Прага – Європейські дипломати у Києві звертають увагу на зміцнення владних і фінансових позицій «Сім’ї» Президента України та кумівство у владі, що відображається у вибірковості правосуддя та свавіллі правлячих верхів. Експерти також попереджають, що фінансова ситуація України стає все більш загрозливою і влада у Києві готова здавати позиції Москві заради подачок з боку «могутнього сусіда». Низка світових видань коментує смерть у будинку для людей старшого віку в Німеччині у віці 91-го року Івана Дем’янюка, звинуваченого у причетності до нацистських злочинів.
Ендрю Ретман із брюссельського видання EUObserver зауважує, що жахливий випадок із зґвалтованою та підпаленою насильниками дівчиною у Миколаєві, Оксаною Макар, свідчить про наростання серйозної проблеми українського суспільства – «зневаги до закону з боку людей при владі». Видання цитує європейського дипломата у Києві: «Якщо ви – син чи племінник того, хто при владі, ви можете спокійно уникнути покарання від правосуддя у скоєному злочині. Кумівство і нестача поваги до закону шириться Україною. Якщо взяти для прикладу сина Президента Януковича (Олександра) – він став одним зі ста найбагатших людей в державі з того часу, як до влади прийшов його тато. Такого роду речі не мають місця у нормальних країнах. Це – дійсно прикордонна з Європою держава». Ендрю Ретман продовжує, що другий син Януковича, молодший Віктор, є членом парламенту, де рідко з’являється, і був зафіксований настільки п’яним, що не міг втрапити у двері власного помешкання. «І жодні проблеми, – наголошує Ретман, – не шкодять становищу Віктора Януковича-молодшого». Явище недоторканності рідних владного кола людей має в Україні назву – «мажори» – і перелік їхньої безкарності вже дуже довгий. Люди з України шукають захисту від свавілля своїх владних сил та їхніх безкарних родичів саме в ЄС, хоча Україна не є навіть кандидатом на членство в ЄС і тому дипломати Євросоюзу в Києві часто розводять руками у відповідь на звертання українців про допомогу проти беззаконня своєї влади та її кумів. Спроба посла ЄС в Україні вказати на небезпеку наростання масштабів корупції та беззаконня в українському суспільстві завершилася тим, що МЗС у Києві мовляв «закрило рота» цьому дипломату. Все більше переслідувань зазнають за критику влади місцеві журналісти, котрі вказують на зростання незаконних багатств Президента та його родини. А тим часом смерть відомого українського журналіста Георгія Гонгадзе, вбитого за вказівками владних верхів у 2000 році, так і залишається до сьогодні не розкритою до кінця. Родина Гонгадзе лише констатує, що люди, котрі давали вказівку вбити Георгія, гуляють сьогодні на свободі.
Лондонська Financial Times зауважує, що світові фінансово-рейтингові агентства понизили минулого тижня перспективи кредитування України до «негативного» рангу. На це вплинули визнання глави уряду України необхідності реструктуризації понад трьох мільярдів доларів із суми повернення Києвом боргу МВФ цього року. Україні цього року необхідно покрити боргові зобов’язання, як зовнішні, так і внутрішні, на суму понад 9 мільярдів доларів США. Відсутність прогресу в переговорах Києва з МВФ та на газових переговорах із Москвою – все це лякає міжнародних інвесторів в Україні. Тим більше, коли влада обіцяє потратити ще 3 мільярди на популістське підвищення пенсій та соціальних платежів, щоб досягнути більшої підтримки громадян на жовтневих парламентських виборах цього року. Експерти попереджають, що такі популістські кроки лише погрішать фінансове становище України, котре й без того вже є ризикованим. Владі катастрофічно не вистачає готівки, зауважують експерти, «уряд з усе більшим відчаєм шукає де б позичити, хоч на короткий час». А наступні роки – 2013-й, 2014-й – ще похмуріші для України за фінансовими прогнозами, коли виплати зовнішніх боргів стануть ще більшими. Тому курс нинішньої влади в Києві не можна назвати «життєздатним», резюмує газета з Лондона.
Австрійська Die Presse констатує смерть «нацистського злочинця Івана Дем’янюка перед покаранням», про що шкодують та розчаровані в Ізраїлі. Так, мисливець за нацистами з ізраїльського Центру Візенталя, Ефраїм Зурофф, сказав газеті з Відня, що Дем’янюк мав би закінчити життя у в’язниці, щонайменше, як «винний у злочинах». «Я, безумовно, бажав би, щоб він помер у в’язниці, до якої його засудив суд, але цього, на жаль, не сталося», – зазначив Зурофф. Жертви Голокосту з Ізраїлю також обурені, що Дем’янюка засудили, але не покарали. «Вбивця, котрий уникнув диби і обманув правосуддя знову й знову, помер в німецькому будинку перестарілих, а не в камері в’язниці, до якої він був засуджений», – каже одна з жертв Голокосту в Ізраїлі. Дем’янюк помер 16 березня, у суботу, у віці 91-го року, в буднику санаторного типу для людей старшого віку в Розенґаймі поблизу Мюнхена. Газета цитує сина Джона Дем’янюка, який проживає у США, що батько став для правосуддя Німеччини «цапом відбувайлом», «жертвою, що вціліла від радянської та нацистської безпощадності, яка терпіла від народження до своєї смерті». «Німеччина, – як сказав син Івана Дем’янюка газеті з Відня, – на велику її ганьбу, зробила з тата цапа відбувайла і поклала на нього, як безпорадного українського військовополоненого, відповідальність за дії нацистської держави».
Впливова The Wall Street Journal зауважує, що «засудження Дем’янюка німецьким судом допомогло встановити новий німецький юридичний прецедент, коли Дем’янюк став першим звинуваченим виключно на основі його нібито служіння в охороні нацистського табору, без свідчень того, що він дійсно брав участь безпосередньо у вбивствах». Тут також відзначено, що суд у Мюнхені ігнорував сумніви навіть американського слідства, документ ФБР США, де ставиться під сумнів нацистське посвідчення Івана Дем’янюка, котре на Заході отримали з московських архівів КГБ і яке могло бути підроблене радянськими спецслужбами. Видання зауважує, що перший суд над Дем’янюком в Ізраїлі закінчився виправданням українця через помилку в ідентифікації його з іншим українським охоронцем у нацистських таборах. Суд в Ізраїлі, як наголошує The Wall Street Journal, «відмовився відкривати нову справу через неможливість підсудності двічі на основі одного й того ж звинувачення». Суд 1986 року в Ізраїлі помилково засудив Дем’янюка до кари смерті і підсудний відбув 7 років ув’язнення перед своїм оправданням у 1993 році. Видання наводить слова президента Центральної ради євреїв Німеччини Дітера Ґрауманна, який каже, що «не зважаючи на весь трагізм смерті, у цьому випадку важливо наголосити на правильності суду і вироку над Дем’янюком». «Правосуддя не знає обмежень і вік не захищає від покарання. Тут мова йшла не про помсту, а про правосуддя», – наголосив Дітер Ґрауманн.
Ендрю Ретман із брюссельського видання EUObserver зауважує, що жахливий випадок із зґвалтованою та підпаленою насильниками дівчиною у Миколаєві, Оксаною Макар, свідчить про наростання серйозної проблеми українського суспільства – «зневаги до закону з боку людей при владі». Видання цитує європейського дипломата у Києві: «Якщо ви – син чи племінник того, хто при владі, ви можете спокійно уникнути покарання від правосуддя у скоєному злочині. Кумівство і нестача поваги до закону шириться Україною. Якщо взяти для прикладу сина Президента Януковича (Олександра) – він став одним зі ста найбагатших людей в державі з того часу, як до влади прийшов його тато. Такого роду речі не мають місця у нормальних країнах. Це – дійсно прикордонна з Європою держава». Ендрю Ретман продовжує, що другий син Януковича, молодший Віктор, є членом парламенту, де рідко з’являється, і був зафіксований настільки п’яним, що не міг втрапити у двері власного помешкання. «І жодні проблеми, – наголошує Ретман, – не шкодять становищу Віктора Януковича-молодшого». Явище недоторканності рідних владного кола людей має в Україні назву – «мажори» – і перелік їхньої безкарності вже дуже довгий. Люди з України шукають захисту від свавілля своїх владних сил та їхніх безкарних родичів саме в ЄС, хоча Україна не є навіть кандидатом на членство в ЄС і тому дипломати Євросоюзу в Києві часто розводять руками у відповідь на звертання українців про допомогу проти беззаконня своєї влади та її кумів. Спроба посла ЄС в Україні вказати на небезпеку наростання масштабів корупції та беззаконня в українському суспільстві завершилася тим, що МЗС у Києві мовляв «закрило рота» цьому дипломату. Все більше переслідувань зазнають за критику влади місцеві журналісти, котрі вказують на зростання незаконних багатств Президента та його родини. А тим часом смерть відомого українського журналіста Георгія Гонгадзе, вбитого за вказівками владних верхів у 2000 році, так і залишається до сьогодні не розкритою до кінця. Родина Гонгадзе лише констатує, що люди, котрі давали вказівку вбити Георгія, гуляють сьогодні на свободі.
Лондонська Financial Times зауважує, що світові фінансово-рейтингові агентства понизили минулого тижня перспективи кредитування України до «негативного» рангу. На це вплинули визнання глави уряду України необхідності реструктуризації понад трьох мільярдів доларів із суми повернення Києвом боргу МВФ цього року. Україні цього року необхідно покрити боргові зобов’язання, як зовнішні, так і внутрішні, на суму понад 9 мільярдів доларів США. Відсутність прогресу в переговорах Києва з МВФ та на газових переговорах із Москвою – все це лякає міжнародних інвесторів в Україні. Тим більше, коли влада обіцяє потратити ще 3 мільярди на популістське підвищення пенсій та соціальних платежів, щоб досягнути більшої підтримки громадян на жовтневих парламентських виборах цього року. Експерти попереджають, що такі популістські кроки лише погрішать фінансове становище України, котре й без того вже є ризикованим. Владі катастрофічно не вистачає готівки, зауважують експерти, «уряд з усе більшим відчаєм шукає де б позичити, хоч на короткий час». А наступні роки – 2013-й, 2014-й – ще похмуріші для України за фінансовими прогнозами, коли виплати зовнішніх боргів стануть ще більшими. Тому курс нинішньої влади в Києві не можна назвати «життєздатним», резюмує газета з Лондона.
Австрійська Die Presse констатує смерть «нацистського злочинця Івана Дем’янюка перед покаранням», про що шкодують та розчаровані в Ізраїлі. Так, мисливець за нацистами з ізраїльського Центру Візенталя, Ефраїм Зурофф, сказав газеті з Відня, що Дем’янюк мав би закінчити життя у в’язниці, щонайменше, як «винний у злочинах». «Я, безумовно, бажав би, щоб він помер у в’язниці, до якої його засудив суд, але цього, на жаль, не сталося», – зазначив Зурофф. Жертви Голокосту з Ізраїлю також обурені, що Дем’янюка засудили, але не покарали. «Вбивця, котрий уникнув диби і обманув правосуддя знову й знову, помер в німецькому будинку перестарілих, а не в камері в’язниці, до якої він був засуджений», – каже одна з жертв Голокосту в Ізраїлі. Дем’янюк помер 16 березня, у суботу, у віці 91-го року, в буднику санаторного типу для людей старшого віку в Розенґаймі поблизу Мюнхена. Газета цитує сина Джона Дем’янюка, який проживає у США, що батько став для правосуддя Німеччини «цапом відбувайлом», «жертвою, що вціліла від радянської та нацистської безпощадності, яка терпіла від народження до своєї смерті». «Німеччина, – як сказав син Івана Дем’янюка газеті з Відня, – на велику її ганьбу, зробила з тата цапа відбувайла і поклала на нього, як безпорадного українського військовополоненого, відповідальність за дії нацистської держави».
Впливова The Wall Street Journal зауважує, що «засудження Дем’янюка німецьким судом допомогло встановити новий німецький юридичний прецедент, коли Дем’янюк став першим звинуваченим виключно на основі його нібито служіння в охороні нацистського табору, без свідчень того, що він дійсно брав участь безпосередньо у вбивствах». Тут також відзначено, що суд у Мюнхені ігнорував сумніви навіть американського слідства, документ ФБР США, де ставиться під сумнів нацистське посвідчення Івана Дем’янюка, котре на Заході отримали з московських архівів КГБ і яке могло бути підроблене радянськими спецслужбами. Видання зауважує, що перший суд над Дем’янюком в Ізраїлі закінчився виправданням українця через помилку в ідентифікації його з іншим українським охоронцем у нацистських таборах. Суд в Ізраїлі, як наголошує The Wall Street Journal, «відмовився відкривати нову справу через неможливість підсудності двічі на основі одного й того ж звинувачення». Суд 1986 року в Ізраїлі помилково засудив Дем’янюка до кари смерті і підсудний відбув 7 років ув’язнення перед своїм оправданням у 1993 році. Видання наводить слова президента Центральної ради євреїв Німеччини Дітера Ґрауманна, який каже, що «не зважаючи на весь трагізм смерті, у цьому випадку важливо наголосити на правильності суду і вироку над Дем’янюком». «Правосуддя не знає обмежень і вік не захищає від покарання. Тут мова йшла не про помсту, а про правосуддя», – наголосив Дітер Ґрауманн.