Белград – У Сербії парламентські та муніципальні вибори призначили на 6 травня. Йдеться про дев’яті вибори від 1990 року, коли в Сербії запровадили багатопартійну систему. А якщо взяти до уваги факт, що країна стала демократичною щойно після повалення режиму Слободана Милошевича в 2000 році, то травневі вибори будуть четвертими, котрі умовно можна назвати вільними.
Про справжню незалежність Сербії можна було говорити щойно після розвалу федерації з Чорногорією навесні 2006 року. Отож, праві й ті, котрі говорять, що громадяни Сербії у травні тільки третій раз в новітній історії вільно обиратимуть 250 депутатів.
Президент Сербії Борис Тадич у зверненні до громадян зазначив: «Упродовж чимало років, та навіть десятиліть, ми боролися за те, щоб запровадити демократію в Сербії. Ми запровадили її в дуже важких умовах. Сьогодні ми в суспільстві маємо добру атмосферу для того, щоб у виборчому процесі об’єднатися довкола кількох головних цілей нашої країни, наших громадян та нашого народу».
Центральною темою в передвиборній кампанії буде процес євроінтеграції країни. Сербія в лютому здобула статус кандидата для вступу до Євросоюзу. Правляча коаліція, котру очолює лівоцентристська Демократична партія президента Тадича, намагатиметься запевнити виборців, що вона є єдиним гарантом успішного продовження цього процесу.
Економічна криза сприяє опозиції
За євроінтеграцію виступає й правоцентристська Сербська прогресивна партія Томислава Ніколича. Йдеться про поміркованих націоналістів, які три роки тому покинули Радикальну партію екстреміста Воїслава Шешеля, котрого в Гаазькому трибуналі судять за звинуваченням у скоєнні воєнних злочинів.
Протиєвропейські сили поділені: одну групу очолює колишній прем’єр Воїслав Коштуниця, іншу – вже згаданий Шешель, який кампанією своєї партії керує з гаазької в’язниці.
Загалом у Сербії 87 зареєстрованих партій. Парламент обиратимуть за системою пропорційності. Прохідний бар’єр становить 5 відсотків. Коли йдеться про національні меншини, то щодо них запровадили так званий природний ценз – такий, що узгоджений із кількістю населення.
І ще одне: від усіх коаліцій і партій повинна балотуватися принаймні одна третина жінок.
Згідно з опитуваннями громадської думки, найбільше голосів здобудуть правоцентристи Томислава Ніколича. За них сьогодні проголосували б 30 відсотків виборців. Правляча коаліція відстає від них на 4-5 відсотків.
Упродовж наступних семи тижнів і влада й опозиція будуть невтомно й докучливо запевняти виборців, що саме вони пропонують найкращий шлях. Оскільки країна перебуває у глибокій економічній кризі, опозиції буде набагато легше здобути довіру громадян.
Про справжню незалежність Сербії можна було говорити щойно після розвалу федерації з Чорногорією навесні 2006 року. Отож, праві й ті, котрі говорять, що громадяни Сербії у травні тільки третій раз в новітній історії вільно обиратимуть 250 депутатів.
Президент Сербії Борис Тадич у зверненні до громадян зазначив: «Упродовж чимало років, та навіть десятиліть, ми боролися за те, щоб запровадити демократію в Сербії. Ми запровадили її в дуже важких умовах. Сьогодні ми в суспільстві маємо добру атмосферу для того, щоб у виборчому процесі об’єднатися довкола кількох головних цілей нашої країни, наших громадян та нашого народу».
Центральною темою в передвиборній кампанії буде процес євроінтеграції країни. Сербія в лютому здобула статус кандидата для вступу до Євросоюзу. Правляча коаліція, котру очолює лівоцентристська Демократична партія президента Тадича, намагатиметься запевнити виборців, що вона є єдиним гарантом успішного продовження цього процесу.
Економічна криза сприяє опозиції
За євроінтеграцію виступає й правоцентристська Сербська прогресивна партія Томислава Ніколича. Йдеться про поміркованих націоналістів, які три роки тому покинули Радикальну партію екстреміста Воїслава Шешеля, котрого в Гаазькому трибуналі судять за звинуваченням у скоєнні воєнних злочинів.
Протиєвропейські сили поділені: одну групу очолює колишній прем’єр Воїслав Коштуниця, іншу – вже згаданий Шешель, який кампанією своєї партії керує з гаазької в’язниці.
Загалом у Сербії 87 зареєстрованих партій. Парламент обиратимуть за системою пропорційності. Прохідний бар’єр становить 5 відсотків. Коли йдеться про національні меншини, то щодо них запровадили так званий природний ценз – такий, що узгоджений із кількістю населення.
І ще одне: від усіх коаліцій і партій повинна балотуватися принаймні одна третина жінок.
Згідно з опитуваннями громадської думки, найбільше голосів здобудуть правоцентристи Томислава Ніколича. За них сьогодні проголосували б 30 відсотків виборців. Правляча коаліція відстає від них на 4-5 відсотків.
Упродовж наступних семи тижнів і влада й опозиція будуть невтомно й докучливо запевняти виборців, що саме вони пропонують найкращий шлях. Оскільки країна перебуває у глибокій економічній кризі, опозиції буде набагато легше здобути довіру громадян.