Київ – Новий проект генерального плану розвитку Києва, громадське обговорення якого триває, збільшить площу зелених насаджень української столиці, наголошують його розробники та представники міської влади. Натомість незалежні екологи наводять розрахунки, за якими реальна площа зелених зон може зменшитися в разі зміни генерального плану Києва.
Зелені зони займають 56 відсотків від загальної площі Києва, тому він вважається найзеленішим містом Європи. Такі дані наводить Головне управління архітектури й містобудування КМДА. Мета нового проекту генерального плану, який нині винесено на громадське обговорення, – зберегти та збільшити частку зелених зон, заявив у вівторок на круглому столі, присвяченому пропозиціям до генплану, заступник головного архітектора Києва Андрій Куделін.
«Нині ми отримали 813 пропозицій щодо генерального плану, 570 з них уже включені до нього. У 260 випадках кияни пропонують зберегти та розширити ті чи інші зелені зони», – зауважив Куделін.
Керівник об’єднання «Інститут Генерального плану міста Києва» Сергій Броневицький повідомив, що враховуючи думку мешканців міста, загальну площу зелених територій Києва збільшать із 5100 до 7400 гектарів, а частина територій як-от Труханів Острів та Гідропарк стануть заповідними.
«Для цих територій треба встановити зонування, виділити зони громадського відпочинку, якщо ж у зелених чи заповідних зонах є кафе чи інші громадські заклади, то їх територію слід не виводити за межі заповідника, а встановити для них режим, який би не шкодив довколишній місцевості», – наголосив Сергій Броневицький.
Таку концепцію розвитку зелених зон у майбутньому генплані на круглому столі підтримали і представники Міністерства екології та природних ресурсів, і архітектори, які розробляли чинний генплан.
Зелені легені «виростять» за рахунок створення нових парків у лісі – еколог
Втім, частина громадськості та екологів дотримуються іншої думки.
Якщо київська влада схвалить цей проект генерального плану міста, зелених зон стане більше на папері, а в реальності їх забудовуватимуть, наводить незалежні розрахунки екологічної громадськості заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.
«Якщо реалізувати Генплан, який зараз розробили, зникне кожен дев’ятий квадратний метр парків і скверів у столиці, – каже він. – Це 400 гектарів у межах забудови, і понад 4000 гектарів міських лісів. Це, зрештою, навіть не новий генеральний план, а копія чинного, в який лише домалювали ті ділянки, які Київрада роздала всупереч ньому».
Олексій Василюк пояснив, як відбувається де-юре збільшення зелених зон у новому генплані. «Мабуть, всі кияни розуміють, що у столиці немає порожніх місць, на яких можна було б створити нові зелені зони. Адже під це не будуть зносити будівлі чи звужувати магістралі. Київрада ухвалила таке рішення: частину міських лісів довкола Києва визнати буферними парками, і доплюсувати їх до загальної кількості парків та скверів. І це дає змогу без шкоди для статистики забудовувати зелені зони у центрі», – зазначив еколог.
Щоб цього не відбулося, Національний екологічний центр та інші українські екологічні організації домагаються того, щоб новий генеральний план не ухвалювали, а натомість продовжував діяти нинішній генплан, розрахований до 2020 року.
Зелені зони займають 56 відсотків від загальної площі Києва, тому він вважається найзеленішим містом Європи. Такі дані наводить Головне управління архітектури й містобудування КМДА. Мета нового проекту генерального плану, який нині винесено на громадське обговорення, – зберегти та збільшити частку зелених зон, заявив у вівторок на круглому столі, присвяченому пропозиціям до генплану, заступник головного архітектора Києва Андрій Куделін.
«Нині ми отримали 813 пропозицій щодо генерального плану, 570 з них уже включені до нього. У 260 випадках кияни пропонують зберегти та розширити ті чи інші зелені зони», – зауважив Куделін.
Керівник об’єднання «Інститут Генерального плану міста Києва» Сергій Броневицький повідомив, що враховуючи думку мешканців міста, загальну площу зелених територій Києва збільшать із 5100 до 7400 гектарів, а частина територій як-от Труханів Острів та Гідропарк стануть заповідними.
«Для цих територій треба встановити зонування, виділити зони громадського відпочинку, якщо ж у зелених чи заповідних зонах є кафе чи інші громадські заклади, то їх територію слід не виводити за межі заповідника, а встановити для них режим, який би не шкодив довколишній місцевості», – наголосив Сергій Броневицький.
Таку концепцію розвитку зелених зон у майбутньому генплані на круглому столі підтримали і представники Міністерства екології та природних ресурсів, і архітектори, які розробляли чинний генплан.
Зелені легені «виростять» за рахунок створення нових парків у лісі – еколог
Втім, частина громадськості та екологів дотримуються іншої думки.
Якщо київська влада схвалить цей проект генерального плану міста, зелених зон стане більше на папері, а в реальності їх забудовуватимуть, наводить незалежні розрахунки екологічної громадськості заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.
«Якщо реалізувати Генплан, який зараз розробили, зникне кожен дев’ятий квадратний метр парків і скверів у столиці, – каже він. – Це 400 гектарів у межах забудови, і понад 4000 гектарів міських лісів. Це, зрештою, навіть не новий генеральний план, а копія чинного, в який лише домалювали ті ділянки, які Київрада роздала всупереч ньому».
Київрада ухвалила рішення: частину міських лісів довкола Києва визнати буферними парками, і доплюсувати їх до загальної кількості. Це дає змогу без шкоди для статистики забудовувати зелені зони у центріеколог Олексій Василюк
Олексій Василюк пояснив, як відбувається де-юре збільшення зелених зон у новому генплані. «Мабуть, всі кияни розуміють, що у столиці немає порожніх місць, на яких можна було б створити нові зелені зони. Адже під це не будуть зносити будівлі чи звужувати магістралі. Київрада ухвалила таке рішення: частину міських лісів довкола Києва визнати буферними парками, і доплюсувати їх до загальної кількості парків та скверів. І це дає змогу без шкоди для статистики забудовувати зелені зони у центрі», – зазначив еколог.
Щоб цього не відбулося, Національний екологічний центр та інші українські екологічні організації домагаються того, щоб новий генеральний план не ухвалювали, а натомість продовжував діяти нинішній генплан, розрахований до 2020 року.