Дніпропетровськ – У вівторок в Дніпропетровську делегація Європейського фонду освіти та місцева влада презентували спільний проект із модернізації професійно-технічного навчання в регіоні. За чотири роки в області планують реформувати професійно-технічні училища (ПТУ) так, щоб вони випускали не потенційних безробітних, а фахівців високого рівня, потрібних на ринку праці. Проект «пілотний» для України, його досвід планують потім застосовувати в інших країнах Європи, кажуть автори.
За радянських часів Дніпропетровщина мала славу «кузні кадрів» – і політичних, і робітничих. Найвідоміший випускник ПТУ області – президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який вивчився на металурга у Дніпродзержинську.
Свою галузь професійно-технічної освіти Дніпропетровщина почала втрачати у 90-ті роки: тоді, визнають в обласній держадміністрації, стали мало піклуватись про матеріально-технічну базу училищ і про майбутнє вихованців. У підсумку отримали непрестижність профтехосвіти і сотні випускників, непотрібних реальному сектору економіки. Приміром, деякі училища зараз випускають «бджолярів», «конторських працівників», «помічників керівника» тощо.
Покращити стан справ збираються за чотири роки. Спочатку за допомогою європейських експертів вивчать реальну ситуацію з кадрами на ринку праці, передусім в основних галузях регіону: металургії, будівництві та сільському господарстві. Дані про кадрові потреби отримають від директорів підприємств. А тоді вже братимуться за реформування самих ПТУ.
ПТУ «оптимізують», але не закриють
Керівник Європейського фонду освіти в Україні Тімо Куусела каже, що європейська сторона забезпечує роботу експертів. Скільки коштів витратять на їхню роботу, поки що не відомо. Кажуть, головне – досвід. Фахівці Європейського фонду освіти зараз дають оцінку професійному навчанню в 27 країнах, що межують із Євросоюзом.
«Це буде цікавий проект. Я можу відразу сказати: схожих методик не існує в інших країнах. Цей пілотний проект матиме великий інтерес не тільки для України, а й для багатьох інших країн. Ми розраховуємо, що це дасть відчутний реальний результат», – зазначив Куусела Тімо.
У Дніпропетровській облдержадміністрації європейських партнерів запевнили у всілякій підтримці. Керівник ОДА Олександр Вілкул до призначення на посаду був топ-менеджером великих гірничо-видобувних підприємств. Він зазначає, що про брак працівників робітничих спеціальностей у галузі знає зі власного досвіду. Водночас запевняє: новації в освіті не обернуться закриттям училищ.
«Термін «оптимізація» не тотожний терміну «закриття». Мова йде про удосконалення, впровадження нових спеціальностей, нових методик, навчання новим професіям», – заявив на зустрічі посадовець.
Що потрібніше – новації чи трактор?
Керівників професійно-технічних училищ регіону на зустріч із європейськими гостями не запросили. А втім, як вдалося з’ясувати Радіо Свобода, на місцях анонсованих владою змін чекають із побоюванням.
Межівське професійно-технічне училище – одне на два віддалені райони – готує кадри для сільського господарства. Останній навчальний трактор від держави тут отримали понад 20 років тому. Реформування ПТУ слід розпочинати з поліпшення матеріальної бази, каже директор Володимир Кропив’янський. Що ж до затребуваності спеціальностей, вони й так ідуть у ногу з часом, вважає він.
«Не нас треба реформувати, а економіку. Матеріальна база застаріла. Держава не дає коштів на пально-мастильні матеріали. У нас є земля, вирощуємо продукцію і продаємо, ці кошти ідуть у спецфонд і за його рахунок ми виживаємо. Тракторист, слюсар, водій – це наші затребувані професії. Роботодавці криком кричать: нема кому працювати. Конкретно щодо нашого училища, то зараз ми хочемо проліцензувати нову професію – електрик, ця робітнича професія теж дуже затребувана», – зазначив у коментарі Радіо Свобода керівник ПТУ.
Європейські експерти зазначають: щоб осучаснити профтехосвіту Дніпропетровщини, можливо, доведеться відкривати нові училища. У перспективі, обіцяють, регіон зможе готувати робітничі кадри не тільки для себе, а й для сусідів.
За радянських часів Дніпропетровщина мала славу «кузні кадрів» – і політичних, і робітничих. Найвідоміший випускник ПТУ області – президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який вивчився на металурга у Дніпродзержинську.
Свою галузь професійно-технічної освіти Дніпропетровщина почала втрачати у 90-ті роки: тоді, визнають в обласній держадміністрації, стали мало піклуватись про матеріально-технічну базу училищ і про майбутнє вихованців. У підсумку отримали непрестижність профтехосвіти і сотні випускників, непотрібних реальному сектору економіки. Приміром, деякі училища зараз випускають «бджолярів», «конторських працівників», «помічників керівника» тощо.
Покращити стан справ збираються за чотири роки. Спочатку за допомогою європейських експертів вивчать реальну ситуацію з кадрами на ринку праці, передусім в основних галузях регіону: металургії, будівництві та сільському господарстві. Дані про кадрові потреби отримають від директорів підприємств. А тоді вже братимуться за реформування самих ПТУ.
ПТУ «оптимізують», але не закриють
Керівник Європейського фонду освіти в Україні Тімо Куусела каже, що європейська сторона забезпечує роботу експертів. Скільки коштів витратять на їхню роботу, поки що не відомо. Кажуть, головне – досвід. Фахівці Європейського фонду освіти зараз дають оцінку професійному навчанню в 27 країнах, що межують із Євросоюзом.
«Це буде цікавий проект. Я можу відразу сказати: схожих методик не існує в інших країнах. Цей пілотний проект матиме великий інтерес не тільки для України, а й для багатьох інших країн. Ми розраховуємо, що це дасть відчутний реальний результат», – зазначив Куусела Тімо.
У Дніпропетровській облдержадміністрації європейських партнерів запевнили у всілякій підтримці. Керівник ОДА Олександр Вілкул до призначення на посаду був топ-менеджером великих гірничо-видобувних підприємств. Він зазначає, що про брак працівників робітничих спеціальностей у галузі знає зі власного досвіду. Водночас запевняє: новації в освіті не обернуться закриттям училищ.
«Термін «оптимізація» не тотожний терміну «закриття». Мова йде про удосконалення, впровадження нових спеціальностей, нових методик, навчання новим професіям», – заявив на зустрічі посадовець.
Що потрібніше – новації чи трактор?
Керівників професійно-технічних училищ регіону на зустріч із європейськими гостями не запросили. А втім, як вдалося з’ясувати Радіо Свобода, на місцях анонсованих владою змін чекають із побоюванням.
Межівське професійно-технічне училище – одне на два віддалені райони – готує кадри для сільського господарства. Останній навчальний трактор від держави тут отримали понад 20 років тому. Реформування ПТУ слід розпочинати з поліпшення матеріальної бази, каже директор Володимир Кропив’янський. Що ж до затребуваності спеціальностей, вони й так ідуть у ногу з часом, вважає він.
«Не нас треба реформувати, а економіку. Матеріальна база застаріла. Держава не дає коштів на пально-мастильні матеріали. У нас є земля, вирощуємо продукцію і продаємо, ці кошти ідуть у спецфонд і за його рахунок ми виживаємо. Тракторист, слюсар, водій – це наші затребувані професії. Роботодавці криком кричать: нема кому працювати. Конкретно щодо нашого училища, то зараз ми хочемо проліцензувати нову професію – електрик, ця робітнича професія теж дуже затребувана», – зазначив у коментарі Радіо Свобода керівник ПТУ.
Європейські експерти зазначають: щоб осучаснити профтехосвіту Дніпропетровщини, можливо, доведеться відкривати нові училища. У перспективі, обіцяють, регіон зможе готувати робітничі кадри не тільки для себе, а й для сусідів.
| Європейський фонд освіти (ЄФО/ETF) – це спеціалізована агенція Європейського Союзу, що базується у Турині. ЄФО надає підтримку Європейській комісії та 30 країнам-партнерам, зокрема країнам із перехідною економікою та тим, що розвиваються. |