Брюссель – Наприкінці квітня Єврокомісія та український уряд підбиватимуть підсумки наближення України до безвізового режиму. На той час стане відомо, які зроблено досягнення для безпеки кордонів, обміну даними та іншими умовами, необхідними для вільного руху українців Європою. Тим часом, у Брюсселі зауважують, що хоча влада України й висловлює велике бажання скасувати візи, між заявами офіційного Києва та реальними кроками з виконанням умов «дорожньої карти» все ж існують чималі розбіжності.
Стефано Мансервісі, голова директорату Єврокомісії, який опікується загальними та внутрішніми справами, доволі оптимістичний. На його думку, незабаром мобільність та свобода пересувань українців має бути ще більшою. Переговори щодо системи, яка полегшуватиме їхні подорожі до Євросоюзу, вже завершені. Наразі триває інший діалог, результатом якого має стати повне скасування візового режиму.
«Очевидно, що це вимагає від українців низки реформ, так, як це було здійснено у країнах Західних Балкан, – каже представник Єврокомісії. – Мета одна: у недалекому майбутньому кордони України та Євросоюзу стануть, так би мовити, ще «спільнішими». Громадяни подорожуватимуть вільніше й активніше. Досвід пілотного експерименту під час Євро-2012 також наблизить нас до цієї мети. Отже, ми над цим уже працюємо».
Щоправда, управління та організація руху на шенгенських кордонах, особливо на східних кордонах України, стане ще складнішою і вимогливішою. Експерт із новітніх систем практичного управління кордонами ЄС Джер Далі каже, що важливим елементом співробітництва у цій сфері стане впровадження Україною таких же стандартів, як і у Євросоюзі. І, головне, довіра, яка повинна панувати у співробітництві українців та країн Шенгену. Водночас, доведення українських систем до рівня європейських пов’язане з чималими коштами, які тепер, у часи економічної нестабільності, знайти доволі непросто.
Де Україна в безвізовому процесі?
Оцінити досягнення у виконанні плану дій для входження України до безвізового режиму мають через місяць, сказав Радіо Свобода голова директорату Єврокомісії із загальних та внутрішніх справ Стефано Мансервісі.
«Я матиму зустріч 23 квітня на рівні міністрів для тестування та визначення, на якому рівні перебуває Україна, – зауважує він. – Із заступником міністра закордонних справ ми маємо регулярний зв’язок. Я бачу, що українці доволі серйозно ставляться до цього процесу. Щоправда, він не простий, бо це процес реформ. Україна висловлює велике бажання, але часом існує деяка розбіжність між цим бажанням та дійсністю».
З огляду на те, що надалі кількість тих, що подорожують Шенгенським простором значно зростатиме, місцеві експерти вже думають, як уникнути теперішніх та майбутніх черг на перехідних пунктах.
Фахівці зазначають, що майбутні шенгенські кордони будуть розумніші, швидші й ефективніші. Насамперед, завдяки впровадженню новітніх електронних систем контролю. В ідеалі, перетин кордону через десяток років нагадуватиме користування громадським транспортом: людина входить на пункт контролю, сканує свій паспорт, і прохід вільний.
Стефано Мансервісі, голова директорату Єврокомісії, який опікується загальними та внутрішніми справами, доволі оптимістичний. На його думку, незабаром мобільність та свобода пересувань українців має бути ще більшою. Переговори щодо системи, яка полегшуватиме їхні подорожі до Євросоюзу, вже завершені. Наразі триває інший діалог, результатом якого має стати повне скасування візового режиму.
«Очевидно, що це вимагає від українців низки реформ, так, як це було здійснено у країнах Західних Балкан, – каже представник Єврокомісії. – Мета одна: у недалекому майбутньому кордони України та Євросоюзу стануть, так би мовити, ще «спільнішими». Громадяни подорожуватимуть вільніше й активніше. Досвід пілотного експерименту під час Євро-2012 також наблизить нас до цієї мети. Отже, ми над цим уже працюємо».
Щоправда, управління та організація руху на шенгенських кордонах, особливо на східних кордонах України, стане ще складнішою і вимогливішою. Експерт із новітніх систем практичного управління кордонами ЄС Джер Далі каже, що важливим елементом співробітництва у цій сфері стане впровадження Україною таких же стандартів, як і у Євросоюзі. І, головне, довіра, яка повинна панувати у співробітництві українців та країн Шенгену. Водночас, доведення українських систем до рівня європейських пов’язане з чималими коштами, які тепер, у часи економічної нестабільності, знайти доволі непросто.
Де Україна в безвізовому процесі?
Оцінити досягнення у виконанні плану дій для входження України до безвізового режиму мають через місяць, сказав Радіо Свобода голова директорату Єврокомісії із загальних та внутрішніх справ Стефано Мансервісі.
«Я матиму зустріч 23 квітня на рівні міністрів для тестування та визначення, на якому рівні перебуває Україна, – зауважує він. – Із заступником міністра закордонних справ ми маємо регулярний зв’язок. Я бачу, що українці доволі серйозно ставляться до цього процесу. Щоправда, він не простий, бо це процес реформ. Україна висловлює велике бажання, але часом існує деяка розбіжність між цим бажанням та дійсністю».
З огляду на те, що надалі кількість тих, що подорожують Шенгенським простором значно зростатиме, місцеві експерти вже думають, як уникнути теперішніх та майбутніх черг на перехідних пунктах.
Фахівці зазначають, що майбутні шенгенські кордони будуть розумніші, швидші й ефективніші. Насамперед, завдяки впровадженню новітніх електронних систем контролю. В ідеалі, перетин кордону через десяток років нагадуватиме користування громадським транспортом: людина входить на пункт контролю, сканує свій паспорт, і прохід вільний.