Прага – Київ – Вікторія Булітко – володарка одразу двох цьогорічних «Київських Пекторалей»: за кращу жіночу роль у виставі Київського національного академічного театру на Подолі «Минулого літа у Чулимську» за п’єсою Олександра Вампілова, і як співавтор кращої музичної концепції вистави, пісні в якій сама й виконувала. Для театральних фанів ім’я молодої акторки не нове, її добре знають глядачі не лише Києва, а й Запоріжжя, де актриса раніше працювала у Театрі молоді. Вікторія Булітко розповіла Радіо Свобода, що це була її «перша в житті номінація» на якусь премію взагалі і, звичайно ж, перша справжня нагорода!
– Тобто можна сказати, що Ви – наймолодша з цьогорічних номінантів?
– Ну, я думаю, так. Одна з наймолодших. Наскільки я бачила, кого номінують, то так. Ну, ще Кухарський Вася з нашого театру. Я знаю, що він молодший за мене.
– Вікторіє, як довго Ви працюєте в театрі на Подолі?
– Я працюю тут з 2008 року. Ось почався четвертий рік, і я дуже люблю цей театр і ніколи не хочу його покинути. Це для мене «альма матер».
– Ви – відома комедійна артистка, і Вас багато хто бачив у телевізійних проектах, зокрема в українській «Великій різниці». А ось у цій ролі в «Минулого літа в Чулимську» – це зовсім якийсь інший рівень. Кому Ви завдячуєте тим, що Вас відкрили в цьому іншому іміджі?
– Завдячую тільки Віталію Юхимовичу (Малахову). Тому, що тільки він... От мені завжди говорять: «От ти ще й драматична, трагедійна актриса»... Але ніхто до цього часу, ніхто не наважився мене в цьому амплуа використати. Ніхто не спробував. Тільки Малахов! Тому я йому вдячна, і я його люблю, і я вважаю, що він – геній. І... Я можу довго це казати і… Я йому буду вклонятися все життя.
– Як Ви вважаєте, як на Вашій творчості відіб’ється «Пектораль»? Наскільки це вплине на Ваші майбутні ролі, на Вашу популярність?
– Ви знаєте, мені здається, це ніяк не вплине, чесно кажучи. Так, є така можливість, що на мене звернуть свою увагу режисери інші, може, кінорежисери, які зможуть мене теж використати в такому амплуа. Ось це для мене такий плюс був би. А так – в житті, мені здається, що всі ці номінації, лауреатства, що це все не так і важливо в житті. Може, я проста людина дуже?
На відео – уривок із вистави «Минулого літа в Чулимську» Київського національного академічного театру на Подолі з піснею «Холодно», яку написала і виконує Вікторія Булітко.
– Тобто можна сказати, що Ви – наймолодша з цьогорічних номінантів?
– Ну, я думаю, так. Одна з наймолодших. Наскільки я бачила, кого номінують, то так. Ну, ще Кухарський Вася з нашого театру. Я знаю, що він молодший за мене.
– Вікторіє, як довго Ви працюєте в театрі на Подолі?
– Я працюю тут з 2008 року. Ось почався четвертий рік, і я дуже люблю цей театр і ніколи не хочу його покинути. Це для мене «альма матер».
– Ви – відома комедійна артистка, і Вас багато хто бачив у телевізійних проектах, зокрема в українській «Великій різниці». А ось у цій ролі в «Минулого літа в Чулимську» – це зовсім якийсь інший рівень. Кому Ви завдячуєте тим, що Вас відкрили в цьому іншому іміджі?
– Завдячую тільки Віталію Юхимовичу (Малахову). Тому, що тільки він... От мені завжди говорять: «От ти ще й драматична, трагедійна актриса»... Але ніхто до цього часу, ніхто не наважився мене в цьому амплуа використати. Ніхто не спробував. Тільки Малахов! Тому я йому вдячна, і я його люблю, і я вважаю, що він – геній. І... Я можу довго це казати і… Я йому буду вклонятися все життя.
– Як Ви вважаєте, як на Вашій творчості відіб’ється «Пектораль»? Наскільки це вплине на Ваші майбутні ролі, на Вашу популярність?
– Ви знаєте, мені здається, це ніяк не вплине, чесно кажучи. Так, є така можливість, що на мене звернуть свою увагу режисери інші, може, кінорежисери, які зможуть мене теж використати в такому амплуа. Ось це для мене такий плюс був би. А так – в житті, мені здається, що всі ці номінації, лауреатства, що це все не так і важливо в житті. Може, я проста людина дуже?
На відео – уривок із вистави «Минулого літа в Чулимську» Київського національного академічного театру на Подолі з піснею «Холодно», яку написала і виконує Вікторія Булітко.