Львів – В Україні, на відміну від Польщі, відсутня державна програма термомодернізації житла. Лише цього року уряд планує пілотний проект із утеплення будинків. Та пощастить лише мешканцям кількох багатоповерхівок. Іншим доводиться отеплювати житло з власної кишені.
Львівська художниця Оксана Андрущенко замінила за власні гроші старі вікна на пластикові у багатоповерхівці, де вона мешкає. «У будинку є проблема, бо підвал не утеплений і від труб із гарячої води немає тепловіддачі, – каже вона. – Під’їзди не утеплені. Окремі люди зробили теплоізоляцію своїх квартир. У помешканні – грибок. У хаті слідкуємо за теплом, десь плюс 20 градусів».
У багатоповерхівці, де проживає Оксана Андрущенко, лише де-не-де фасад утеплений пінопластом. Бо така річ досить дорога, сягає 150-160 гривень за квадратний метр. Але вкладені гроші, кажуть фахівці, окупляться за 4-5 років. Двері у будинок мешканці зробили за власні гроші.
Львівські багатоповерхівки вирізняються особливим дизайном: фасади будинку частинами утеплені товстим пінопластом, різноманітні вікна і вхідні двері. У багатьох будинках від дверей залишилась тільки назва, лише в окремих будинках у під’їзді встановлені пластикові вікна за кошт мешканців.
Львів’яни можуть утеплити житло лише за власні кошти. Один зі львівських банків надає городянам безвідсоткові кредити спеціально для утеплення будинків із, 15% покриває держава. Втім, гроші городяни банкові повертають зі власної кишені. Та і таке «клаптикове утеплення» будинків може негативно вплинути на їхню стабільність, бо в межах однієї стіни може бути великий перепад температури, попереджають фахівці.
У Львові відсутня програма термомодернізації житла. Чиновники говорять про відсутність грошей у міському бюджеті. Немає і державної програми щодо енергоощадності.
Щоб бути енергетично незалежними
Начальник управління житлового господарства львівської міськради Юрій Голець розповів, що мерія подала на розгляд уряду 5 будинків на отеплення.
«Якщо міністерство дасть гроші, тоді реально можна буде говорити. Мова йде про те, що держава це робитиме як пілотний проект, щоб показати людям, що вкладаючи власні кошти чи беручи кредит, ми стаємо енергетично незалежні. Якщо я зараз за опалення двокімнатного помешкання плачу 300 гривень, то при термомодернізації мав би платити 90 гривень», – зазначив Юрій Голець.
Під час лютих морозів львів’яни споживають удвічі більше електроенергії. Це свідчення того, що свої помешкання люди обігрівають електроприладами. У місті відсутнє й розуміння самого поняття і важливості термомодернізації будинків. Однак нові будинки вже будуються з дотриманням сучасних енергоощадних технологій. Щоправда, якщо у тій же ж Польщі товщина пінопласту має сягати 14 сантиметрів, то в Україні стандартом є 4 сантиметри. Також, як зауважують спеціалісти, відсутній стандарт на товщину і теплоізоляційні параметри скла. А для нових будників, де скло може сягати ледь не половини площі стіни, це може бути чи найголовнішим критерієм.
Львівська художниця Оксана Андрущенко замінила за власні гроші старі вікна на пластикові у багатоповерхівці, де вона мешкає. «У будинку є проблема, бо підвал не утеплений і від труб із гарячої води немає тепловіддачі, – каже вона. – Під’їзди не утеплені. Окремі люди зробили теплоізоляцію своїх квартир. У помешканні – грибок. У хаті слідкуємо за теплом, десь плюс 20 градусів».
У багатоповерхівці, де проживає Оксана Андрущенко, лише де-не-де фасад утеплений пінопластом. Бо така річ досить дорога, сягає 150-160 гривень за квадратний метр. Але вкладені гроші, кажуть фахівці, окупляться за 4-5 років. Двері у будинок мешканці зробили за власні гроші.
Львівські багатоповерхівки вирізняються особливим дизайном: фасади будинку частинами утеплені товстим пінопластом, різноманітні вікна і вхідні двері. У багатьох будинках від дверей залишилась тільки назва, лише в окремих будинках у під’їзді встановлені пластикові вікна за кошт мешканців.
Львів’яни можуть утеплити житло лише за власні кошти. Один зі львівських банків надає городянам безвідсоткові кредити спеціально для утеплення будинків із, 15% покриває держава. Втім, гроші городяни банкові повертають зі власної кишені. Та і таке «клаптикове утеплення» будинків може негативно вплинути на їхню стабільність, бо в межах однієї стіни може бути великий перепад температури, попереджають фахівці.
У Львові відсутня програма термомодернізації житла. Чиновники говорять про відсутність грошей у міському бюджеті. Немає і державної програми щодо енергоощадності.
Щоб бути енергетично незалежними
Начальник управління житлового господарства львівської міськради Юрій Голець розповів, що мерія подала на розгляд уряду 5 будинків на отеплення.
«Якщо міністерство дасть гроші, тоді реально можна буде говорити. Мова йде про те, що держава це робитиме як пілотний проект, щоб показати людям, що вкладаючи власні кошти чи беручи кредит, ми стаємо енергетично незалежні. Якщо я зараз за опалення двокімнатного помешкання плачу 300 гривень, то при термомодернізації мав би платити 90 гривень», – зазначив Юрій Голець.
Під час лютих морозів львів’яни споживають удвічі більше електроенергії. Це свідчення того, що свої помешкання люди обігрівають електроприладами. У місті відсутнє й розуміння самого поняття і важливості термомодернізації будинків. Однак нові будинки вже будуються з дотриманням сучасних енергоощадних технологій. Щоправда, якщо у тій же ж Польщі товщина пінопласту має сягати 14 сантиметрів, то в Україні стандартом є 4 сантиметри. Також, як зауважують спеціалісти, відсутній стандарт на товщину і теплоізоляційні параметри скла. А для нових будників, де скло може сягати ледь не половини площі стіни, це може бути чи найголовнішим критерієм.