Київ – Конча-Заспа, Пуща Водиця, Межигір’я, дорогі котеджні містечка, вілли та маєтки відомих політиків – побачити їх пересічному українцю практично неможливо. Хіба що якесь інтернет-видання шпигунськими методами журналістських розслідувань підгляне у шпаринку 6-метрового паркану і оприлюднить компрометуючий матеріал. Водночас у Чехії нещодавно розпочав роботу зовсім новий тип бізнесу – «корупційний туризм». Бюро «Corrupt Tour» проводить екскурсії до будинків, якими володіють тіньові бізнесмени й впливові в політиці люди.
Тетяна Чорновіл, спецкореспондент видання Lb.ua, автор гучних журналістських розслідувань (зокрема і про те, де і як живе українська політична еліта), каже, що подивитися і в Україні є на що. Тільки непрошеним гостям тут не раді. Бо єдине, що зможуть побачити люди – це високі паркани по периметру ділянок. А поспілкуватися туристи зможуть хіба що з охоронцями.
«Якщо взяти Межигір’я, то все, що люди можуть бачити, – це адміністративну будівлю, де зараз кабінет Януковича. Або Пінчука маєток: 6-метровий паркан і будівлі не проглядаються з будь-якої точки. Є, звичайно, винятки – будинок Клюєва трошки видно. Але навіть, якщо будинки і видно, то часто вони знаходяться в закритих котеджних містечках. Наприклад, будинок Табачника в Кончі-Заспі – котеджне містечко «Золоті ворота» – всередину не потрапити. Охорона не дозволяє під’їжджати, підходити близько, маєтки охороняються по периметру. Я думаю, такі поїздки треба назвати «екстремальна екскурсія», бо закінчитися вона може в міліції!»
У такої туристичної фірми могли б з’явитися серйозні проблеми
Власник туристичної агенції Володимир Спасов говорить, що у фірми, яка влаштовуватиме подібні екскурсії, можуть раптово з’явитися серйозні проблеми з податковою, міліцією та СБУ. Та й психологічно такий вид туризму пересічному українцю витримати було б важко.
«Люди і так озлоблені, і ще раз і так неврівноважених людей морально травмувати сьогодні не потрібно. Люди ледь зводять кінці з кінцями, а ще, як побачать, як живуть наші олігархи й керівники… На сьогодні це завчасно. Така турфірма мала би бути, але тоді, коли покращиться ситуація з демократією і економікою в країні», – зауважив Володимир Спасов.
Розкрити спосіб життя політичних опонентів
Кілька років тому на українському телебаченні була програма «Приховане життя», в якій ведуча відвідувала розкішні маєтки політичної еліти. Глядачі бачили, як живуть Віктор Ющенко, Петро Порошенко, Борис Тарасюк, але більшість українських політиків до такої відкритості ще не готові.
Соціальний психолог Олег Покальчук говорить, що традиційно українці ставляться до будь-якого великого майна з заздрощами і недовірою.
«Зрештою, ми маємо цей тип поведінки і сьогодні. Пересічні громадяни не розрізняють якість нажитого майна, бо в тій системі, в якій вони живуть, неможливо будь-яке майно вище середнього нажити праведним шляхом. Тому вони апріорі вважають, що це «крадене» і, здебільшого, мають рацію», – каже Покальчук.
Водночас, перспектив комерційного розвитку «корупційного туризму» Покальчук в Україні не бачить. Хіба що така турфірма була би PR-прикриттям для певної партії, яка би хотіла розкрити спосіб життя політичних опонентів. Тоді людям платили б, за те, що під виглядом екскурсій вони, наприклад, пікетували б чиїсь розкішні маєтки.
Тетяна Чорновіл, спецкореспондент видання Lb.ua, автор гучних журналістських розслідувань (зокрема і про те, де і як живе українська політична еліта), каже, що подивитися і в Україні є на що. Тільки непрошеним гостям тут не раді. Бо єдине, що зможуть побачити люди – це високі паркани по периметру ділянок. А поспілкуватися туристи зможуть хіба що з охоронцями.
Пінчука маєток: 6-метровий паркан і будівлі не проглядаються. Є винятки – будинок Клюєва трошки видноспецкореспондент Тетяна Чорновіл
«Якщо взяти Межигір’я, то все, що люди можуть бачити, – це адміністративну будівлю, де зараз кабінет Януковича. Або Пінчука маєток: 6-метровий паркан і будівлі не проглядаються з будь-якої точки. Є, звичайно, винятки – будинок Клюєва трошки видно. Але навіть, якщо будинки і видно, то часто вони знаходяться в закритих котеджних містечках. Наприклад, будинок Табачника в Кончі-Заспі – котеджне містечко «Золоті ворота» – всередину не потрапити. Охорона не дозволяє під’їжджати, підходити близько, маєтки охороняються по периметру. Я думаю, такі поїздки треба назвати «екстремальна екскурсія», бо закінчитися вона може в міліції!»
У такої туристичної фірми могли б з’явитися серйозні проблеми
Власник туристичної агенції Володимир Спасов говорить, що у фірми, яка влаштовуватиме подібні екскурсії, можуть раптово з’явитися серйозні проблеми з податковою, міліцією та СБУ. Та й психологічно такий вид туризму пересічному українцю витримати було б важко.
Люди ледь зводять кінці з кінцями, а ще, як побачать, як живуть наші олігархи й керівники… На сьогодні це завчасновласник туристичної агенції Володимир Спасов
«Люди і так озлоблені, і ще раз і так неврівноважених людей морально травмувати сьогодні не потрібно. Люди ледь зводять кінці з кінцями, а ще, як побачать, як живуть наші олігархи й керівники… На сьогодні це завчасно. Така турфірма мала би бути, але тоді, коли покращиться ситуація з демократією і економікою в країні», – зауважив Володимир Спасов.
Розкрити спосіб життя політичних опонентів
Кілька років тому на українському телебаченні була програма «Приховане життя», в якій ведуча відвідувала розкішні маєтки політичної еліти. Глядачі бачили, як живуть Віктор Ющенко, Петро Порошенко, Борис Тарасюк, але більшість українських політиків до такої відкритості ще не готові.
Соціальний психолог Олег Покальчук говорить, що традиційно українці ставляться до будь-якого великого майна з заздрощами і недовірою.
Пересічні громадяни не розрізняють якість нажитого майна, бо в тій системі, в якій вони живуть, неможливо будь-яке майно вище середнього нажити праведним шляхомсоціальний психолог Олег Покальчук
«Зрештою, ми маємо цей тип поведінки і сьогодні. Пересічні громадяни не розрізняють якість нажитого майна, бо в тій системі, в якій вони живуть, неможливо будь-яке майно вище середнього нажити праведним шляхом. Тому вони апріорі вважають, що це «крадене» і, здебільшого, мають рацію», – каже Покальчук.
Водночас, перспектив комерційного розвитку «корупційного туризму» Покальчук в Україні не бачить. Хіба що така турфірма була би PR-прикриттям для певної партії, яка би хотіла розкрити спосіб життя політичних опонентів. Тоді людям платили б, за те, що під виглядом екскурсій вони, наприклад, пікетували б чиїсь розкішні маєтки.