Київ – Державному космічному агентству України 29 лютого виповнюється 20 років. Україна входить до п’ятірки держав-лідерів за кількістю щорічно здійснюваних запусків. Але при цьому держава зменшує витрати на вивчення космосу, стверджує глава Державного космічного агентства Юрій Алексєєв.
На ракетно-космічну галузь у всьому світі витрачається приблизно 300 мільярдів доларів, і щороку ця сума збільшується на 10%, зазначає член Президії Національної академії наук України, академік Володимир Горбулін. За його словами, космічна галузь – єдина, яка не постраждала під час кризи у світі.
«Якщо раніше це було справою 4–5 країн, то до них сьогодні дуже наблизилися і Китай, і Індія. Ці дві держави, за залученням в освітні процеси молоді, випереджають навіть Сполучені Штати і Росію. Навіть країни, які не мають космічних програм (наприклад, Румунія, Болгарія, Чехія, Польща), намагаються знайти своє місце в європейських космічних проектах. Аналогічна ситуація у Південно-Східній Азії», – констатував Володимир Горбулін.
«На наступну п’ятирічку нас обрізали вдвічі»
Єдина країна у світі, яка зменшила фінансування космічної галузі, – це Україна, повідомив голова Державного космічного агентства України Юрій Алексєєв.
«Торік у нас було 60 мільйонів гривень, в цьому році нам дали 110 мільйонів. Ніби добре. Хоча нам потрібно мінімум 200 мільйонів. А при створенні державної програми на наступну п’ятирічку (до 2018 року) нас обрізали рівно вдвічі. Тому будемо вирішувати завдання, виходячи з того фінансування. Я думаю, що це не є неповага, це – стан української економіки. Основну масу грошей заробляють самі підприємства. Наприклад, якщо в минулому році нам виділили 60 мільйонів гривень, то продукції наше підприємство виробило на 3,5 мільярди», – поінформував Юрій Алексєєв.
Досягнення за 20 років
За 20 років існування Державного космічного агентства України було запущено 125 ракет-носіїв вітчизняного виробництва. Також виготовлено та запущено на навколоземні орбіти 28 космічних апаратів розробки КБ «Південне», з них 5 – на замовлення самої України. Крім того, українські ракети вивели на орбіту понад 230 супутників на замовлення 19 держав.
Українські ракети стартують з чотирьох космодромів. Уже в 2013 році Україна планує здійснити пуск нової ракети-носія «Циклон-4» з українсько-бразильського космодрому Алкантара, за проектом «Алкантара-Циклон-4-Спейс». Реалізується спільний зі США проект створення ракети-носія «Антарес». На підприємствах галузі серійно виготовляються системи керування для російських ракет-носіїв «Союз», «Протон», «Рокот», «Стріла», апаратура стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції, прилади для космічних кораблів «Союз» та «Прогрес».
Наразі Україна в ракетно-космічній галузі плідно співпрацює зі Сполученими Штатами, Бразилією, Єгиптом та Росією. Саме останню українські фахівці вважають найбільш перспективним партнером.
Проте науковці наголошують: Україні не слід забувати про вітчизняні розробки, зокрема, медичну техніку, яку випускає Харківський науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань.
Ракетно-космічна техніка як складова національної безпеки
Ракетно-космічна техніка також є невід’ємною складовою системи національної безпеки, запевняє член Президії НАН України академік Володимир Горбулін.
«У світі існує дві концепції підходів: одна – це використання інформаційних ресурсів, які надають космічні апарати (зв'язок, навігація, дистанційне зондування), а друга – це розгортання розвідно-ударних засобів, без яких у сучасному світі не відбуваються широкомасштабні воєнні дії», – зазначає Володимир Горбулін.
Нещодавно уряд України затвердив Концепцію розвитку космічної діяльності України до 2023 року та відповідний план заходів. У Державному космічному агентстві кажуть, що підтримку в уряді знайшли і найближчим часом очікують на зміни галузі у кращий бік. Але найближчі 3 роки ще буде несолодко, бідкається Юрій Алексєєв.
На ракетно-космічну галузь у всьому світі витрачається приблизно 300 мільярдів доларів, і щороку ця сума збільшується на 10%, зазначає член Президії Національної академії наук України, академік Володимир Горбулін. За його словами, космічна галузь – єдина, яка не постраждала під час кризи у світі.
«Якщо раніше це було справою 4–5 країн, то до них сьогодні дуже наблизилися і Китай, і Індія. Ці дві держави, за залученням в освітні процеси молоді, випереджають навіть Сполучені Штати і Росію. Навіть країни, які не мають космічних програм (наприклад, Румунія, Болгарія, Чехія, Польща), намагаються знайти своє місце в європейських космічних проектах. Аналогічна ситуація у Південно-Східній Азії», – констатував Володимир Горбулін.
«На наступну п’ятирічку нас обрізали вдвічі»
Єдина країна у світі, яка зменшила фінансування космічної галузі, – це Україна, повідомив голова Державного космічного агентства України Юрій Алексєєв.
«Торік у нас було 60 мільйонів гривень, в цьому році нам дали 110 мільйонів. Ніби добре. Хоча нам потрібно мінімум 200 мільйонів. А при створенні державної програми на наступну п’ятирічку (до 2018 року) нас обрізали рівно вдвічі. Тому будемо вирішувати завдання, виходячи з того фінансування. Я думаю, що це не є неповага, це – стан української економіки. Основну масу грошей заробляють самі підприємства. Наприклад, якщо в минулому році нам виділили 60 мільйонів гривень, то продукції наше підприємство виробило на 3,5 мільярди», – поінформував Юрій Алексєєв.
Досягнення за 20 років
За 20 років існування Державного космічного агентства України було запущено 125 ракет-носіїв вітчизняного виробництва. Також виготовлено та запущено на навколоземні орбіти 28 космічних апаратів розробки КБ «Південне», з них 5 – на замовлення самої України. Крім того, українські ракети вивели на орбіту понад 230 супутників на замовлення 19 держав.
Українські ракети стартують з чотирьох космодромів. Уже в 2013 році Україна планує здійснити пуск нової ракети-носія «Циклон-4» з українсько-бразильського космодрому Алкантара, за проектом «Алкантара-Циклон-4-Спейс». Реалізується спільний зі США проект створення ракети-носія «Антарес». На підприємствах галузі серійно виготовляються системи керування для російських ракет-носіїв «Союз», «Протон», «Рокот», «Стріла», апаратура стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції, прилади для космічних кораблів «Союз» та «Прогрес».
Наразі Україна в ракетно-космічній галузі плідно співпрацює зі Сполученими Штатами, Бразилією, Єгиптом та Росією. Саме останню українські фахівці вважають найбільш перспективним партнером.
Проте науковці наголошують: Україні не слід забувати про вітчизняні розробки, зокрема, медичну техніку, яку випускає Харківський науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань.
Ракетно-космічна техніка як складова національної безпеки
Ракетно-космічна техніка також є невід’ємною складовою системи національної безпеки, запевняє член Президії НАН України академік Володимир Горбулін.
«У світі існує дві концепції підходів: одна – це використання інформаційних ресурсів, які надають космічні апарати (зв'язок, навігація, дистанційне зондування), а друга – це розгортання розвідно-ударних засобів, без яких у сучасному світі не відбуваються широкомасштабні воєнні дії», – зазначає Володимир Горбулін.
Нещодавно уряд України затвердив Концепцію розвитку космічної діяльності України до 2023 року та відповідний план заходів. У Державному космічному агентстві кажуть, що підтримку в уряді знайшли і найближчим часом очікують на зміни галузі у кращий бік. Але найближчі 3 роки ще буде несолодко, бідкається Юрій Алексєєв.