Сімферополь – 21 лютого минає чверть століття з дня смерті відомого правозахисника, дисидента радянських часів, генерала Петра Григоренка. У вівторок його пам’ять вшановували і в Україні, і за кордоном. Кримські татари – народ, за права якого він боровся і через що зазнав гонінь в Радянському Союзі, його згадують з особливою вдячністю.
У Криму в кількох населених пунктах, де компактно мешкають кримські татари, є вулиці, названі на честь Петра Григоренка. Навіть у Сімферополі значна частина містян площу Радянську віднедавна називають майданом генерала Григоренка, хоч в офіційному перейменуванні місцева влада відмовила. Тут 15 років тому активісти українських і кримськотатарських організацій встановили погруддя Петра Григоренка, теж досі не узаконене міськрадою. Саме на цьому майдані щороку з ініціативи Меджлісу кримськотатарського народу проходять громадські заходи пам’яті генерала-правозахисника.
У вівторок, у 25 річницю смерті видатного правозахисника, вшанувати його пам’ять біля погруддя генерала зібралося близько сотні кримчан – ветерани кримськотатарського національного руху, члени Меджлісу, активісти українських і кримськотатарських організацій, студенти місцевих вишів.
Член Конгресу українських націоналістів Василь Овчарук був серед тих, хто ставив цей пам’ятник. Він каже, що пишається і захоплюється долею Петра Григоренка, генерала, який проміняв свій добробут на боротьбу, переслідування і вигнання.
«Коли я дізнався про генерала Петра Григоренка, сина українського і друга кримськотатарського народу – я не міг бути осторонь. Це був порив душі і серця!», – зазначив член КУНу.
У 1997 році, коли встановлювали цей пам’ятник Петру Григоренку, Василь Овчарук не лише безкоштовно тут працював, мішав бетон, але й кілька діб поспіль охороняв його, оскільки місцеві комуністи погрожували зруйнувати погруддя.
Назавжди серед кримських татар
Активістка кримськотатарської молодіжної організації Ніяра Нагаєва поклала до пам’ятника кілька гвоздик. За її словами, про Петра Григоренка їй із самого дитинства розповідали дідусь із бабусею.
«Людина, яка так багато зробила для нас із такою щирістю! – наголошує вона. Він настільки любив кримських татар, так співчував нашому народові, і так багато для нього зробив, що ми зобов’язані його не забувати і віддавати данину – свою пам’ять і повагу цій людині».
Виступаючи на меморіальному мітингу, керуючий справами Меджлісу Заїр Смедляєв нагадав рядки Петра Григоренка, які генерал написав уже у вигнанні, в США, і які присвятив кримським татарам.
«Він говорив про те, що у нашому національному русі нам не треба просити владу. Він казав: не треба просити! Слід вимагати! Причому, вимагати не частину того, що відібрали, а вимагати все!» – зауважив Заїр Смедляєв.
Він також наголосив, що кримські татари завжди цінували і цінуватимуть підтримку представників українського та інших народів у їхній боротьбі за повернення і відновлення прав. За його словами, така підтримка особливо цінна зараз, коли знову права людини і права народів в Україні утискуються і коли знову в країні зміцнюється авторитаризм.
У вівторок в Сімферопольському кафедральному Свято-Володимиро-Ольгинському соборі УПЦ Київського патріархату і в Патріаршому Свято-Володимирському соборі в Києві пройшли панахиди в пам’ять Петра Григоренка. У Києві на поминальній службі була присутня група ветеранів кримськотатарського національного руху на чолі з лідером Меджлісу Мустафою Джемілєвим, а також представники української громади Криму.
Під час мітингу
У Криму в кількох населених пунктах, де компактно мешкають кримські татари, є вулиці, названі на честь Петра Григоренка. Навіть у Сімферополі значна частина містян площу Радянську віднедавна називають майданом генерала Григоренка, хоч в офіційному перейменуванні місцева влада відмовила. Тут 15 років тому активісти українських і кримськотатарських організацій встановили погруддя Петра Григоренка, теж досі не узаконене міськрадою. Саме на цьому майдані щороку з ініціативи Меджлісу кримськотатарського народу проходять громадські заходи пам’яті генерала-правозахисника.
У вівторок, у 25 річницю смерті видатного правозахисника, вшанувати його пам’ять біля погруддя генерала зібралося близько сотні кримчан – ветерани кримськотатарського національного руху, члени Меджлісу, активісти українських і кримськотатарських організацій, студенти місцевих вишів.
Василь Овчарук
Член Конгресу українських націоналістів Василь Овчарук був серед тих, хто ставив цей пам’ятник. Він каже, що пишається і захоплюється долею Петра Григоренка, генерала, який проміняв свій добробут на боротьбу, переслідування і вигнання.
«Коли я дізнався про генерала Петра Григоренка, сина українського і друга кримськотатарського народу – я не міг бути осторонь. Це був порив душі і серця!», – зазначив член КУНу.
У 1997 році, коли встановлювали цей пам’ятник Петру Григоренку, Василь Овчарук не лише безкоштовно тут працював, мішав бетон, але й кілька діб поспіль охороняв його, оскільки місцеві комуністи погрожували зруйнувати погруддя.
Ніяра Нагаєва
Назавжди серед кримських татар
Активістка кримськотатарської молодіжної організації Ніяра Нагаєва поклала до пам’ятника кілька гвоздик. За її словами, про Петра Григоренка їй із самого дитинства розповідали дідусь із бабусею.
«Людина, яка так багато зробила для нас із такою щирістю! – наголошує вона. Він настільки любив кримських татар, так співчував нашому народові, і так багато для нього зробив, що ми зобов’язані його не забувати і віддавати данину – свою пам’ять і повагу цій людині».
Виступаючи на меморіальному мітингу, керуючий справами Меджлісу Заїр Смедляєв нагадав рядки Петра Григоренка, які генерал написав уже у вигнанні, в США, і які присвятив кримським татарам.
Заїр Смедляєв
«Він говорив про те, що у нашому національному русі нам не треба просити владу. Він казав: не треба просити! Слід вимагати! Причому, вимагати не частину того, що відібрали, а вимагати все!» – зауважив Заїр Смедляєв.
Він також наголосив, що кримські татари завжди цінували і цінуватимуть підтримку представників українського та інших народів у їхній боротьбі за повернення і відновлення прав. За його словами, така підтримка особливо цінна зараз, коли знову права людини і права народів в Україні утискуються і коли знову в країні зміцнюється авторитаризм.
У вівторок в Сімферопольському кафедральному Свято-Володимиро-Ольгинському соборі УПЦ Київського патріархату і в Патріаршому Свято-Володимирському соборі в Києві пройшли панахиди в пам’ять Петра Григоренка. У Києві на поминальній службі була присутня група ветеранів кримськотатарського національного руху на чолі з лідером Меджлісу Мустафою Джемілєвим, а також представники української громади Криму.
|
Петро Григорович Григоренко (16 жовтня 1907, село Борисівка, Запорізької обл. – 21 лютого 1987, Нью-Йорк, США) – радянський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964-му за легальну правозахисну діяльність був розжалуваний у рядові і позбавлений усіх державних відзнак. Перебував у радянських тюрмах, таборах і «психушках». Емігрував під тиском радянської влади на Захід, із 1977 року. проживав у Сполучених Штатах. Похований на українському кладовищі у Баунд-Брук, США. Кримські татари вважають Петра Григоренка своїм національним героєм, на його честь у близько 20 кримськотатарських селищах названі вулиці. Читайте твори Петра Григоренка тут: http://lib.rus.ec/a/4304 |