Київ – Постать лідера ОУН Степана Бандери далі викликає бурхливі суперечки. Докторант Гамбурзького університету Ґжеґож Россолінський-Лібе заявляє про те, що в Україні не хочуть чути його точку зору про суперечливу історичну постать. У четвер, 1 березня, історик польського походження збирається читати лекцію про Бандеру в приміщенні посольства Німеччини в Києві. Із закликом до української влади не допустити таку лекцію виступило Всеукраїнське об’єднання «Свобода», яке очікує, що цей виступ буде українофобським, бо подаватиме Бандеру передовсім в негативному світлі. В інтерв’ю Радіо Свобода історик Россолінський-Лібе підтвердив інформацію, що йому погрожували невідомі, але відмовився розповісти подробиці.
– Я не хочу конкретно говорити про деталі цієї погрози.
– Чи це були погрози на Ваш приватний телефон?
– Ні, це не було на мій телефон, але я не хотів би говорити про деталі. Це не буде добре для людей, в яких я був у той час.
– Сьогодні стало відомо що Вам відмовили у приміщенні Торгово-промислової палати в Києві, а також у Києво-Могилянській академії. Як би Ви це прокоментували?
– У приміщенні мені відмовили спочатку у Львові, потім у Дніпропетровську і ось зараз в Києві. Взагалі було відмовлено у п’ятьох приміщеннях. Так виглядає, що не можна історикові виступити в університеті чи інституті і представити тези та обговорити їх з іншими істориками. Тут є якась політична група, яка залякує університети та інститути і не хоче допустити до того, щоб я міг представити свою дисертацію.
– Якщо говорити про дисертацію, то про що вона? Що Ви думаєте про Бандеру і чому це викликало такий шквал протестів?
– Я не знаю, чому є така реакція. Я свою дисертацію представляв на кількох колоквіумах в університетах, і люди нормально це сприйняли. Я цю дисертацію обговорив із кількома істориками, і в них якихось дивних реакцій не було. Ці люди концентрувалися на наукових речах. А те, що зараз відбувається, я думаю, що це якісь неофашистські, ультранаціоналістичні групи, які не хочуть допустити до того, щоб можна було обговорити мою дисертацію.
– Ви казали, що дисертація вже обговорювалася. В яких університетах, в яких країнах?
– Це було, зокрема, в університеті в Гамбурзі, у Берлінському вільному університеті, в Альбертському університеті в Едмонтоні в Канаді. Люди, які ідентифікують себе з Бандерою після його вбивства, шанують Бандеру як народного героя, вони не згадують тих моментів, коли ОУН вбиває євреїв, або вбиває поляків, або вбиває тих українців, які не були націоналістами. Радянська ідеологія примушує людей уявляти собі Бандеру як злочинця. Націоналістична ідеологія примушує людей до того, щоб уявляти собі Бандеру як героя. Між цими двома ідеологіями можна науково досліджувати Бандеру. Це є зовсім інший підхід.
– Всеукраїнське об’єднання «Свобода» звернулося до Міністерства закордонних справ України з проханням не допустити 1 березня проведення Вашої лекції у посольстві Федеративної Республіки Німеччини. Чи відбудеться ця лекція?
– Я не бачу приводу, щоб ця лекція не відбулася. Потрібно створити такі обставини, щоби кожен історик мав можливість представити свої тези. А коли тут політичні групи будуть залякувати істориків, інших дослідників, то це буде так виглядати, майже зараз так виглядає, наче б ми тут мали нацистську Німеччину.
Зі закликом дати науковцю висловитися тим часом виступив Фонд Гайнріха Белля в Україні.
– Я не хочу конкретно говорити про деталі цієї погрози.
– Чи це були погрози на Ваш приватний телефон?
– Ні, це не було на мій телефон, але я не хотів би говорити про деталі. Це не буде добре для людей, в яких я був у той час.
– Сьогодні стало відомо що Вам відмовили у приміщенні Торгово-промислової палати в Києві, а також у Києво-Могилянській академії. Як би Ви це прокоментували?
– У приміщенні мені відмовили спочатку у Львові, потім у Дніпропетровську і ось зараз в Києві. Взагалі було відмовлено у п’ятьох приміщеннях. Так виглядає, що не можна історикові виступити в університеті чи інституті і представити тези та обговорити їх з іншими істориками. Тут є якась політична група, яка залякує університети та інститути і не хоче допустити до того, щоб я міг представити свою дисертацію.
– Якщо говорити про дисертацію, то про що вона? Що Ви думаєте про Бандеру і чому це викликало такий шквал протестів?
– Я не знаю, чому є така реакція. Я свою дисертацію представляв на кількох колоквіумах в університетах, і люди нормально це сприйняли. Я цю дисертацію обговорив із кількома істориками, і в них якихось дивних реакцій не було. Ці люди концентрувалися на наукових речах. А те, що зараз відбувається, я думаю, що це якісь неофашистські, ультранаціоналістичні групи, які не хочуть допустити до того, щоб можна було обговорити мою дисертацію.
– Ви казали, що дисертація вже обговорювалася. В яких університетах, в яких країнах?
– Це було, зокрема, в університеті в Гамбурзі, у Берлінському вільному університеті, в Альбертському університеті в Едмонтоні в Канаді. Люди, які ідентифікують себе з Бандерою після його вбивства, шанують Бандеру як народного героя, вони не згадують тих моментів, коли ОУН вбиває євреїв, або вбиває поляків, або вбиває тих українців, які не були націоналістами. Радянська ідеологія примушує людей уявляти собі Бандеру як злочинця. Націоналістична ідеологія примушує людей до того, щоб уявляти собі Бандеру як героя. Між цими двома ідеологіями можна науково досліджувати Бандеру. Це є зовсім інший підхід.
– Всеукраїнське об’єднання «Свобода» звернулося до Міністерства закордонних справ України з проханням не допустити 1 березня проведення Вашої лекції у посольстві Федеративної Республіки Німеччини. Чи відбудеться ця лекція?
– Я не бачу приводу, щоб ця лекція не відбулася. Потрібно створити такі обставини, щоби кожен історик мав можливість представити свої тези. А коли тут політичні групи будуть залякувати істориків, інших дослідників, то це буде так виглядати, майже зараз так виглядає, наче б ми тут мали нацистську Німеччину.
Зі закликом дати науковцю висловитися тим часом виступив Фонд Гайнріха Белля в Україні.
| Ґжеґож Россолінський-Лібе народився у 1979 році в Польщі. У 2005 році закінчив історичний факультет Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері (Німеччина). З 2007 року пише дисертацію про Степана Бандеру і про український радикальний націоналізм. Зараз дисертація вже готова, і Ґжеґож Россолінський-Лібе має намір її захистити у Гамбурзькому університеті в Німеччині, в якому він є докторантом. |