Київ – Якої якості газ постачається в українські будинки? Радіо Свобода отримала кілька скарг від слухачів на низьку якість поставленого палива. За наказом профільного міністерства, калорійність газу, який постачається споживачам, має бути не нижчою 7 тисяч 600 кілокалорій. Проте експерти не виключають, що вона може виявитися нижчою.
Мешканка села Степанки, що в Черкаському районі, Марія Адамівна скаржиться на якість газу. За її словами, коли вона вмикає котел на повну потужність, лічильник крутиться, проте батареї ледь теплі. А при температурі, яка виділяється з конфорок газової плити, доводиться чекати півгодини, поки закипить чайник.
«У хаті холодно, градусів 15 – це найбільше. Стакан води, наприклад, закипає за 25 хвилин. Газ неякісний. А що ж це таке?» – бідкається жінка.
Тим часом начальник Червонослобідської дільниці з експлуатації газового господарства (Черкаський район) Василь Степаненко запевняв кореспондента Радіо Свобода, що тиск у газових трубах достатній. А щодо калорійності газу, ті, хто експлуатує, не мають стосунку до цього.
«Ми ж не контролюємо калорійність, – зазначає Степаненко. – Те, що у трубі йде, те ми беремо й роздаємо. Коли був Радянський Союз і не було лічильників, то калорійність була та ж, що видобувалася. А цього року я бачив по телебаченню, що до Бойка (профільного міністра) там чіплялися, і якийсь науковець сказав, що у нас, виявляється є ГОСТівська калорійність 7 тисяч 600 кілокалорій з метра кубічного газу. І якщо родовище видає більше, то вони щось додають, щоб до цієї калорійності дійти. А де вони і що роблять, я навіть не можу уявити».
Хто контролює якість?
Утім, за словами експертів, контроль за якістю газу мають здійснювати саме регіональні газові підрозділи. До того ж, фахівці не виключають, що населенню може й справді постачатися низькокалорійний газ, який дає малу віддачу тепла.
«У нас, на жаль, не є поширеним і системним контроль якості газу, так само, як і якості електроенергії. Про це навіть ніхто не говорить», – каже Радіо Свобода президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.
За газовими контрактами 2009 року калорійність російського газу, який імпортується в Україну, має становити 7 тисяч 800 кілокалорій за спалення кубічного метру палива, зазначає Радіо Свобода експерт з енергетичних питань Юрій Корольчук. Цей газ змішується з українським, калорійність якого становить близько 8 тисяч кілокалорій. (Для порівняння, у європейських країнах, таких як Франція, Голландія чи Німеччина, які видобувають газ, калорійність палива сягає 6 тисяч кілокалорій). Далі він поступає до облгазів, які мають пункти заміру палива.
Гроші за недопоставлені кілокалорії можна повернути, але…
Порядок контролю за якістю газу в Україні здійснюється відповідно до урядової постанови 1999 року та наказу Міністерства палива й енергетики 2004 року. Відтак, якщо людина бачить, що якість газу в оселі недостатня, зазначає Юрій Корольчук, треба завертатися в облгази із відповідною заявою.
«За цим наказом, побутовим споживачам газ має постачатися не нижче 7 тисяч 600 кілокалорій, – каже Корольчук. – Якщо ж якість палива нижче 7 тисяч 400 кілокалорій, то, відповідно, має здійснюватися перерахунок. Цей документ передбачає, що у випадку надання гіршої послуги, облгази повинні повернути гроші населенню. Тобто, має бути здійснений перерахунок, пораховано, скільки було недопоставлено газу гіршої якості й повернути споживачу ці кошти».
Проте, щоб мати гарантії, що експертизу провели прозоро, в Україні мав би бути створений незалежний орган, який би займався контролем якості енергопродуктів, переконаний Олександр Тодійчук.
«Немає ніяких гарантій, – наголошує експерт. – Хіба що ця людина знайде якусь лабораторію, яка має відповідний сертифікат і право проводити ці аналізи, і ця лабораторія зробить незалежний аналіз. А так вам усі скажуть, що все гаразд, неправильно працює конфорка чи ще щось. Зрештою, ви самі винні… А коли б постачальник газу знав, що такий контроль може бути, і якщо контроль визначить, що це низької якості газ і він позбудеться ліцензії, втратить такий бізнес, або ж заплатить великий штраф, то це б дисциплінувало постачальників газу».
Незалежного контролю не хоче влада
За словами Олександра Тодійчука, кілька років тому Україна спільно з ЄС розпочали будівництво метрологічної станції «Боярка». Вона мала контролювати роботу лічильників. Окрім стаціонарних вимірювань, у цьому проекті були передбачені мобільні лабораторії, які б контролювати якість на ринку газу, нафти та нафтопродуктів. Перша черга будівництва була майже завершена, але потім проект зупинили.
«Були потужні сили в Україні, які не бажали незалежного контролю і газу, і нафти, і нафтопродуктів на ринку, – розповідає Олександр Тодійчук. – Всі роботи, на жаль, були припинені. І припинене співфінансування ЄС з того боку».
Проект будівництва цієї лабораторії, на думку експерта, можна було б продовжити й сьогодні, це відповідало б зобов’язанням України щодо євроінтеграції. Єдине, що для цього потрібне, – бажання влади.
Мешканка села Степанки, що в Черкаському районі, Марія Адамівна скаржиться на якість газу. За її словами, коли вона вмикає котел на повну потужність, лічильник крутиться, проте батареї ледь теплі. А при температурі, яка виділяється з конфорок газової плити, доводиться чекати півгодини, поки закипить чайник.
«У хаті холодно, градусів 15 – це найбільше. Стакан води, наприклад, закипає за 25 хвилин. Газ неякісний. А що ж це таке?» – бідкається жінка.
Тим часом начальник Червонослобідської дільниці з експлуатації газового господарства (Черкаський район) Василь Степаненко запевняв кореспондента Радіо Свобода, що тиск у газових трубах достатній. А щодо калорійності газу, ті, хто експлуатує, не мають стосунку до цього.
У нас, виявляється є ГОСТівська калорійність – 7 тисяч 600 кілокалорій з метра кубічного газу.Василь Степаненко
Хто контролює якість?
Утім, за словами експертів, контроль за якістю газу мають здійснювати саме регіональні газові підрозділи. До того ж, фахівці не виключають, що населенню може й справді постачатися низькокалорійний газ, який дає малу віддачу тепла.
У нас, на жаль, не є поширеним і системним контроль якості газуОлександр Тодійчук
За газовими контрактами 2009 року калорійність російського газу, який імпортується в Україну, має становити 7 тисяч 800 кілокалорій за спалення кубічного метру палива, зазначає Радіо Свобода експерт з енергетичних питань Юрій Корольчук. Цей газ змішується з українським, калорійність якого становить близько 8 тисяч кілокалорій. (Для порівняння, у європейських країнах, таких як Франція, Голландія чи Німеччина, які видобувають газ, калорійність палива сягає 6 тисяч кілокалорій). Далі він поступає до облгазів, які мають пункти заміру палива.
Гроші за недопоставлені кілокалорії можна повернути, але…
Порядок контролю за якістю газу в Україні здійснюється відповідно до урядової постанови 1999 року та наказу Міністерства палива й енергетики 2004 року. Відтак, якщо людина бачить, що якість газу в оселі недостатня, зазначає Юрій Корольчук, треба завертатися в облгази із відповідною заявою.
Якщо якість палива нижче
7 тисяч 400 кілокалорій, облгази повинні повернути гроші населеннюЮрій Корольчук
Проте, щоб мати гарантії, що експертизу провели прозоро, в Україні мав би бути створений незалежний орган, який би займався контролем якості енергопродуктів, переконаний Олександр Тодійчук.
Коли б постачальник газу знав, що він позбудеться ліцензії, втратить бізнес або заплатить великий штраф, то це б дисциплінувало постачальників газуОлександр Тодійчук
Незалежного контролю не хоче влада
За словами Олександра Тодійчука, кілька років тому Україна спільно з ЄС розпочали будівництво метрологічної станції «Боярка». Вона мала контролювати роботу лічильників. Окрім стаціонарних вимірювань, у цьому проекті були передбачені мобільні лабораторії, які б контролювати якість на ринку газу, нафти та нафтопродуктів. Перша черга будівництва була майже завершена, але потім проект зупинили.
«Були потужні сили в Україні, які не бажали незалежного контролю і газу, і нафти, і нафтопродуктів на ринку, – розповідає Олександр Тодійчук. – Всі роботи, на жаль, були припинені. І припинене співфінансування ЄС з того боку».
Проект будівництва цієї лабораторії, на думку експерта, можна було б продовжити й сьогодні, це відповідало б зобов’язанням України щодо євроінтеграції. Єдине, що для цього потрібне, – бажання влади.