У США стурбовані занепадом російської космічної програми

Нью-Йорк – Cполучені Штати Америки стурбовані занепадом російської космічної програми. Річ у тім, що американці покладаються на російські космічні кораблі. І ці кораблі поки що залишаються єдиним транспортним засобом для постачання Міжнародної космічної станції. Проте остання успішна подорож капсули на кораблі «Союз» відбулася ще у листопаді минулого року.

Після завершення програми космічних човників, американські астронавти подорожують до орбітальної станції виключно на космічних кораблях «Союз».

Проте, наразі російська космічна програма занепадає. З грудня 2010-го року було принаймні 6 невдалих запусків. Особливо болючою вважають втрату російської космічної лабораторії, що летіла до Марса. Вартість проекту, що провалився – 163 мільйони доларів.

Проте NASA – Національна космічна адміністрація – стверджує, що Росія залишається надійним партнером. Але, експерти наголошують, що остання успішна подорож капсули на кораблі «Союз» відбулася ще у листопаді минулого року.

Російська техніка – як паровоз із комп’ютером

Чим пояснюють занепад російської космічної програми? Юрій Караш, член Російської космічної академії, причини занепаду вбачає у бездарному адмініструванні, а також у відвертих крадіжках. Він посилається на доповідь ревізійної комісії російського уряду.

Значну кількість бюджету «Роскосмосу» було розподілено хибним чином. Гроші просто розікрали
Юрій Кардаш
«Там говориться, що значну кількість бюджету «Роскосмосу» було розподілено хибним чином. Це дуже дипломатичний вираз. Гроші просто розікрали», – говорить Кардаш.

На думку ж оглядача Ігоря Лісова, головною причиною занепаду космічної програми є те, що з агенції «Роскосмос» звільняються найбільш талановиті й активні вчені та інженери. Лісов наводить приклад невдалого запуску на Марс – виготовлення складових частин лабораторії тривало так довго, що вони застаріли ще перед тим, як їх змонтували.

Тож, не відомо, що було б краще – запускати чи здавати до музею космонавтики, каже Лісов. А Юрій Караш проводить аналогію з паровозом: «Обладнайте його комп’ютером, кондиціонером повітря, посадіть до кабіни машиніста з університетською освітою. Все одно матимете паровоз».

Академік стверджує, що Росія далі будує нові версії старої радянської технології.