Брюссель – Антиіммігрантські настрої у багатьох країнах Євросоюзу дещо йдуть урозріз із підтримкою європейських урядів нового законопроекту. Незабаром за допомогою європейської «блакитної карти» висококваліфікованим іноземцям ще ширше відчинять двері місцевого ринку праці. Однак, наприклад, у парламенті Бельгії під час голосування щодо трудових дозволів іноземцям лунали й застереження щодо відтоку мізків із країн-сусідів. Водночас, за підрахунками експертів, держави, на кшталт України, отримуватимуть від виїзду кваліфікованих працівників ще й чималу користь.
«Блакитна карта» вже діє у низці країн Європейського Союзу. Вона надає вихідцям з-за меж ЄС право на працевлаштування та проживання. Характерно, що про цей дозвіл на отримання прав, близьких до тих, які має кожен громадянин співдружності, заговорили у той час, коли місцеві антиіммігрантські настрої досягли найвищих вершин.
Водночас, скажімо у Нідерландах, де партія політика-ксенофоба Ґерта Вілдерса веде відкриту і доволі некоректну війну проти іноземців, чимало інших політиків переконані: працевлаштування громадян із третіх країн дозволить зменшити дефіцит робітників у багатьох галузях.
У сусідній Бельгії непокояться іншим: а саме – проблемою відтоку мізків, яку через «блакитну карту» переживатимуть такі держави, як Україна чи Молдова. І такі тривоги мають сенс, каже професор економії, експерт із бельгійського Національного фонду наукових досліджень Фредерік Доке.
«Так званий людський капітал зменшується у країнах, які слабше забезпечені, ніж держави Євросоюзу, – констатує він. – Ми чітко бачимо негативний бік цього явища для тих держав, особливо, якщо вони перебувають на стадії розвитку».
Позитивні і негативні сторони міграції
Проте, каже професор Фредерік Доке, відтік мізків ще може мати позитивний вплив на країни, звідки походять трудові мігранти.
«Існує ще й позитивний ефект, насамперед, перекази грошових фондів, – зауважує він. – Іноземні кваліфіковані й слабокваліфіковані працівники відправляють гроші до своїх родин. Нерідко ті, що тут працюють на великих підприємствах, налагоджують зв’язки з підприємствами своїх країн. Ці зв’язки можуть полегшувати прямі іноземні інвестиції й торгівлю».
Згідно із даними Національного банку України, до держави щороку надходять мільярди доларів, зароблених за її межами. Тим часом, європейці продовжують шукати рівновагу між позитивними та негативними сторонами цієї так званої легальної селективної міграції.
Дехто з місцевих політиків, наприклад, закликає під час відбору іноземного працівника звертати увагу на те, чи не зашкодить це розвиткові його країни. Скажімо, обмежити прийом на роботу лікарів та вчителів з держав, які вже потерпають від феномену «відтоку мізків».
«Блакитна карта» вже діє у низці країн Європейського Союзу. Вона надає вихідцям з-за меж ЄС право на працевлаштування та проживання. Характерно, що про цей дозвіл на отримання прав, близьких до тих, які має кожен громадянин співдружності, заговорили у той час, коли місцеві антиіммігрантські настрої досягли найвищих вершин.
Водночас, скажімо у Нідерландах, де партія політика-ксенофоба Ґерта Вілдерса веде відкриту і доволі некоректну війну проти іноземців, чимало інших політиків переконані: працевлаштування громадян із третіх країн дозволить зменшити дефіцит робітників у багатьох галузях.
У сусідній Бельгії непокояться іншим: а саме – проблемою відтоку мізків, яку через «блакитну карту» переживатимуть такі держави, як Україна чи Молдова. І такі тривоги мають сенс, каже професор економії, експерт із бельгійського Національного фонду наукових досліджень Фредерік Доке.
«Так званий людський капітал зменшується у країнах, які слабше забезпечені, ніж держави Євросоюзу, – констатує він. – Ми чітко бачимо негативний бік цього явища для тих держав, особливо, якщо вони перебувають на стадії розвитку».
Позитивні і негативні сторони міграції
Проте, каже професор Фредерік Доке, відтік мізків ще може мати позитивний вплив на країни, звідки походять трудові мігранти.
«Існує ще й позитивний ефект, насамперед, перекази грошових фондів, – зауважує він. – Іноземні кваліфіковані й слабокваліфіковані працівники відправляють гроші до своїх родин. Нерідко ті, що тут працюють на великих підприємствах, налагоджують зв’язки з підприємствами своїх країн. Ці зв’язки можуть полегшувати прямі іноземні інвестиції й торгівлю».
Згідно із даними Національного банку України, до держави щороку надходять мільярди доларів, зароблених за її межами. Тим часом, європейці продовжують шукати рівновагу між позитивними та негативними сторонами цієї так званої легальної селективної міграції.
Дехто з місцевих політиків, наприклад, закликає під час відбору іноземного працівника звертати увагу на те, чи не зашкодить це розвиткові його країни. Скажімо, обмежити прийом на роботу лікарів та вчителів з держав, які вже потерпають від феномену «відтоку мізків».