Київ – Україна не готова до скасування віз із Євросоюзом наступного року, як того сподівались і Брюссель, і Київ. Згідно з повідомленням Єврокомісії, прогрес України у здійсненні відповідного плану дій має нерівномірний, диспропорційний характер. Українська сторона визнала наявність серйозних проблем. Яких саме, у понеділок в Києві з’ясовували українські урядовці й незалежні експерти.
План дій з лібералізації візового режиму Україна узгодила з Євросоюзом у листопаді 2010 року. Документ ґрунтується на таких напрямках співпраці між Києвом та Брюсселем, як реформи у царині юстиції, захисту прав і свобод громадян, безпеки тощо. А отже, нічого нового для українців у здійсненні положень Плану дій немає, відзначає радник представництва ЄС в Україні Іренеуш Фідос.
Нині європейські та українські експерти відзначають відставання й певну диспропорцію у виконанні Києвом Плану дій. Ідеться найперше про боротьбу з корупцією і дискримінацією, впровадження біометричних документів та захист персональних даних громадян. За словами керівника групи експертів, координатора громадського об’єднання «Європа без кордонів» Олександра Сушка, це ті чуттєві сфери, що вимагають комплексу реформ, а не гучних одноразових акцій з боку влади – наприклад, не гучних арештів і судів над опозицією, а серйозних реформ юстиції та правосуддя.
«Процес реалізації Плану дій рухається там, де не задіяні чиїсь бізнес-інтереси, де немає політичної чутливості, де немає загроз чиїмось владним інтересам. А коли йдеться про антикорупційну політику – це поза сумнівами чутлива сфера. А отже, існує небезпека того, що влада взагалі не буде готова піти на ухвалення тих змін у законодавство, які прописані у звіті Єврокомісії з виконання Плану дій. А документ, здійснений навіть на 95 відсотків, не дає можливості його визнати успішним і відповідно скасувати візи для українців», – пояснив експерт.
Існує дискримінація – залишатимуться візи…
Експерти також відзначили: існують серйозні проблеми у царині захисту персональних даних та подолання дискримінації за національною і релігійною ознаками. Так, Верховна Рада відправила на дообробку законопроект про біометричні документи, не проголосувавши за нього у другому читанні. Депутати вважають, що цей законопроект не захищає персональні данні українців належним чином, та фактично віддає справу виготовлення документів у руки компанії-монополіста, нагадують експерти «Європи без кордонів».
А голова громадського об’єднання «Ла-Страда» Катерина Левченко наголосила, що попри очевидний позитив (ухвалення Закону «Про протидію торгівлі людьми») влада не забезпечила механізми його реалізації. Подібна ситуація спостерігається й із запровадженням антидискримінаційної Стратегії, яку розробили фахівці Міністерства юстиції та громадських організацій України. На думку правозахисника Наталії Беліцер, Стратегія відповідає вимогам часу, натомість розроблений парламентською більшістю проект закону про екстремізм не визначає чітко таких понять, як антисемітизм, ксенофобія тощо.
МЗС: головне – якість документів, а не темпи їх ухвалення
Експерт Департаменту співпраці з ЄС Міністерства закордонних справ України Єгор Божок погоджується з наявністю певних проблем, але зауважує: головне – не терміни виконання Плану дій з лібералізації візового режиму, а якість відповідних документів, що їх ухвалив або ж ухвалюватиме Київ.
«Ми маємо все зробити згідно зі стандартами й критеріями, які висуваються Євросоюзом до цих усіх документів, до національної політики й практики у відповідних сферах, – каже він. – Тут ми потребуємо рекомендацій і досвіду ЄС для того, щоб зробити якісні документи».
Божок також наголосив, що уряд вдячний громадськості за участь у розробці відповідних законодавчих актів та за ініціативи з моніторингу ситуації у сфері реформ.
Тим часом, експерти об’єднання «Європа без кордонів» проаналізували і ті законодавчі акти, що вже ухвалено у рамках виконання Україною Плану дій.
Так, за словами донецького політолога Володимира Кіпеня, найбільших успіхів Київ досяг у контролі над міграційними потоками та облаштуванні державного кордону згідно з європейськими стандартами. Як зазначили експерти, немає нічого неможливого, головне – поєднати зусилля влади і громадськості для досягнення європейських стандартів у всіх сферах життя України.
План дій з лібералізації візового режиму Україна узгодила з Євросоюзом у листопаді 2010 року. Документ ґрунтується на таких напрямках співпраці між Києвом та Брюсселем, як реформи у царині юстиції, захисту прав і свобод громадян, безпеки тощо. А отже, нічого нового для українців у здійсненні положень Плану дій немає, відзначає радник представництва ЄС в Україні Іренеуш Фідос.
Нині європейські та українські експерти відзначають відставання й певну диспропорцію у виконанні Києвом Плану дій. Ідеться найперше про боротьбу з корупцією і дискримінацією, впровадження біометричних документів та захист персональних даних громадян. За словами керівника групи експертів, координатора громадського об’єднання «Європа без кордонів» Олександра Сушка, це ті чуттєві сфери, що вимагають комплексу реформ, а не гучних одноразових акцій з боку влади – наприклад, не гучних арештів і судів над опозицією, а серйозних реформ юстиції та правосуддя.
Існує небезпека, що влада взагалі не буде готова піти на ухвалення змін у законодавство, які прописані у звіті Єврокомісії з виконання Плану дійОлександра Сушка
«Процес реалізації Плану дій рухається там, де не задіяні чиїсь бізнес-інтереси, де немає політичної чутливості, де немає загроз чиїмось владним інтересам. А коли йдеться про антикорупційну політику – це поза сумнівами чутлива сфера. А отже, існує небезпека того, що влада взагалі не буде готова піти на ухвалення тих змін у законодавство, які прописані у звіті Єврокомісії з виконання Плану дій. А документ, здійснений навіть на 95 відсотків, не дає можливості його визнати успішним і відповідно скасувати візи для українців», – пояснив експерт.
Існує дискримінація – залишатимуться візи…
Експерти також відзначили: існують серйозні проблеми у царині захисту персональних даних та подолання дискримінації за національною і релігійною ознаками. Так, Верховна Рада відправила на дообробку законопроект про біометричні документи, не проголосувавши за нього у другому читанні. Депутати вважають, що цей законопроект не захищає персональні данні українців належним чином, та фактично віддає справу виготовлення документів у руки компанії-монополіста, нагадують експерти «Європи без кордонів».
А голова громадського об’єднання «Ла-Страда» Катерина Левченко наголосила, що попри очевидний позитив (ухвалення Закону «Про протидію торгівлі людьми») влада не забезпечила механізми його реалізації. Подібна ситуація спостерігається й із запровадженням антидискримінаційної Стратегії, яку розробили фахівці Міністерства юстиції та громадських організацій України. На думку правозахисника Наталії Беліцер, Стратегія відповідає вимогам часу, натомість розроблений парламентською більшістю проект закону про екстремізм не визначає чітко таких понять, як антисемітизм, ксенофобія тощо.
МЗС: головне – якість документів, а не темпи їх ухвалення
Експерт Департаменту співпраці з ЄС Міністерства закордонних справ України Єгор Божок погоджується з наявністю певних проблем, але зауважує: головне – не терміни виконання Плану дій з лібералізації візового режиму, а якість відповідних документів, що їх ухвалив або ж ухвалюватиме Київ.
Ми потребуємо рекомендацій і досвіду ЄС для того, щоб зробити якісні документиЄгор Божок
«Ми маємо все зробити згідно зі стандартами й критеріями, які висуваються Євросоюзом до цих усіх документів, до національної політики й практики у відповідних сферах, – каже він. – Тут ми потребуємо рекомендацій і досвіду ЄС для того, щоб зробити якісні документи».
Божок також наголосив, що уряд вдячний громадськості за участь у розробці відповідних законодавчих актів та за ініціативи з моніторингу ситуації у сфері реформ.
Тим часом, експерти об’єднання «Європа без кордонів» проаналізували і ті законодавчі акти, що вже ухвалено у рамках виконання Україною Плану дій.
Так, за словами донецького політолога Володимира Кіпеня, найбільших успіхів Київ досяг у контролі над міграційними потоками та облаштуванні державного кордону згідно з європейськими стандартами. Як зазначили експерти, немає нічого неможливого, головне – поєднати зусилля влади і громадськості для досягнення європейських стандартів у всіх сферах життя України.