Європейська комісія оголосила сьогодні, що зупиняє процес ратифікації в Європейському парламенті Торговельної угоди про боротьбу проти контрафакції (Anti-Counterfeiting Trade Agreement, ACTA), що спрямована проти порушень авторських прав, але викликає великі застереження. Натомість цю угоду передають на розгляд Європейського суду, найвищого судового органу ЄС (не плутати з Європейським судом з прав людини, судовим органом Ради Європи).
Як сказав комісар ЄС із питань торгівлі Карел Де Гюхт, Європейський суд має з’ясувати, чи ця угода сумісна з «засадничими правами і свободами, визнаними в ЄС».
Угода пропонує встановити суворі заходи для боротьби з різноманітними порушеннями прав інтелектуальної власності й суміжних прав, серед яких, наприклад, отримання від провайдерів даних про дії інтернет-користувачів без санкції суду чи прокуратури або обшуки вмісту носіїв інформації для пошуку неліцензійних матеріалів чи програм на кордонах.
Її критики звертають увагу, що текст угоди був розроблений таємно, без порад із громадськістю, і деякі її нечіткі формулювання можуть призвести до порушень цілої низки основних свобод і прав людини.
Угода викликала до себе значний спротив. Серед іншого, 11 лютого вуличні протести проти угоди відбулися в більш ніж 200 містах по всій Європі.
Уряди низки країн, які підписали цю угоду, вже заявили, що відмовляються від її ратифікації (Польща і Словенія) або зупиняють процес ратифікації (Болгарія, Латвія, Чехія). Так само оголосили, що зупиняють процес приєднання до угоди, кілька країн, які ще не підписали її (Німеччина, Нідерланди, Словаччина).
Торговельну угоду про боротьбу проти контрафакції наразі не ратифікувала жодна країна. Перші 8 країн підписали її 1 жовтня минулого року; 26 січня її підписали Європейський Союз як єдине ціле і окремо 22 країни-члени з 27; решта 5 мали підписати її пізніше після внутрішнього розгляду. Угода відкрита для підписання до 31 березня наступного року і має набути чинності, коли її ратифікують перші 6 держав.
Для приєднання Євросоюзу, який у торговельних питаннях виступає як єдине ціле, необхідна ратифікація і від імені всього ЄС у Європарламенті, і в кожній країні-члені.
Як сказав комісар ЄС із питань торгівлі Карел Де Гюхт, Європейський суд має з’ясувати, чи ця угода сумісна з «засадничими правами і свободами, визнаними в ЄС».
Угода пропонує встановити суворі заходи для боротьби з різноманітними порушеннями прав інтелектуальної власності й суміжних прав, серед яких, наприклад, отримання від провайдерів даних про дії інтернет-користувачів без санкції суду чи прокуратури або обшуки вмісту носіїв інформації для пошуку неліцензійних матеріалів чи програм на кордонах.
Її критики звертають увагу, що текст угоди був розроблений таємно, без порад із громадськістю, і деякі її нечіткі формулювання можуть призвести до порушень цілої низки основних свобод і прав людини.
Угода викликала до себе значний спротив. Серед іншого, 11 лютого вуличні протести проти угоди відбулися в більш ніж 200 містах по всій Європі.
Уряди низки країн, які підписали цю угоду, вже заявили, що відмовляються від її ратифікації (Польща і Словенія) або зупиняють процес ратифікації (Болгарія, Латвія, Чехія). Так само оголосили, що зупиняють процес приєднання до угоди, кілька країн, які ще не підписали її (Німеччина, Нідерланди, Словаччина).
Торговельну угоду про боротьбу проти контрафакції наразі не ратифікувала жодна країна. Перші 8 країн підписали її 1 жовтня минулого року; 26 січня її підписали Європейський Союз як єдине ціле і окремо 22 країни-члени з 27; решта 5 мали підписати її пізніше після внутрішнього розгляду. Угода відкрита для підписання до 31 березня наступного року і має набути чинності, коли її ратифікують перші 6 держав.
Для приєднання Євросоюзу, який у торговельних питаннях виступає як єдине ціле, необхідна ратифікація і від імені всього ЄС у Європарламенті, і в кожній країні-члені.