Рівне – Стереотип про повільних балтійців за два напружених дні змагань розвіяли медики із литовського Каунаса. Саме їм дісталася перемога серед 33-х команд автомобілів «Швидкої допомоги» з українських, польських, литовських та данських рятувальних служб. Упродовж двох діб учасники ралі демонстрували свою вправність у найважливішій справі – порятунку життя.
У сосновому бору під Рівним бригади «швидких» та реанімобілів виконували завдання за легендами, серед яких – масові ураження людей, звільнення заручників, отруєння і складні дорожньо-транспортні пригоди. Керівник запорізької команди Євген Науменко каже, що завдання максимально наближені до реальних кризових ситуацій, яких у сучасному світі побільшало. Підґрунтям успіху медико-рятувальної операції в таких випадках є співпраця між службами спасіння – МНС, ДАІ і медиками. «Адже в підсумку ми єдина система надання допомоги», – зазначив лікар.
Медики визнають – оснащеність закордонних команд на порядок вища, неоднакова вона і в українських команд. Журналісти навіть засумнівалися, чи за необхідності львів’ян обслуговують такі ж сучасні реанімобілі. На що львівський медик і рятувальниця, учасниця ліквідації хімічної аварії в Ожидові Людмила Гера відповіла, що автомобілі, як і все оснащення львівського Центру медицини катастроф – оснащені за останнім словом медичної техніки, і у разі потреби можуть працювати як підрозділ військового шпиталю.
У рівнян із оснащенням дещо складніше, зауважив начальник обласного управління охорони здоров’я Юрій Бойко. «Трошки заздрісно, – каже він. – Але ми розробили в себе на Рівненщині план розвитку медичної допомоги, і цього року стартуємо. Якщо втілимо – будуть і нові автомобілі, і форма, обладнання цілком сучасне, на рівні Європи».
Заздрити по-доброму, щоб переймати досвід і домагатися нового оснащення радить українцям і учасник польсько-данської команди Томаш Баран, який працює у філіалі відомої данської рятувальної служби «Фолкмедицина». Хоча загалом польські реанімобілі мають все необхідне для порятунку, Томашу пощастило більше, бо його станція – це «вищий клас», тут є для порятунку абсолютно все. Але, зауважує Томаш, найбільшою цінністю його фірми і власне, системи порятунку є люди, які тут працюють, вони мають 11-15 років фахового досвіду.
Чим важче на змаганнях – тим легше на викликах
Команди змагалися не лише вдень, а й уночі, демонструючи не лише вправність лікаря і фахові знання, а й фізичну підготовку та швидкість пересування до місця надзвичайної події. Нині за українським законодавством «швидка допомога» повинна дістатися до хворого не більше ніж за 20 хвилин за межами міста, і не більше ніж за 10 – у містах. Щоправда, на практиці все відбувається не завжди, як хотілося б. Місяць тому, коли під Луцьком під колеса «маршрутки» потрапили жінка з дитиною, на місце ДТП майже годину діставалася «швидка». Врятувати жінку не вдалося. Подібні випадки щомісяця фіксують у різних частинах України, часто основною причиною є незадовільна організація медичної допомоги.
Лікарям доводиться діставатися до хворих у багатоповерхівки без ліфтів, натрапляти на хуліганів та грабіжників, а то й втрапляти у ДТП – здебільшого через недотримання правил водіями, котрі не вважають за потрібне давати зелену дорогу реанімобілю чи «швидкій». В таких ситуаціях особливу вагу має вміння швидко віднайти правильне рішення, від якого часто залежить людське життя, каже виїзний лікар «швидкої» Рівненської бригади інтенсивної терапії Василь Краков’ян. Порятунком від стресів для самих медиків є їхній своєрідний гумор, однак і він не допомагає, якщо врятувати людину не вдається.
Допомагатимуть іноземним футбольним вболівальникам
На запитання про володіння іноземними мовами, Василь Краков’ян відповів напівжартома: «Російська мова в нас тепер іноземна. А все решта – в межах того, що навчали в інституті… До Євро-2012 почали в Києві цим займатися. А в нас: знаєш – добре, не знаєш – буде й так».
Тим не менше українські лікарі переконують: у разі необхідності порятунок і медичну допомогу туристам нададуть на належному рівні і в повному обсязі.
А начальник відділу екстреної медичної допомоги МОЗ України Михайло Стрельніков зауважив: «Сюди приїдуть футбольні хулігани, молоді люди, бешкетники, потенційно небезпечний контингент, якому може знадобитись наша допомога».
Як повідомив голова журі, завідувач кафедри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Тернопільського медичного університету Арсен Гудима, найбільш злагоджену роботу під час медичного ралі показала команда станції швидкої медичної допомоги з Каунаса. Ненабагато поступається литовцям українська приватна медична клініка «Борис». А ось серед державних рятувально-медичних установ найсильнішими виявились медики Харкова.
Учасники медичного ралі взяли участь у конференції з обговорення шляхів створення єдиної системи екстреної медичної допомоги в Україні.
У сосновому бору під Рівним бригади «швидких» та реанімобілів виконували завдання за легендами, серед яких – масові ураження людей, звільнення заручників, отруєння і складні дорожньо-транспортні пригоди. Керівник запорізької команди Євген Науменко каже, що завдання максимально наближені до реальних кризових ситуацій, яких у сучасному світі побільшало. Підґрунтям успіху медико-рятувальної операції в таких випадках є співпраця між службами спасіння – МНС, ДАІ і медиками. «Адже в підсумку ми єдина система надання допомоги», – зазначив лікар.
Медики визнають – оснащеність закордонних команд на порядок вища, неоднакова вона і в українських команд. Журналісти навіть засумнівалися, чи за необхідності львів’ян обслуговують такі ж сучасні реанімобілі. На що львівський медик і рятувальниця, учасниця ліквідації хімічної аварії в Ожидові Людмила Гера відповіла, що автомобілі, як і все оснащення львівського Центру медицини катастроф – оснащені за останнім словом медичної техніки, і у разі потреби можуть працювати як підрозділ військового шпиталю.
У рівнян із оснащенням дещо складніше, зауважив начальник обласного управління охорони здоров’я Юрій Бойко. «Трошки заздрісно, – каже він. – Але ми розробили в себе на Рівненщині план розвитку медичної допомоги, і цього року стартуємо. Якщо втілимо – будуть і нові автомобілі, і форма, обладнання цілком сучасне, на рівні Європи».
Заздрити по-доброму, щоб переймати досвід і домагатися нового оснащення радить українцям і учасник польсько-данської команди Томаш Баран, який працює у філіалі відомої данської рятувальної служби «Фолкмедицина». Хоча загалом польські реанімобілі мають все необхідне для порятунку, Томашу пощастило більше, бо його станція – це «вищий клас», тут є для порятунку абсолютно все. Але, зауважує Томаш, найбільшою цінністю його фірми і власне, системи порятунку є люди, які тут працюють, вони мають 11-15 років фахового досвіду.
Чим важче на змаганнях – тим легше на викликах
Команди змагалися не лише вдень, а й уночі, демонструючи не лише вправність лікаря і фахові знання, а й фізичну підготовку та швидкість пересування до місця надзвичайної події. Нині за українським законодавством «швидка допомога» повинна дістатися до хворого не більше ніж за 20 хвилин за межами міста, і не більше ніж за 10 – у містах. Щоправда, на практиці все відбувається не завжди, як хотілося б. Місяць тому, коли під Луцьком під колеса «маршрутки» потрапили жінка з дитиною, на місце ДТП майже годину діставалася «швидка». Врятувати жінку не вдалося. Подібні випадки щомісяця фіксують у різних частинах України, часто основною причиною є незадовільна організація медичної допомоги.
Лікарям доводиться діставатися до хворих у багатоповерхівки без ліфтів, натрапляти на хуліганів та грабіжників, а то й втрапляти у ДТП – здебільшого через недотримання правил водіями, котрі не вважають за потрібне давати зелену дорогу реанімобілю чи «швидкій». В таких ситуаціях особливу вагу має вміння швидко віднайти правильне рішення, від якого часто залежить людське життя, каже виїзний лікар «швидкої» Рівненської бригади інтенсивної терапії Василь Краков’ян. Порятунком від стресів для самих медиків є їхній своєрідний гумор, однак і він не допомагає, якщо врятувати людину не вдається.
Допомагатимуть іноземним футбольним вболівальникам
На запитання про володіння іноземними мовами, Василь Краков’ян відповів напівжартома: «Російська мова в нас тепер іноземна. А все решта – в межах того, що навчали в інституті… До Євро-2012 почали в Києві цим займатися. А в нас: знаєш – добре, не знаєш – буде й так».
Тим не менше українські лікарі переконують: у разі необхідності порятунок і медичну допомогу туристам нададуть на належному рівні і в повному обсязі.
А начальник відділу екстреної медичної допомоги МОЗ України Михайло Стрельніков зауважив: «Сюди приїдуть футбольні хулігани, молоді люди, бешкетники, потенційно небезпечний контингент, якому може знадобитись наша допомога».
Як повідомив голова журі, завідувач кафедри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Тернопільського медичного університету Арсен Гудима, найбільш злагоджену роботу під час медичного ралі показала команда станції швидкої медичної допомоги з Каунаса. Ненабагато поступається литовцям українська приватна медична клініка «Борис». А ось серед державних рятувально-медичних установ найсильнішими виявились медики Харкова.
Учасники медичного ралі взяли участь у конференції з обговорення шляхів створення єдиної системи екстреної медичної допомоги в Україні.