Сімферополь – Катастрофічним назвав рівень державного фінансування заходів повернення та облаштування раніше депортованих за національною ознакою громадян перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. У кримському уряді визнають: коштів для репатріантів не вистачить навіть на найнеобхідніше.
Від початку 1990-х років до Криму повернулося понад 200 тисяч раніше депортованих громадян та їхніх нащадків, які зараз мають українське громадянство. У місцях депортації досі залишаються від 100 тисяч до 150 тисяч осіб, із яких значна частина хотіла б чи збирається повернутися на батьківщину.
Разом з тим більше від половини родин, які уже повернулися, не мають у Криму свого житла. Багато живе у селищах без води, газу, соціальної інфраструктури. Також існує нагальна потреба відродження і підтримки мови, освіти і культури кримських татар. Щодо цього Україна свого часу взяла на себе міжнародні зобов’язання, зокрема, підписала і ратифікувала Рамкову конвенцію про захист прав національних меншин.
За даними Республіканського комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян, у 2011 році обсяги фінансування заходів повернення та облаштування репатріантів у порівнянні з 2010 роком знизилися більш як удвічі – з понад 51 мільйона гривень до трохи більше ніж 25 мільйонів.
Цьогорічне державне фінансування збережеться на тому ж рівні, як і торік. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров називає це «катастрофою». За його словами, понад 300 поселень компактного проживання кримських татар «так і залишаться без доріг, із тимчасовими електро- і водомережами, без шкіл і без заходів у ділянці медицини».
В інтерв’ю Радіо Свобода він зазначив, що лише на мінімальне задоволення потреб облаштування раніше депортованих громадян необхідно близько 145 мільйонів гривень, і саме таку суму група депутатів від різних фракцій у Верховній Раді України пропонувала до цьогорічного держбюджету, однак уряд і парламентська більшість висловилися проти. Урядовці кажуть, що держава не має таких коштів.
Туреччина допоможе?
У кримському уряді визнають, що грошей на розв’язання проблем раніше депортованих громадян та їхніх нащадків вкрай обмаль. Голова Республіканського комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Едуард Дудаков каже, що дефіцит коштів ударить і по заходах збереження культури кримськотатарського народу, і обмежить капітальне будівництво для репатріантів.
За словами Дудакова, цього року, як і торік, не буде розпочато будівництва жодного об’єкту. «Ми лише добудовуємо те, що розпочали до 2010 року, – каже він. – Попередню програму облаштування 2006–10 років виконали лише на 50%, тепер завершуватимемо. А нової програми досі немає. Ось помінявся міністр фінансів, і нам знову від самого початку доведеться все переузгоджувати у Міністерстві фінансів України».
Разом з тим Едуард Дудаков зберігає оптимізм і каже, що сподівається на коригування державного і республіканського бюджетів дещо пізніше.
Водночас голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв нещодавно повідомив, що турецький уряд має наміри збільшити підтримку соціальних програм для кримських татар, і її обсяги в грошовому обчисленні можуть вперше перевищити розміри фінансування програм облаштування репатріантів із держбюджету України.
Від початку 1990-х років до Криму повернулося понад 200 тисяч раніше депортованих громадян та їхніх нащадків, які зараз мають українське громадянство. У місцях депортації досі залишаються від 100 тисяч до 150 тисяч осіб, із яких значна частина хотіла б чи збирається повернутися на батьківщину.
Разом з тим більше від половини родин, які уже повернулися, не мають у Криму свого житла. Багато живе у селищах без води, газу, соціальної інфраструктури. Також існує нагальна потреба відродження і підтримки мови, освіти і культури кримських татар. Щодо цього Україна свого часу взяла на себе міжнародні зобов’язання, зокрема, підписала і ратифікувала Рамкову конвенцію про захист прав національних меншин.
За даними Республіканського комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян, у 2011 році обсяги фінансування заходів повернення та облаштування репатріантів у порівнянні з 2010 роком знизилися більш як удвічі – з понад 51 мільйона гривень до трохи більше ніж 25 мільйонів.
Цьогорічне державне фінансування збережеться на тому ж рівні, як і торік. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров називає це «катастрофою». За його словами, понад 300 поселень компактного проживання кримських татар «так і залишаться без доріг, із тимчасовими електро- і водомережами, без шкіл і без заходів у ділянці медицини».
В інтерв’ю Радіо Свобода він зазначив, що лише на мінімальне задоволення потреб облаштування раніше депортованих громадян необхідно близько 145 мільйонів гривень, і саме таку суму група депутатів від різних фракцій у Верховній Раді України пропонувала до цьогорічного держбюджету, однак уряд і парламентська більшість висловилися проти. Урядовці кажуть, що держава не має таких коштів.
Туреччина допоможе?
У кримському уряді визнають, що грошей на розв’язання проблем раніше депортованих громадян та їхніх нащадків вкрай обмаль. Голова Республіканського комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Едуард Дудаков каже, що дефіцит коштів ударить і по заходах збереження культури кримськотатарського народу, і обмежить капітальне будівництво для репатріантів.
За словами Дудакова, цього року, як і торік, не буде розпочато будівництва жодного об’єкту. «Ми лише добудовуємо те, що розпочали до 2010 року, – каже він. – Попередню програму облаштування 2006–10 років виконали лише на 50%, тепер завершуватимемо. А нової програми досі немає. Ось помінявся міністр фінансів, і нам знову від самого початку доведеться все переузгоджувати у Міністерстві фінансів України».
Разом з тим Едуард Дудаков зберігає оптимізм і каже, що сподівається на коригування державного і республіканського бюджетів дещо пізніше.
Водночас голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв нещодавно повідомив, що турецький уряд має наміри збільшити підтримку соціальних програм для кримських татар, і її обсяги в грошовому обчисленні можуть вперше перевищити розміри фінансування програм облаштування репатріантів із держбюджету України.