Брюссель – Наскільки російські вибори були вільними й чесними? Чи може, це пародія на демократію? На ці та інші питання щодо нинішньої та майбутньої ситуації в Росії у вівторок намагалися дати відповідь члени Європейського парламенту і російські експерти, запрошені для цього до Брюсселя.
Гі Вергофстат, голова Альянсу лібералів та демократів Європарламенту, якраз повернувся з Москви, де він зустрічався з представниками політичної опозиції та міжнародними спостерігачами. За його оцінками, вибори президента пройшли на тлі незбалансованого медіа-доступу й загалом вони мало чим відрізнялися від грудневих думських виборів.
«Російське керівництво буде змушене відреагувати на вимогу чесних та вільних виборів, – каже європарламентар. – Тому я переконаний, що Євросоюз та Європарламент повинні далі підштовхувати російську владу до політичних і демократичних реформ».
Якщо після теперішніх виборів об’єднана Європа далі матиме з Росією звичні стосунки, то це буде помилкою, зазначив Вергофстат і висловив здивування тим, що прем’єр-міністр Великої Британії Девід Камерон поквапився одним із перших, після Уго Чавеса та Башара Асада, привітати Володимира Путіна з перемогою.
Люди прокинулися, а Кремль перелякався – експерт
Керівник відділу моніторингу виборів асоціації «Голос» Андрій Бузін називає нинішні громадянські маніфестації незвичним явищем. «Люди нарешті прокинулися і у влади стався переляк», – констатує він та пояснює, чим ці вибори відрізнялися від інших.
«Хиба російських виборів лежить в іншій площині, у стадіях, що передували голосуванню, – коментує представник «Голосу». – Вона лежить у площині відсутності реальної партійної системи, у відсутності незалежної судової системи, а також виборчої системи».
Тим часом, голова «Інституту сучасної Росії» Павло Ходорковський, син ув’язненого президента «Юкоса» Михайла Ходорковського, висловив переконання в тому, що тепер Володимир Путін не зможе гарантувати народу виконання всіх своїх обіцянок.
«Зміни неминучі. Ми навіть не говоримо про те, чи це в Росії станеться і чи буде вона змушена повернутися до демократії. Йдеться тільки про швидкість та поспіх, із яким це станеться. І, гадаю, саме тут росіянам потрібна допомога Європейського Союзу», – каже Павло Ходорковський.
«Ера Путіна завершилася» – Кара-Мурза
Історик та журналіст із російського демократичного руху «Солідарність» Володимир Кара-Мурза категорично заявляє, що ера Путіна вже завершилася, а її кінець настав після грудневих виборів до Держдуми. «Час, коли Путін міг безкарно ув’язнювати опонентів, закривати телеканали та чинити іншого роду свавілля, завершився», – зазначає він.
На думку Володимира Кара-Мурзи, Євросоюз має діяти за «білоруським сценарієм», тобто, застосовувати проти порушників прав людини візові обмеження й замороження активів.
Не лише ліберали, які організували сьогоднішні дебати на російську тему, непокояться ситуацією в Росії. Депутати Європарламенту з інших фракцій також висловлюють свої позиції щодо процесів, які нині переживає ця велика держава-сусідка.
«Я гадаю, що все більшій кількості росіян набридне авторитарний підхід, який демонструє Володимир Путін, – зазначає голова групи Прогресивного альянсу соціалістів та демократів Ганнес Свобода. – Однак, у Путіна тепер ще є чималий шанс подолати ці складнощі, щоб проводити нове президентство».
Представник соціал-демократів від Німеччини, голова делегації Європарламенту від комітету міжпарламентського співробітництва ЄС – Росія Кнут Флекенштайн вбачає позитивні зрушення у російському суспільстві. Насамперед, з огляду на те, що, починаючи від грудневих виборів до Держдуми, на вулицях Росії середній клас проводить маніфестації на захист своїх прав.
«Тісні економічні зв’язки та взаємозалежність у сфері енергетики лежать в основі російсько-європейських відносин, – каже він. – Але сторонам не завжди вдається знайти рівновагу між геополітичними інтересами та застосовувати належний тон діалогу, зокрема, коли йдеться про фундаментальні свободи та права людини».
Гі Вергофстат, голова Альянсу лібералів та демократів Європарламенту, якраз повернувся з Москви, де він зустрічався з представниками політичної опозиції та міжнародними спостерігачами. За його оцінками, вибори президента пройшли на тлі незбалансованого медіа-доступу й загалом вони мало чим відрізнялися від грудневих думських виборів.
Російське керівництво буде змушене відреагувати на вимогу чесних та вільних виборівГі Вергофстат
«Російське керівництво буде змушене відреагувати на вимогу чесних та вільних виборів, – каже європарламентар. – Тому я переконаний, що Євросоюз та Європарламент повинні далі підштовхувати російську владу до політичних і демократичних реформ».
Якщо після теперішніх виборів об’єднана Європа далі матиме з Росією звичні стосунки, то це буде помилкою, зазначив Вергофстат і висловив здивування тим, що прем’єр-міністр Великої Британії Девід Камерон поквапився одним із перших, після Уго Чавеса та Башара Асада, привітати Володимира Путіна з перемогою.
Люди прокинулися, а Кремль перелякався – експерт
Люди нарешті прокинулися і у влади стався перелякАндрій Бузін
Керівник відділу моніторингу виборів асоціації «Голос» Андрій Бузін називає нинішні громадянські маніфестації незвичним явищем. «Люди нарешті прокинулися і у влади стався переляк», – констатує він та пояснює, чим ці вибори відрізнялися від інших.
«Хиба російських виборів лежить в іншій площині, у стадіях, що передували голосуванню, – коментує представник «Голосу». – Вона лежить у площині відсутності реальної партійної системи, у відсутності незалежної судової системи, а також виборчої системи».
Тим часом, голова «Інституту сучасної Росії» Павло Ходорковський, син ув’язненого президента «Юкоса» Михайла Ходорковського, висловив переконання в тому, що тепер Володимир Путін не зможе гарантувати народу виконання всіх своїх обіцянок.
Росіянам потрібна допомога Європейського СоюзуПавло Ходорковський
«Зміни неминучі. Ми навіть не говоримо про те, чи це в Росії станеться і чи буде вона змушена повернутися до демократії. Йдеться тільки про швидкість та поспіх, із яким це станеться. І, гадаю, саме тут росіянам потрібна допомога Європейського Союзу», – каже Павло Ходорковський.
«Ера Путіна завершилася» – Кара-Мурза
Час, коли Путін міг безкарно ув’язнювати опонентів, закривати телеканали та чинити іншого роду свавілля, завершивсяВолодимир Кара-Мурза
Історик та журналіст із російського демократичного руху «Солідарність» Володимир Кара-Мурза категорично заявляє, що ера Путіна вже завершилася, а її кінець настав після грудневих виборів до Держдуми. «Час, коли Путін міг безкарно ув’язнювати опонентів, закривати телеканали та чинити іншого роду свавілля, завершився», – зазначає він.
На думку Володимира Кара-Мурзи, Євросоюз має діяти за «білоруським сценарієм», тобто, застосовувати проти порушників прав людини візові обмеження й замороження активів.
Не лише ліберали, які організували сьогоднішні дебати на російську тему, непокояться ситуацією в Росії. Депутати Європарламенту з інших фракцій також висловлюють свої позиції щодо процесів, які нині переживає ця велика держава-сусідка.
Все більшій кількості росіян набридне авторитарний підхід, який демонструє ПутінГаннес Свобода
«Я гадаю, що все більшій кількості росіян набридне авторитарний підхід, який демонструє Володимир Путін, – зазначає голова групи Прогресивного альянсу соціалістів та демократів Ганнес Свобода. – Однак, у Путіна тепер ще є чималий шанс подолати ці складнощі, щоб проводити нове президентство».
Представник соціал-демократів від Німеччини, голова делегації Європарламенту від комітету міжпарламентського співробітництва ЄС – Росія Кнут Флекенштайн вбачає позитивні зрушення у російському суспільстві. Насамперед, з огляду на те, що, починаючи від грудневих виборів до Держдуми, на вулицях Росії середній клас проводить маніфестації на захист своїх прав.
Тісні економічні зв’язки та взаємозалежність у сфері енергетики лежать в основі російсько-європейських відносинКнут Флекенштайн
«Тісні економічні зв’язки та взаємозалежність у сфері енергетики лежать в основі російсько-європейських відносин, – каже він. – Але сторонам не завжди вдається знайти рівновагу між геополітичними інтересами та застосовувати належний тон діалогу, зокрема, коли йдеться про фундаментальні свободи та права людини».