Прага – Чеська літературна україністика збагатилась новим твором – антологією сучасного українського оповідання. Книжка називається «Україно, давай, Україно!», до неї увійшли оповідання 44 авторів як із України, так і з української діаспори. Над перекладом творів на чеську працювали досвідчені перекладачі разом зі студентами, які вивчають українську мову в університетах Праги і Брна. Видавці переконані, що книжка на полицях не залежиться.
Працювати над антологією було не просто, зате дуже цікаво, тому що сучасна українська література багата і автурою, й жанровим розмаїттям, зауважила в інтерв’ю Радіо Свобода укладач антології Люція Ржегоржікова.
«Коли видавництво звернулось до мене з проханням укласти збірку сучасних українських оповідань, мене це дуже захопило, – каже вона. – Це було продовженням дослідження української літератури, яким я займалась під час праці над дисертацією в університеті Масарика у місті Брно. Робота над книжкою тривала п’ять років, я б сама з тим не впоралась, а тому звернулась за допомогою до відомого літературознавця Марка Роберта Стеха з університету в Торонто. Так ми разом дбайливо впродовж кількох років підбирали тексти до цієї книжки».
До книжки увійшли оповідання 44 авторів, поруч із творами Ірени Карпи, Юрія Винничука чи Василя Ґабора в антології представлено також творчість письменників за кордонами України, які пишуть українською: словацької письменниці Еви Бісс, відомої німецької письменниці Еми Андієвської чи американця Юрія Тарнавського. Антологія українського оповідання як дуже динамічного жанру відображує як розвиток подій в Україні за останніх 20 років, так і традицію української короткої прози, яка нараховує кілька століть.
«Україно, давай, Україно!» – чому така назва
А назву антології «Україно, давай, Україно!» її укладач Люція Ржегоржікова пояснила так: «Ініціатором назви книжки також було видавництво «Вітряні млини». Хотілося знайти назву, яка б зверталась не тільки до академічного читача, а до якомога ширшої аудиторії. Ми хотіли, щоб до назви книжки ввійшло слово, яке б чеського читача зачепило. Це мало бути слово, яке часто вживається в Україні, але водночас це також трохи русизм, тобто воно містить трохи провокаційну ноту. В той самий час слово «давай» розуміють і чехи, у нас це означає «Іди з нами!», «Ходи!», чи, наприклад, когось берете за руку і тягнете за собою – «Пішли!». Цю назву ми вибирали таким чином».
Голова Чеської асоціації україністів Тереза Хланьова переконана, що нове видання зацікавить чехів:
«Переклад на чеську є працею випускників україністики з університетів міст Брно і Праги. Для студентів у Чехії цей літературний жанр матиме інтерес. Це видно з інших перекладацьких проектів. Усіх, хто цікавиться Центральною й Східною Європою, антологія сучасного українського оповідання певним способом зацікавить», – зауважила Тереза Хланьова.
Антологія українського оповідання чеською свідчить про інтерес до України в Чехії, особливого молодого чеського читача.
Обкладинка книжки «Україно, давай, Україно!»
Ідея видання антології українського оповідання народилась у празькому видавництві «Вітряні млини», яке спеціалізується на виданні сучасної світової літератури. Відбір текстів, а ним займались чеська письменниця Люція Ржегоржікова і відомий літературознавець із Канади Марко Роберт Стех, звичайно, відображує смаки укладачів, але й представляє українське оповідання так, щоб читач зміг відчути як нову поетику, так і традиції, на яких сучасна коротка українська проза будується.Працювати над антологією було не просто, зате дуже цікаво, тому що сучасна українська література багата і автурою, й жанровим розмаїттям, зауважила в інтерв’ю Радіо Свобода укладач антології Люція Ржегоржікова.
«Коли видавництво звернулось до мене з проханням укласти збірку сучасних українських оповідань, мене це дуже захопило, – каже вона. – Це було продовженням дослідження української літератури, яким я займалась під час праці над дисертацією в університеті Масарика у місті Брно. Робота над книжкою тривала п’ять років, я б сама з тим не впоралась, а тому звернулась за допомогою до відомого літературознавця Марка Роберта Стеха з університету в Торонто. Так ми разом дбайливо впродовж кількох років підбирали тексти до цієї книжки».
До книжки увійшли оповідання 44 авторів, поруч із творами Ірени Карпи, Юрія Винничука чи Василя Ґабора в антології представлено також творчість письменників за кордонами України, які пишуть українською: словацької письменниці Еви Бісс, відомої німецької письменниці Еми Андієвської чи американця Юрія Тарнавського. Антологія українського оповідання як дуже динамічного жанру відображує як розвиток подій в Україні за останніх 20 років, так і традицію української короткої прози, яка нараховує кілька століть.
«Україно, давай, Україно!» – чому така назва
А назву антології «Україно, давай, Україно!» її укладач Люція Ржегоржікова пояснила так: «Ініціатором назви книжки також було видавництво «Вітряні млини». Хотілося знайти назву, яка б зверталась не тільки до академічного читача, а до якомога ширшої аудиторії. Ми хотіли, щоб до назви книжки ввійшло слово, яке б чеського читача зачепило. Це мало бути слово, яке часто вживається в Україні, але водночас це також трохи русизм, тобто воно містить трохи провокаційну ноту. В той самий час слово «давай» розуміють і чехи, у нас це означає «Іди з нами!», «Ходи!», чи, наприклад, когось берете за руку і тягнете за собою – «Пішли!». Цю назву ми вибирали таким чином».
Голова Чеської асоціації україністів Тереза Хланьова переконана, що нове видання зацікавить чехів:
«Переклад на чеську є працею випускників україністики з університетів міст Брно і Праги. Для студентів у Чехії цей літературний жанр матиме інтерес. Це видно з інших перекладацьких проектів. Усіх, хто цікавиться Центральною й Східною Європою, антологія сучасного українського оповідання певним способом зацікавить», – зауважила Тереза Хланьова.
Антологія українського оповідання чеською свідчить про інтерес до України в Чехії, особливого молодого чеського читача.