як і в Україну, приїздити таки варто.
«Я взагалі дуже здивований, що в місті середніх розмірів люди приходять і слухають органну музику, її чекають… Гадаю – це якраз заслуга органістів, що сюди приходять люди», – каже Атіс Степіньш.
Вердикт митців: реставрувати негайно!
Після ознайомлення з органом Степіньш пережив стан легкого шоку, однак за неповний репетиційний день інструмент раптом почав «відповідати». «Коли я прийшов – враження було страшне. Але на концерті він якось «ожив». Я сам здивований – у мене враження, що там всередині щось змінюється. Я дуже радий. Але стосовно часу – орган не вічний, особливо концертний. Гадаю, вам варто збудувати новий…»
Директор рівненської обласної філармонії Олександр Тарасенко каже – поки що про новий орган, з огляду на бюджети Рівного та області, не йдеться.
Кілька вільних місць посеред переповненого Органного залу під час концерту «Домський Собор у Рівному» засвідчили: найвище керівництво області, запрошене на фестиваль, не є великим шанувальником органної музики. Але, якщо з обласного бюджету будуть виділені кошти хоча б на нагальну реставрацію Рівненського органу – близько 50 тисяч гривень – артисти і меломани таку неувагу керівникам пробачать. Адже зал камерної і органної музики порожнім не буває.
Незадовго після відкриття приміщення сюди прибули майстри з чеського міста Крнов. Упродовж двох років тривала робота над виготовленням органу «Рігер-Клосс». Інструмент складається з чотирьох тисяч труб (для порівняння – в органі Ризького Домського собору – 15 тисяч). Однак рівненський є добротним зразком органу. Ось тільки його вік потребує капітального ремонту. Якби тільки вік, каже директор обласної філармонії Олександр Тарасенко.
Попереднє керівництво філармонії влаштовувало «косметичний» ремонт залу, під час якого пилюка западала в труби. Тож іноді під час концертів можна було почути гуркіт, немов під час гірського обвалу каміння. За оцінками різних музикантів, зараз орган працює на 60-75 відсотків.
«Це дуже вартісний інструмент, його лімітна вартість – близько мільйона доларів. Тільки з цієї причини ми не маємо права його втратити», – зазначає Олександр Тарасенко.
Орган оживає під руками Маестро
Тож органний фестиваль, який проводиться завдяки місцевим підприємцям-меценатам, – це один зі способів привернення уваги і до приміщення, і до унікального музичного інструменту, адаптованого, саме під нього. Упродовж фестивального місяця за реставрацію органу агітували своєю музикою митці найвищого класу. Це лауреати міжнародних конкурсів – латвійський органіст Атіс Степіньш, одеський клавесиніст Андрій Прахт, київська органістка Ірина Калиновська, польський органіст, клавесиніст і клавікордист Марек Топоровський і, звісно ж, рівненська органістка Катерина Огаркова.
Концерт органіста Ризького Домського Собору Атіса Степіньша
Марек Топоровський запевняє, що українська публіка сприймає органну музику емоційніше, ніж західна. Через те, що українські меломани жваво реагують на концерт. Марек охоче приїздить до України. «У Польщі також чудова публіка. Але іноді вона сприймає органну музику холоднувато», – зауважує музикант із Катовіце.
Гастролюючи в Україні, Марек Топоровський зацікавився мовою сусіднього народу, і – вивчив її самотужки. Топоровський – чудовий приклад того, як можна вивчити мову через музику та радіо в інтернеті. На противагу тим, хто не знає її, маючи українське громадянство.
Тим часом професор Ризької консерваторії, органіст Ризького Домського собору Атіс Степіньш зізнається: за кордоном, а особливо в Україні, буває не часто – увесь час займає робота в Соборі. Віртуозне виконання творів Баха, Ліста, Регера та власних варіацій на теми Баха, Рінка і балтійських композиторів викликало шквал оплесків серед рівненської публіки. Музикант переконався, що до Рівного, як і в Україну, приїздити таки варто.
«Я взагалі дуже здивований, що в місті середніх розмірів люди приходять і слухають органну музику, її чекають… Гадаю – це якраз заслуга органістів, що сюди приходять люди», – каже Атіс Степіньш.
Вердикт митців: реставрувати негайно!
Після ознайомлення з органом Степіньш пережив стан легкого шоку, однак за неповний репетиційний день інструмент раптом почав «відповідати». «Коли я прийшов – враження було страшне. Але на концерті він якось «ожив». Я сам здивований – у мене враження, що там всередині щось змінюється. Я дуже радий. Але стосовно часу – орган не вічний, особливо концертний. Гадаю, вам варто збудувати новий…»
Директор рівненської обласної філармонії Олександр Тарасенко каже – поки що про новий орган, з огляду на бюджети Рівного та області, не йдеться.
Кілька вільних місць посеред переповненого Органного залу під час концерту «Домський Собор у Рівному» засвідчили: найвище керівництво області, запрошене на фестиваль, не є великим шанувальником органної музики. Але, якщо з обласного бюджету будуть виділені кошти хоча б на нагальну реставрацію Рівненського органу – близько 50 тисяч гривень – артисти і меломани таку неувагу керівникам пробачать. Адже зал камерної і органної музики порожнім не буває.