Розмови про фемінізм і гендерну рівність у мене, окрім бажання виблювати нічого більше не викликали. Якось туповато слухати, як тітки розводять філософію про необхідність підвищити значимість жінки у суспільстві, а потім йдуть варити борщі своєму судженому – лисуватому, з далеко не атлетичною фігурою чи метросексуалу, який не може натішитися собою коханим, дивлячись у дзеркало – і витирати шмарклі дітям. Зрештою, цього робити ніхто не змушує. А якщо у когось виникає внутрішня потреба щодо цього, то віник у руки і менше розмов.
Проте останнім часом доблесні українські політики чоловічої статі (даруйте, але назвати їх чоловіками у мене ні язик, ні клавіші на лаптопі не повертаються) добряче попрацювали язиком, що викликало у мене сильнішу нудоту, ніж розмови про фемінізм.
От як глибокодумно висловився спікер Володимир Литвин про побудову суспільства по-християнськи. «Чоловік – це вища істота, оскільки жінка створена була із ребра Адама, відповідно вона вже стоїть одразу на нижчому щаблі, і цей принцип, очевидно, він дає про себе знати, і законами нічого не вирішити», – підсумував професор Литвин. Сказав, так сказав! Краще б теорію Дарвіна згадав. Ха! Ні, він мені вже подобається!
Ще одна ситуація, яка днями виникла у прямому ефірі між регіоналом Вадимом Колесниченком та представницею «Фемен» Олександрою Шевченко:
http://www.youtube.com/embed/KPAvpQogQT4
Тут пан Колесниченко переплюнув навіть пана Литвина. Це ж як довго треба думати, і який інтелект мати народному обранцеві, щоб назвати дівчину повією та «пьяной бабой». (Можливо, цей пан і називає свою дружину «бабой», але то вже його проблеми). А проституція, між іншим, має конкретне визначення, яке записане у «Науково-практичному коментарі до Кодексу України про адміністративні правопорушення». (Не знаю, що у даному випадку робитиме пані Шевченко, але особисто я б позивалася до суду). До речі, зважаючи на останні події з «підкупами» чи «допомогами на лікування» у Верховній Раді, законотворцям не завадило б запровадити і термін «політична проституція». А щодо норм моралі, про що говорив регіонал, то вельмишановний пане Колесниченко, НЕ ВАМ ВИРІШУВАТИ КОМУ МЕНІ ПОКАЗУВАТИ ЦИЦЬКИ, і які сімейні цінності сповідувати.
До речі, щодо сімейних цінностей... Ця новина мені подобається найбільше. Народні обранці Катерина Лук’янова та Ярослав Сухий пропонують підвищити податок для бездітних українців з 30 років. А от Тернопільська міська рада пішла ще далі, запропонувавши Президенту Януковичу ввести податок на бездітність з (25!!!!!!!) років. Таким чином, бачите, вони заохочують електорат розмножуватися. Щоправда, тернополяни виявилися «справжніми джентльменами», тож стягати пеню вони пропонують лише з чоловіків. Шановні, ви б ще безкоштовний банк сперми запропонували створити, і виступили б у ролі донорів – біологічних спонсорів. А якщо серйозно, НЕ ВАМ ВИРІШУВАТИ КОЛИ МЕНІ НАРОДЖУВАТИ, І ЧИ НАРОДЖУВАТИ ВЗАГАЛІ.
Знаєте, у нашому суспільстві існує парадокс, воно патріархальне за відсутності чоловічого начала. Більшість українських жінок і гроші заробляють, і йдуть на радикальні кроки задля своєї родини (наприклад їдуть в Італію, а потім українські чиновники кажуть, що порядні жінки дома сидять), і за дітьми доглядають. У цей час їхні обранці виконують роль, так би мовити, pater familias, при цьому не роблячи НІЧОГО, не приносячи жодної користі. (Можливо єдине користь, на що вони поки спроможні – бути біологічним спонсором). Але, то вже напевно знову, як я писала на початку, проблема жінок, які на це погоджуються.
До речі, в українському суспільстві існує низка дурнуватих стереотипів щодо жінок та їхньої поведінки. Наприклад, чоловіки люблять приписувати жінкам істеричність. А чи мало чоловіків мають цю рису? Мають, ще й як мають. (Блискучим прикладом є деякі політики). А от що мене насправді виводить зі стану рівноваги, це якщо хтось намагаючись зробити мені комплімент, говорить, що я щось роблю, як чоловік. Наприклад, кілька разів я чула, що у мене чоловіча манера водіння. Шановні, не може у жінки бути чоловічих манер. Не буває такого. Бо вона ЖІНКА.
І ще, не хочу перегинати палку, але, чомусь мені здається, що у цій країні буде лад, коли більшість керівних посад займатимуть жінки. І статися це може не тоді, коли будуть ухвалені якість недолугі та дурноваті закони, які встановлюватимуть квоту на гендер, а коли захочуть самі жінки.
Проте останнім часом доблесні українські політики чоловічої статі (даруйте, але назвати їх чоловіками у мене ні язик, ні клавіші на лаптопі не повертаються) добряче попрацювали язиком, що викликало у мене сильнішу нудоту, ніж розмови про фемінізм.
От як глибокодумно висловився спікер Володимир Литвин про побудову суспільства по-християнськи. «Чоловік – це вища істота, оскільки жінка створена була із ребра Адама, відповідно вона вже стоїть одразу на нижчому щаблі, і цей принцип, очевидно, він дає про себе знати, і законами нічого не вирішити», – підсумував професор Литвин. Сказав, так сказав! Краще б теорію Дарвіна згадав. Ха! Ні, він мені вже подобається!
Ще одна ситуація, яка днями виникла у прямому ефірі між регіоналом Вадимом Колесниченком та представницею «Фемен» Олександрою Шевченко:
http://www.youtube.com/embed/KPAvpQogQT4
Тут пан Колесниченко переплюнув навіть пана Литвина. Це ж як довго треба думати, і який інтелект мати народному обранцеві, щоб назвати дівчину повією та «пьяной бабой». (Можливо, цей пан і називає свою дружину «бабой», але то вже його проблеми). А проституція, між іншим, має конкретне визначення, яке записане у «Науково-практичному коментарі до Кодексу України про адміністративні правопорушення». (Не знаю, що у даному випадку робитиме пані Шевченко, але особисто я б позивалася до суду). До речі, зважаючи на останні події з «підкупами» чи «допомогами на лікування» у Верховній Раді, законотворцям не завадило б запровадити і термін «політична проституція». А щодо норм моралі, про що говорив регіонал, то вельмишановний пане Колесниченко, НЕ ВАМ ВИРІШУВАТИ КОМУ МЕНІ ПОКАЗУВАТИ ЦИЦЬКИ, і які сімейні цінності сповідувати.
До речі, щодо сімейних цінностей... Ця новина мені подобається найбільше. Народні обранці Катерина Лук’янова та Ярослав Сухий пропонують підвищити податок для бездітних українців з 30 років. А от Тернопільська міська рада пішла ще далі, запропонувавши Президенту Януковичу ввести податок на бездітність з (25!!!!!!!) років. Таким чином, бачите, вони заохочують електорат розмножуватися. Щоправда, тернополяни виявилися «справжніми джентльменами», тож стягати пеню вони пропонують лише з чоловіків. Шановні, ви б ще безкоштовний банк сперми запропонували створити, і виступили б у ролі донорів – біологічних спонсорів. А якщо серйозно, НЕ ВАМ ВИРІШУВАТИ КОЛИ МЕНІ НАРОДЖУВАТИ, І ЧИ НАРОДЖУВАТИ ВЗАГАЛІ.
Знаєте, у нашому суспільстві існує парадокс, воно патріархальне за відсутності чоловічого начала. Більшість українських жінок і гроші заробляють, і йдуть на радикальні кроки задля своєї родини (наприклад їдуть в Італію, а потім українські чиновники кажуть, що порядні жінки дома сидять), і за дітьми доглядають. У цей час їхні обранці виконують роль, так би мовити, pater familias, при цьому не роблячи НІЧОГО, не приносячи жодної користі. (Можливо єдине користь, на що вони поки спроможні – бути біологічним спонсором). Але, то вже напевно знову, як я писала на початку, проблема жінок, які на це погоджуються.
До речі, в українському суспільстві існує низка дурнуватих стереотипів щодо жінок та їхньої поведінки. Наприклад, чоловіки люблять приписувати жінкам істеричність. А чи мало чоловіків мають цю рису? Мають, ще й як мають. (Блискучим прикладом є деякі політики). А от що мене насправді виводить зі стану рівноваги, це якщо хтось намагаючись зробити мені комплімент, говорить, що я щось роблю, як чоловік. Наприклад, кілька разів я чула, що у мене чоловіча манера водіння. Шановні, не може у жінки бути чоловічих манер. Не буває такого. Бо вона ЖІНКА.
І ще, не хочу перегинати палку, але, чомусь мені здається, що у цій країні буде лад, коли більшість керівних посад займатимуть жінки. І статися це може не тоді, коли будуть ухвалені якість недолугі та дурноваті закони, які встановлюватимуть квоту на гендер, а коли захочуть самі жінки.