Брюссель – Фонд Петра Порошенка і Європейський політичний центр провели у Брюсселі спільну конференцію «Відносини ЄС – Україна: шлях попереду». Підходи європейських дипломатів, експертів, представників євроустанов та українських політиків до сьогоднішніх та завтрашніх стосунків Києва й об’єднаної Європи дуже різняться. Якщо у Євросоюзі наголошують на їх залежності від реформ та демократизації, то представники України відбуваються обіцянками та переконуваннями, що офіційний Київ робить все від нього залежне.
Відтоді як Україну почали критикувати за дії, що суперечать демократичним свободам, зустрічі представників Києва та Брюсселя стали доволі нечастим явищем. Цього разу європейські учасники круглого столу називали дуже складною проблематику суперечливих відносин між Євросоюзом та Україною.
Єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Штефан Філе називає деякі сторони українсько-європейських відносин парадоксами, головним з яких є той, що Україна прагне підписання угоди про асоціацію, але водночас, крок за кроком робить все, щоб цього найближчим часом не сталося.
2012 рік є критичним. «Це – рік парламентських виборів, це випробує здоров’я та надійність української демократії. Не лише у сенсі голосування, але й у сенсі свободи преси та інших свобод, Це випробує здатність опозиційних лідерів брати участь у перегонах», – каже Штефан Філе, натякаючи на заклик та умову Європи щодо звільнення Юлії Тимошенко та інших опозиціонерів для участі у виборах.
Друге, на думку комісара, цей рік має принести результати конституційної реформи. По-третє, чемпіонат з футболу Євро-2012 надасть українцям можливість придбати нових друзів та залучити до країни нові інвестиції. І останнє, угода про асоціацію має нарешті бути ратифікована та, – надіється Філе, – підписана восени, можливо, після виборів. І це дасть нове значення і Україні, і іншим партнерам на сході від ЄС. Головне, що для цього потрібно – припинити «парадокси», один із яких – винесення вироку черговому представнику опозиції, що стався в понеділок, зауважує Штефан Філе.
Серед тих, хто брав участь у круглому столі були й міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт, міністр закордонних справ Литви Аудронюс Ажубаліс. Ці, так звані «друзі України», а також представники Європарламенту та інші учасники конференції акцентують увагу на тому, що рівень подальшої інтеграції між Україною та Євросоюзом, зокрема, підписання угоди про асоціацію, нині покладені у пряму залежність від рівня демократичної практики в українській державі. Також, на їхню думку, тестом для відносин Києва і Брюсселя стануть приготування та перебіг осінніх виборів до Верховної Ради України.
«Важливо відновити довіру до верховенства права в цій країні, – як завжди відверто та категорично заявляє Карл Більдт. – Називайте це умовою, чи як хочете, але без цього нічого не працює».
«Ми не матимемо угоди про поглиблену ЗВТ, якщо там немає верховенства права», – додав голова дипломатичного відомства Швеції.
Про угоду про асоціацію, він каже, що європейська спільнота й Україна мають на столі те, чого інші не можуть і уявити. «Але... воно залишається на столі», – каже шведський дипломат і як доказ скочування позицій України, процитував дані про падіння українських рейтингів у сенсі інвестиційної привабливості, свободи слова та інших показниках, опублікованих останнім часом великими світовими аналітичними організаціями.
Гості від офіційного Києва оригінальністю не відзначилися
Тим часом, присутні на конференції гості з Києва, які представляють нинішню владу, реагували без особливої оригінальності. Перший віце-прем’єр Валерій Хорошковський закликав до «перезапуску» відносин України та європейської співдружності.
Новопризначений голова Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Андрій Клюєв вкотре підтверджує, що «прагнення до повномасштабного зближення з ЄС залишається незмінним стратегічним пріоритетом розвитку України та одним із ключових питань національної безпеки». «Підкреслюю, що така позиція знайшла відображення у законах щодо національної безпеки України та в основах зовнішньої та внутрішньої політики», – зауважив він.
«Цим керуються і вищі органи державної влади. Євроінтеграційна перспектива залишається важливим питанням і для сфери національної безпеки, якою я відтепер буду займатися», – додав Андрій Клюєв. Хоча з огляду на реакції представників європейських установ, дипломатів, експертів, такі заяви на них вже не справляють особливого враження.
Відтоді як Україну почали критикувати за дії, що суперечать демократичним свободам, зустрічі представників Києва та Брюсселя стали доволі нечастим явищем. Цього разу європейські учасники круглого столу називали дуже складною проблематику суперечливих відносин між Євросоюзом та Україною.
Єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Штефан Філе називає деякі сторони українсько-європейських відносин парадоксами, головним з яких є той, що Україна прагне підписання угоди про асоціацію, але водночас, крок за кроком робить все, щоб цього найближчим часом не сталося.
2012 рік є критичним. «Це – рік парламентських виборів, це випробує здоров’я та надійність української демократії. Не лише у сенсі голосування, але й у сенсі свободи преси та інших свобод, Це випробує здатність опозиційних лідерів брати участь у перегонах», – каже Штефан Філе, натякаючи на заклик та умову Європи щодо звільнення Юлії Тимошенко та інших опозиціонерів для участі у виборах.
Друге, на думку комісара, цей рік має принести результати конституційної реформи. По-третє, чемпіонат з футболу Євро-2012 надасть українцям можливість придбати нових друзів та залучити до країни нові інвестиції. І останнє, угода про асоціацію має нарешті бути ратифікована та, – надіється Філе, – підписана восени, можливо, після виборів. І це дасть нове значення і Україні, і іншим партнерам на сході від ЄС. Головне, що для цього потрібно – припинити «парадокси», один із яких – винесення вироку черговому представнику опозиції, що стався в понеділок, зауважує Штефан Філе.
Серед тих, хто брав участь у круглому столі були й міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт, міністр закордонних справ Литви Аудронюс Ажубаліс. Ці, так звані «друзі України», а також представники Європарламенту та інші учасники конференції акцентують увагу на тому, що рівень подальшої інтеграції між Україною та Євросоюзом, зокрема, підписання угоди про асоціацію, нині покладені у пряму залежність від рівня демократичної практики в українській державі. Також, на їхню думку, тестом для відносин Києва і Брюсселя стануть приготування та перебіг осінніх виборів до Верховної Ради України.
«Важливо відновити довіру до верховенства права в цій країні, – як завжди відверто та категорично заявляє Карл Більдт. – Називайте це умовою, чи як хочете, але без цього нічого не працює».
«Ми не матимемо угоди про поглиблену ЗВТ, якщо там немає верховенства права», – додав голова дипломатичного відомства Швеції.
Про угоду про асоціацію, він каже, що європейська спільнота й Україна мають на столі те, чого інші не можуть і уявити. «Але... воно залишається на столі», – каже шведський дипломат і як доказ скочування позицій України, процитував дані про падіння українських рейтингів у сенсі інвестиційної привабливості, свободи слова та інших показниках, опублікованих останнім часом великими світовими аналітичними організаціями.
Гості від офіційного Києва оригінальністю не відзначилися
Тим часом, присутні на конференції гості з Києва, які представляють нинішню владу, реагували без особливої оригінальності. Перший віце-прем’єр Валерій Хорошковський закликав до «перезапуску» відносин України та європейської співдружності.
Новопризначений голова Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Андрій Клюєв вкотре підтверджує, що «прагнення до повномасштабного зближення з ЄС залишається незмінним стратегічним пріоритетом розвитку України та одним із ключових питань національної безпеки». «Підкреслюю, що така позиція знайшла відображення у законах щодо національної безпеки України та в основах зовнішньої та внутрішньої політики», – зауважив він.
«Цим керуються і вищі органи державної влади. Євроінтеграційна перспектива залишається важливим питанням і для сфери національної безпеки, якою я відтепер буду займатися», – додав Андрій Клюєв. Хоча з огляду на реакції представників європейських установ, дипломатів, експертів, такі заяви на них вже не справляють особливого враження.