Прага – Посилення й поширення бойових операцій в Афганістані відбувається на тлі зростання кількості біженців, яких щодня зростає в середньому на 400 осіб. Влада цієї країни перешкоджає втікачам пересуватися у безпечніші регіони, а тим більше, за кордон. Ця проблема, як мовиться в останньому звіті Amnesty International, загострюється завдяки відсутності політичної волі Кабула і його страхів перед наростанням кількості біженців. Міжнародні правозахисники закликають афганську владу прийняти міжнародну допомогу біженцям і усунути перешкоди щодо її надходження.
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNCHR) вказує на численні відмови влади Кабула у забезпеченні основних послуг для біженців і репатріантів, котрі повертаються або ж бажають повернутися до місць свого проживання в Афганістані.
У звіті від 23 лютого щодо тяжкого становища внутрішніх біженців Афганістану Amnesty International наголошує, що влада цієї країни має зробити дуже багато для допомоги й захисту втікачів та переміщених осіб, котрих там нараховується до півмільйона.
Незважаючи на розуміння проблеми і те, що кількість біженців щодня зростає в середньому на 400 осіб, Кабул не готовий організувати допомогу цим людям, а це, в свою чергу, перешкоджає поверненню додому мільйонів афганців, котрі опинилися за кордоном.
Влада Афганістану боїться тенденції зростання числа біженців
Дослідниця Amnesty International Горія Мусадік вважає, що влада Афганістану боїться визнавати статус внутрішніх біженців у зв’язку з тенденцією зростання їхньої кількості.
«Свідчення, які зібрала Amnesty International, показують, що афганська влада, на жаль, заважає агентствам з міжнародної допомоги внутрішнім біженцям у країні через страх, що це може створити постійну тенденцію до наростання числа таких осіб, тому ця позиція з боку влади є політично неприглядною», – зазначає дослідниця.
Кореспонденти Радіо Свобода в Афганістані наводять приклади поневіряння тисяч біженців, котрі змушені виживати самі у горах, печерах, далеко від своїх зруйнованих домівок і поселень.
Так, лише в районі стародавнього афганського міста Баміяна, де таліби свого часу знищили унікальні велетенські статуї Будди, сотні афганських втікачів живуть у печерах, де самі шукають собі в горах харчі, воду і тепло.
Скажімо, 34-річна Ґульсом, яка спершу була із сімома маленькими дітьми, без чоловіка, котрий помер після вигнання їх із Ірану, вже п’ятий рік живе сама у маленькій печері в Баміяні.
«Я не маю ніякої роботи. Залишаюся голодною довгий час і кричу вночі. Я прошу дозволу заробити трохи грошей і роботи для інших людей, щоб якось проіснувати. Якщо є щось, я їм. А інакше мушу залишатися у цій печері», – розповіла Ґульсом Радіо Свобода.
Дітей Ґульсом забрали якісь люди з неурядової організації до притулку, і тепер вона навіть не знає, де вони.
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNCHR) вказує на численні відмови влади Кабула у забезпеченні основних послуг для біженців і репатріантів, котрі повертаються або ж бажають повернутися до місць свого проживання в Афганістані.
У звіті від 23 лютого щодо тяжкого становища внутрішніх біженців Афганістану Amnesty International наголошує, що влада цієї країни має зробити дуже багато для допомоги й захисту втікачів та переміщених осіб, котрих там нараховується до півмільйона.
Незважаючи на розуміння проблеми і те, що кількість біженців щодня зростає в середньому на 400 осіб, Кабул не готовий організувати допомогу цим людям, а це, в свою чергу, перешкоджає поверненню додому мільйонів афганців, котрі опинилися за кордоном.
Влада Афганістану боїться тенденції зростання числа біженців
Дослідниця Amnesty International Горія Мусадік вважає, що влада Афганістану боїться визнавати статус внутрішніх біженців у зв’язку з тенденцією зростання їхньої кількості.
«Свідчення, які зібрала Amnesty International, показують, що афганська влада, на жаль, заважає агентствам з міжнародної допомоги внутрішнім біженцям у країні через страх, що це може створити постійну тенденцію до наростання числа таких осіб, тому ця позиція з боку влади є політично неприглядною», – зазначає дослідниця.
Кореспонденти Радіо Свобода в Афганістані наводять приклади поневіряння тисяч біженців, котрі змушені виживати самі у горах, печерах, далеко від своїх зруйнованих домівок і поселень.
Так, лише в районі стародавнього афганського міста Баміяна, де таліби свого часу знищили унікальні велетенські статуї Будди, сотні афганських втікачів живуть у печерах, де самі шукають собі в горах харчі, воду і тепло.
Скажімо, 34-річна Ґульсом, яка спершу була із сімома маленькими дітьми, без чоловіка, котрий помер після вигнання їх із Ірану, вже п’ятий рік живе сама у маленькій печері в Баміяні.
«Я не маю ніякої роботи. Залишаюся голодною довгий час і кричу вночі. Я прошу дозволу заробити трохи грошей і роботи для інших людей, щоб якось проіснувати. Якщо є щось, я їм. А інакше мушу залишатися у цій печері», – розповіла Ґульсом Радіо Свобода.
Дітей Ґульсом забрали якісь люди з неурядової організації до притулку, і тепер вона навіть не знає, де вони.