Брюссель – У штаб-квартирі НАТО 2–3 лютого міністри оборони держав-союзниць, а також представників країн-партнерів вели переговори. Три основні напрямки дискусій стосувалися завершальних етапів передачі безпеки Афганістану до рук самих афганців. Другий аспект – це забезпечення мирного майбутнього Косова. Нарешті, Північноатлантичний альянс через фінансову скруту перебудовується, створюючи так звану «розумну оборону», яка має за мінімальних витрат дати максимум результатів. Тим часом голова НАТО знову констатує відсутність просувань у переговорах із Росією щодо європейської системи протиракетної оборони.
Перейти в Афганістані від бойових дій до вишколу та навчання афганських збройних сил – така мета наразі стоїть перед натовськими очільниками. Завершення міжнародної воєнної місії у цій країні, в якій беруть участь 50 країн і якою командує союз НАТО, заплановане на кінець 2014 року.
Тим часом Північноатлантичний союз обіцяє залишатися на афганській території й після цього етапу – для надання місцевій армії та правоохоронцям технічної підтримки. От тільки невідомо, хто фінансуватиме цю довготривалу поствоєнну місію. Власне, у Брюсселі на засіданні міністрів оборони не відкидають можливості залучення до фінансування безпеки в Афганістані китайців, індійців та росіян, адже ці країни зацікавлені у недопущенні ісламського екстремізму на їхні території.
Проте ці ідеї та цілі не нові, так само, як і оголошений НАТО намір залишати свої сили на території Косова аж до того часу, доки там не настане мир і спокій, а різні етнічні групи зможуть співіснувати без агресії та намірів переділу територій. Із огляду на це генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен закликав Белград та Приштину сісти за стіл переговорів і не лише для ведення технічних розмов, але й для пошуку довготривалих політичних рішень щодо конфлікту.
Водночас за іншим столом переговорів, тобто між НАТО та Росією, які намагаються домовитися щодо майбутньої системи протиракетної оборони західних союзників у Європі, жодних проривів немає
«Щодо співробітництва з Росією стосовно протиракетної оборони, то нічого нового немає. У переговорах немає такого прогресу, на який ми сподівалися. Але я гадаю, що шанс досягти домовленості з Росією перед зустріччю (на саміті НАТО) у Чикаго все ще є. Однак я не можу дати жодних гарантій, бо є ймовірність того, що ми не зможемо домовитися. Але зробимо все можливе», – зауважив голова Північноатлантичного альянсу Андерс Фоґ Расмуссен.
Кремль погрожує «адекватним реагуванням»
Як відомо, керівництво Кремля вимагає від НАТО письмових гарантій того, що європейська система ПРО не спрямована проти росіян. Підстави для сумнівів, за словами лідерів Росії, є: вони кажуть, що система протиракетної оборони, яку НАТО розгортає на європейському континенті, націлена саме на Росію й спрямована на нейтралізацію її ракетно-ядерного потенціалу. З огляду на це Кремль оголосив про «адекватне реагування», а саме про наміри посилити захист своїх військово-стратегічних об’єктів і розташувати на своїх західних та південних кордонах сучасні системи, які будуть здатні вражати європейську систему ПРО.
Тим часом представники НАТО вкотре називають побоювання росіян безпідставними. Як, зокрема, заявляють представники Міністерства оборони Німеччини, де буде розташований командний центр європейської ПРО, система служитиме для відвертання загрози з Ірану та інших країн Близького Сходу.
Пры цьому й чільні російські військові керівники вже багато разів наголошували, що сучасним російським ядерним ракетам із розділюваними активними боєголовками, здатними самостійно змінювати свої курси, принципово не може протистояти ніяка з наявних нині систем протиракетної оборони.
Як стало відомо протягом нинішніх зустрічей міністрів оборони НАТО, перші елементи європейської системи ПРО планують ввести в дію у травні цього року, одразу після саміту НАТО, який має відбутися у Чикаго 20–21 травня.
Перейти в Афганістані від бойових дій до вишколу та навчання афганських збройних сил – така мета наразі стоїть перед натовськими очільниками. Завершення міжнародної воєнної місії у цій країні, в якій беруть участь 50 країн і якою командує союз НАТО, заплановане на кінець 2014 року.
Тим часом Північноатлантичний союз обіцяє залишатися на афганській території й після цього етапу – для надання місцевій армії та правоохоронцям технічної підтримки. От тільки невідомо, хто фінансуватиме цю довготривалу поствоєнну місію. Власне, у Брюсселі на засіданні міністрів оборони не відкидають можливості залучення до фінансування безпеки в Афганістані китайців, індійців та росіян, адже ці країни зацікавлені у недопущенні ісламського екстремізму на їхні території.
Проте ці ідеї та цілі не нові, так само, як і оголошений НАТО намір залишати свої сили на території Косова аж до того часу, доки там не настане мир і спокій, а різні етнічні групи зможуть співіснувати без агресії та намірів переділу територій. Із огляду на це генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен закликав Белград та Приштину сісти за стіл переговорів і не лише для ведення технічних розмов, але й для пошуку довготривалих політичних рішень щодо конфлікту.
Водночас за іншим столом переговорів, тобто між НАТО та Росією, які намагаються домовитися щодо майбутньої системи протиракетної оборони західних союзників у Європі, жодних проривів немає
«Щодо співробітництва з Росією стосовно протиракетної оборони, то нічого нового немає. У переговорах немає такого прогресу, на який ми сподівалися. Але я гадаю, що шанс досягти домовленості з Росією перед зустріччю (на саміті НАТО) у Чикаго все ще є. Однак я не можу дати жодних гарантій, бо є ймовірність того, що ми не зможемо домовитися. Але зробимо все можливе», – зауважив голова Північноатлантичного альянсу Андерс Фоґ Расмуссен.
Кремль погрожує «адекватним реагуванням»
Як відомо, керівництво Кремля вимагає від НАТО письмових гарантій того, що європейська система ПРО не спрямована проти росіян. Підстави для сумнівів, за словами лідерів Росії, є: вони кажуть, що система протиракетної оборони, яку НАТО розгортає на європейському континенті, націлена саме на Росію й спрямована на нейтралізацію її ракетно-ядерного потенціалу. З огляду на це Кремль оголосив про «адекватне реагування», а саме про наміри посилити захист своїх військово-стратегічних об’єктів і розташувати на своїх західних та південних кордонах сучасні системи, які будуть здатні вражати європейську систему ПРО.
Тим часом представники НАТО вкотре називають побоювання росіян безпідставними. Як, зокрема, заявляють представники Міністерства оборони Німеччини, де буде розташований командний центр європейської ПРО, система служитиме для відвертання загрози з Ірану та інших країн Близького Сходу.
Пры цьому й чільні російські військові керівники вже багато разів наголошували, що сучасним російським ядерним ракетам із розділюваними активними боєголовками, здатними самостійно змінювати свої курси, принципово не може протистояти ніяка з наявних нині систем протиракетної оборони.
Як стало відомо протягом нинішніх зустрічей міністрів оборони НАТО, перші елементи європейської системи ПРО планують ввести в дію у травні цього року, одразу після саміту НАТО, який має відбутися у Чикаго 20–21 травня.