Коли Організація з безпеки і співпраці в Європі заявила, що вона не вважає вибори в російську Держдуму ані чесними, ані вільними, це мало кого здивувало. А от коли про це сказали десятки тисяч росіян, котрі вийшли на вулиці Москви та інших міст, цього вже не могли не помітити ані в Кремлі, ані у світі. Різниця, на думку оглядачів, полягала в тому, що про порушення і фальсифікації на виборах росіяни дізналися тепер «з перших рук», від громадських активістів, таких самих виборців, які використовують нові технічні можливості для моніторингу виборів.
Як кажуть дослідники, фальсифікувати вибори тепер буде набагато складніше.
«Відбувається швидкий поступ нових цифрових технологій, яких просто не було ще кілька років тому. Нема жодних причин думати, що це піде на спад, бо дедалі більше людей має доступ до мобільних телефонів, які можуть робити відео та фотографії», – розповідає Ліза Каммерунд, дослідниця з вашингтонської Міжнародної фундації виборчих систем. Такі «свідчення» безпосередньо з виборчої дільниці є саме тим випадком, коли краще один раз побачити, ніж сто разів почути, вважає дослідниця.
Сотні звичайних росіян зняли виборчі порушення та фальсифікації на користь партії Володимира Путіна «Єдина Росія» під час грудневих парламентських виборів, а потім «поділилися» своїми фотографіями і відео на інтернеті. Це стало можливо, бо лише протягом року кількість людей, які мають «смартфони», зросла в Росії в 2,5 раза – із 8 до 20 відсотків.
Влада усвідомила, що в спокої її не залишать
Також допомогла поява інтернет-ресурсів, які дозволяють створювати мапи, говорить російський репортер сайту «Global Voices» Григорій Асмолов. Десятки порушень були зібрані на сайті «Мапа порушень», яким керувала громадська організація «Голос».
За словами Асмолова, проект був адаптований для російських реалій: певні порушення були розподілені за категоріями, подавалася національна та регіональна статистика, повідомлялося, чи порушення було оскаржено, і наведені наявні докази.
«Гадаю, що російський досвід є одним із найважливіших прикладів того, як платформа, що збирає наповнення від користувачів, може справді збільшити прозорість та відповідальність. Той факт, що на сайт із мапами було здійснено кілька кібератак, свідчить про те, що він був дійсно важливий і цінний, інакше б люди стільки про нього не говорили, а уряд би не намагався його обмежити», – додає російський активіст.
На думку Асмолова, лише під тиском громадської думки Кремль пообіцяв провести певні реформи. Але прем’єр-міністр Володимир Путін, який нині балотується на президентську посаду, заявив, що подібні проекти переслідують мету закордонних недоброзичливців. У відповідь Кремль пообіцяв пряму інтернет-трансляцію на виборах 4 березня.
Чи убезпечить це вибори від зловживань, російські активісти не переконані. Але принаймні влада усвідомила, що в спокої її не залишать. І вже це є їхньою великою перемогою у боротьбі за чесність і прозорість виборів, кажуть активісти.
Як кажуть дослідники, фальсифікувати вибори тепер буде набагато складніше.
«Відбувається швидкий поступ нових цифрових технологій, яких просто не було ще кілька років тому. Нема жодних причин думати, що це піде на спад, бо дедалі більше людей має доступ до мобільних телефонів, які можуть робити відео та фотографії», – розповідає Ліза Каммерунд, дослідниця з вашингтонської Міжнародної фундації виборчих систем. Такі «свідчення» безпосередньо з виборчої дільниці є саме тим випадком, коли краще один раз побачити, ніж сто разів почути, вважає дослідниця.
Сотні звичайних росіян зняли виборчі порушення та фальсифікації на користь партії Володимира Путіна «Єдина Росія» під час грудневих парламентських виборів, а потім «поділилися» своїми фотографіями і відео на інтернеті. Це стало можливо, бо лише протягом року кількість людей, які мають «смартфони», зросла в Росії в 2,5 раза – із 8 до 20 відсотків.
Влада усвідомила, що в спокої її не залишать
Також допомогла поява інтернет-ресурсів, які дозволяють створювати мапи, говорить російський репортер сайту «Global Voices» Григорій Асмолов. Десятки порушень були зібрані на сайті «Мапа порушень», яким керувала громадська організація «Голос».
За словами Асмолова, проект був адаптований для російських реалій: певні порушення були розподілені за категоріями, подавалася національна та регіональна статистика, повідомлялося, чи порушення було оскаржено, і наведені наявні докази.
«Гадаю, що російський досвід є одним із найважливіших прикладів того, як платформа, що збирає наповнення від користувачів, може справді збільшити прозорість та відповідальність. Той факт, що на сайт із мапами було здійснено кілька кібератак, свідчить про те, що він був дійсно важливий і цінний, інакше б люди стільки про нього не говорили, а уряд би не намагався його обмежити», – додає російський активіст.
На думку Асмолова, лише під тиском громадської думки Кремль пообіцяв провести певні реформи. Але прем’єр-міністр Володимир Путін, який нині балотується на президентську посаду, заявив, що подібні проекти переслідують мету закордонних недоброзичливців. У відповідь Кремль пообіцяв пряму інтернет-трансляцію на виборах 4 березня.
Чи убезпечить це вибори від зловживань, російські активісти не переконані. Але принаймні влада усвідомила, що в спокої її не залишать. І вже це є їхньою великою перемогою у боротьбі за чесність і прозорість виборів, кажуть активісти.